Вимоги при визначенні нормативів викидів на діючих об'єктах

Нормативи граничне допустимих викидів, що встановлюються для кож­ного діючого об'єкта, затверджуються територіальними органами Міністер­ства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки Ук­раїни і органами санітарного нагляду України.

На період реалізації' заходів, що забезпечують дотримання гранично допу­стимих викидів для об'єктів, які мають стаціонарні джерела забруднення ат­мосферного повітря, повинні розроблятися і погоджуватися проекти норма­тивів тимчасово погоджених викидів (ТВП) та плани поетапного зниження цих викидів до встановленого нормативу ГДВ.

Розрахунок нормативів ГДВ для діючих підприємств проводиться відповідно до "Методики розрахунку концентрацій в атмосферному повітрі шкідливих речовин, що містяться у викидах підприємств" (ОНД-86). При не­можливості досягнення встановлених норм значень ГДВ для джерел викидів на підприємствах вводиться поетапне зниження викидів забруднюючих речо­вин до значень, які забезпечують додержання норм ГДВ. При встановленні норм ГДВ повинні враховуватись перспективи розвитку підприємства, фізи­ко-географічні та кліматичні умови місцевості, розташування промислових майданчиків і ділянок, існуючої і житлової забудови, що планується, розта­шування санаторіїв і зон відпочинку населення міст (населених пунктів).

При розробці проектів нормативів ГДВ для існуючих джерел забруднен­ня у населених пунктах з підвищеною концентрацією забруднюючих речовин значення фону приймається таким, що дорівнює нулю, тобто без врахування фону, а для об'єктів, що будуються і реконструюються з джерелами викидів, враховується реальне значення фону.

У випадку неможливості досягнення ГДВ сучасними засобами повинні бу­ти передбачені конкретні заходи і строки по скороченню або вилученню да­ного забруднення шляхом зміни технологічного процесу, скорочення потуж­ності, або перепрофілювання підприємства.

Посадові особи підприємства (організації), що мають об'єкти з джерела­ми викидів забруднюючих речовин в атмосферу, зобов'язані:

розробляти плани організаційно-технічних природоохоронних заходів, спрямованих на зниження викидів, забезпечення постійної ефективної робо­ти і підтримання у справному стані споруд, обладнання та апаратури по очи­щенню викидів шкідливих речовин та контролю за ними;

здійснювати постійний облік і контроль якості -та кількості (складу) за­бруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу;

забезпечувати контроль за забрудненням атмосферного повітря селітеб-них територій (населених пунктів) та запроваджувати заходи щодо виклю­чення забруднення атмосферного повітря поза установленими нормативами ГДК (або 0,8 ГДК);

погоджувати з територіальними органами охорони навколишнього природного середовища і санітарного нагляду всі зміни технологічного про-

цесу та обладнання (збільшення виробничої потужності, інтенсифікації про­цесів виробництва, кількісне і якісне збільшення викидів забруднюючих ре­човин в атмосферу та інші відхилення від затвердженого проекту);

інформувати органи охорони навколишнього'природного середовища та санітарного нагляду про всі випадки залпових викидів шкідливих речовин в ат­мосферне повітря та вживати заходів щодо запобігання аналогічних ситуацій.

Забороняється збільшення продуктивності технологічних агрегатів (ліній), що супроводжується збільшенням обсягів, які відводяться, або кон­центрації в них шкідливих речовин, без одночасної реконструкції пилегазо-очисних споруд. Забороняється викид в атмосферне повітря населених пунктів шкідливих речовин, на які не встановлені ГДК або ОБРВ.

Корегування норм ГДВ може бути як у бік збільшення викидів, так і в бік зменшення. Перезатвердження норм ГДВ провадиться шляхом пере­реєстрації реєстраційного номеру дозволу на ГДВ, виданого територіальни­ми органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України (Мінекобезпеки України).

Розробка нормативів ГДВ здійснюється як силами підприємства, так і з залученням спеціалізованих організацій (для розрахунку і складання тома ГДВ) відповідно до "Рекомендацій по оформленню і змісту проекту норма­тивів ГДВ в атмосферу для підприємств"(КНД 211.2.3.014-95).

Нормативи ГДВ затверджуються місцевими органами Мінекобезпеки України з врахуванням висновків місцевих органів санітарного нагляду Ук­раїни.

Подані на узгодження (затвердження) матеріали щодо встановлення норм ГДВ повинні мати клопотання, пояснювальну записку, результати розра­хунків нормативів ГДВ і конкретні заходи для досягнення встановлених нор­мативів ГДВ (забезпечені фінансовими, матеріально-технічними ресурсами, проектними та будівельно-монтажними документами).

Подані на затвердження проекти норм ГДВ повинні бути розглянуті в 30-денний строк, встановлений Мінекобезпеки України.

Нормативи ГДВ затверджуються на строк до п'яти років і підлягають пе­регляду (перезатвердженню) або уточненню за планами-графіками, погод­женими з місцевими органами Мінекобезпеки України, або до закінчення строку їх дії при зміні екологічної обстановки в регіоні (появі нових або уточнених параметрів існуючих джерел забруднення).

При визначенні розміру плати за викиди в атмосферу необхідно керува­тись встановленими нормами ГДВ.