Оператор виводу

Стандартним потоком для оператора виводу (<<) є потік cout, що є, як правило, дисплеєм комп'ютера. Замість потоку cout для виводу повідомлень про помилки може використовуватися потік cerr. Ім'я потоку виводу розміщується зліва від оператора виводу, а праворуч від оператора поміщається вираз, значення якого потрібно помістити в потік. Перед видачею значення виразу, що виводиться, перетворюється в послідовність символів.

Наприклад:

void f()

{

cout << 10;

}

Ця функціяпомістить символ 1, а потім символ 0 в стандартний потік виводу, тобто на екран в рядок, на який указує курсор. Те ж саме зробить і наступна функція:

void g()

{

int i = 10;

cout << i;

}

Можна виводити значення різних типів, наприклад:

void h(int i)

{

cout << “Значення i рівне “; // вивід тексту

cout << i; // вивід цілого

cout << ‘\n’; // вивід одного символу

}

Остання інструкція функції h() поміщає у вихідний потік один символ, в даному прикладі це є перехід на новий рядок. При виводі окремих символів кожен символ повинен братися в одиночні лапки на відміну від виводу рядків символів, коли рядок, що виводиться, береться в подвійні лапки.

Так само, як і для операторів вводу, результат оператора виводу можна використовувати для подальшого виводу. Тому приведену вище функцію можна переписати красивіше:

void h2(int i)

{

cout << “Значення i рівне “ << i << ‘\n’;

}

Приклад сумісного використання операторів вводу і виводу:

#include <iostream>

using namespace std;

int main()

{

char name[20];

cout << “Будь ласка, введіть Ваше ім'я.\n”

cin >> name;

cout << “Привіт ” << name << “!\n”

}

1.8 Інструкції

Інструкції задають послідовність обчислень в програмі.

Всі інструкції мови C++, окрім блоків інструкцій, закінчуються крапкою з комою (;).

Одна інструкція може займати один або більше рядків. Дві або більша кількість інструкцій можуть бути розташовані на одному рядку.

У табл. 1.4 приведений перелік інструкцій мови C++:

Таблиця 1.4

Перелік інструкцій мови C++

Тип інструкції	Синтаксис інструкції, примітки
Порожня інструкція	;
Блок	{послідовність інструкцій}
Оголошення	Оголошення змінних, структур, класів, функцій
Інструкція-вираз	вираз;
Розгалуження по умові if	if (умова) інструкція
Розгалуження по умові if / else	if (умова) інструкція 1 else інструкція 2
Інструкція вибору switch	switch (вибираючий вираз) { оголошення case константа 1: послідовність інструкцій 1 case константа 2: послідовність інструкцій 2 . case константа N: послідовність інструкцій N default: послідовність інструкцій }
Цикл while	while (умова) інструкція
Цикл do / while	do інструкція while (умова)
Цикл for	for (ініціалізуючий вираз; умова; модифікуючий вираз) інструкція
Інструкція припинення break	break;
Інструкція припинення з продовженням continue	continue;
Інструкція повернення return	return вираз;
Безумовний перехід goto	goto ідентифікатор; . ідентифікатор: інструкція
Контроль і обробка виключень try / catch	try { послідовність інструкцій, генеруючих виключення } catch (тип1 arg) { послідовність інструкцій, обробляючих виключення типу1 } catch (тип2 arg) { послідовність інструкцій, обробляючих виключення типу2 } … catch (типN arg) { послідовність інструкцій, обробляючих виключення типу N }
Генерація виключення throw	throw expr; //тип виразу ідентифікує // виключення, що генерується // цією інструкцією

Інструкції, включаючи інструкції, що змінюють порядок виконання інструкцій програми (if, if / else, switch, while, do / while, for, throw), можуть вкладатися одна в одну, що дає можливість будувати вельми складні з багатьма шляхами виконання програми.

Ідентифікатор з подальшою двокрапкою (мітка) може стояти перед будь-якою інструкцією програми, що необхідно, якщо на цю інструкцію передається управління інструкцією goto. Наприклад:

ABCD2: x = 3.5;