Сім'я та домогосподарство

Разом із сім'єю, а іноді замість неї, в переписах населення вивчається розподіл населення за домашнім господарством (домогосподарством). Домогосподарство в переписі населення розглядається не як вид господарської діяльності (ведення домашнього господарства, організація побуту), а як окрема людина або група людей, які самостійно організовують умови свого побуту. На відміну від сім'ї членами домогосподарства можуть бути не тільки родичі, але друзі, партнери, наймані робітники, що постійно проживають у домогосподарстві і беруть участь у його організації. Твірними ознаками домогосподарства є спільність бюджету його членів (повна або часткова) і їх постійне спільне проживання та харчування.

Використання домогосподарства у якості одиниці спостереження в переписах населення диктується увагою до побутового устрою сімей і самотніх людей. При цьому необхідно враховувати правовий статус об'єднання людей у домогосподарства. Воно може бути тільки добровільним. Неправомірно ототожнювати з домогосподарством перебування людей у різних установах: лікарнях, інтернатах, гуртожитках, казармах, в'язницях, будинках для літніх людей, монастирях та ін., оскільки в цих установах люди повинні підкорятися розпорядку, установленому адміністрацією. Яким би стерпним не було життя в будь-якій установі, воно ніколи не порівняється з життям у своєму житлі (господарстві). Тому люди, що постійно проживають в установах будь-якого роду, не мають у них свого відокремленого господарства (і бюджету), вони повинні враховуватися під час перепису як домогосподарства, що проживають зовні (що не мають власного домогосподарства.). Принципи проведення переписів населення і житла, розроблені фахівцями ООН в різні роки, по-різному трактують дану категорію людей. Так, згідно з рекомендаціями 1950 – 1960-х рр. людей, що постійно проживають в установах, пропонувалося вважати членами “колективних домогосподарств”. У рекомендаціях же 1980 – 1990-х рр. їх пропонується враховувати як домогосподарства, що проживають зовні, і це видається правильнішим.

У нашій країні, після революції 1917 р. та мікроперепису 1994 р., домогосподарство зовсім не враховувалося. Відмова від обліку домогосподарств обґрунтовувалася ідеологічними аргументами керівниками радянської держстатистики; оскільки до складу домогосподарств можуть входити і наймані робітники членів домогосподарства, воно було оголошене категорією, властивою лише капіталістичному ладу. Крім того, в тих же догматах компартії особисте (“приватне”) домогосподарство проголошувалося таким, що відмирає,

Пережитковою формою побуту, на зміну якій неодмінно повинні прийти “нові”, “прогресивні” – колективістські форми (будинки-комуни, фабрики-кухні та їдальні, комбінати-пральні і подібне). Тому домогосподарство не заслуговувало на увагу статистики.

Уперше домогосподарство знову було враховане як одиниця обліку лише під час мікроперепису 1994 р., і в тій же якості, під час перепису населення 2001 р. Проте у визначенні відношення до домогосподарства осіб, що проживають в установах, наша статистика, здається, вирішила розвиватися в інший бік, ніж статистика міжнародна. Так, під час мікроперепису 1994 р. дана категорія осіб ураховувалася як домогосподарства, що проживають зовні, а під час перепису 2001 р. цих осіб вважали членами “колективних” домогосподарств.

Домогосподарства розрізняються за сімейним станом членів домогосподарств, за їх розміром і структурою. За розміром домогосподарства підрозділяються на прості (що складаються з однієї особи) і групові (що складаються з декількох осіб). За сімейним станом осіб, які складають домогосподарства, вони поділяються на: 1) сімейні, тобто що складаються з людей, об'єднаних кровноспорідненими або спорідненими відносинами; 2) групові (несімейні) – різного роду комуни, домогосподарства, що складаються з працедавців і їх працівників, та ін.; 3) змішані, у складі яких об'єднуються одна або декілька сімей й інші люди.

За структурою домогосподарства підрозділяються на прості та складні. Прості складаються або з однієї особи, або з однієї простої (нуклеарної) сім'ї. Змішані домогосподарства – це складні. Найчастіше домогосподарство займає окреме житло, але може займати й частину житла. Загальною тенденцією розвитку домогосподарств у всіх індустріальних країнах є зменшення їх розміру і спрощення (нуклеаризація) внутрішньої структури, що пов'язане, головним чином, з відповідними змінами структури сім'ї.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення поняття “населення”.

2. Обгрунтуйте поняття “чисельність населення”.

3. Визначте кількість населення у світі на даний момент часу.

4. Визначте кількість населення в Україні на даний момент часу.

5. Обгрунтуйте основні тенденції щодо кількості населення в Україні та світі.

6. Дайте визначення поняття “депопуляція населення”.

7. Визначте сутність та значення структури населення за статтю.

8. Визначте структуру населення за статтю в Україні на даний момент часу.

9. Які фактори впливають на формування статевої структури населення.

10. Визначте основні тенденції щодо статевої структури населення в Україні.

11. Визначте сутність та значення структури населення за віком.

12. Визначте основні тенденції щодо вікової структури населення в Україні.

13. Обгрунтуйте сутність та значення статевовікових пірамід.

14. Визначте основні типи відтворення населення.

15. Який тип відтворення населення існує в Україні.

16. Визначте зв’язок вікової структури та режимів відтворення населення.

17. Визначте сутність процессу демографічного старіння населення.

18. Дайте визначення поняття “шлюб”.

19. Дайте визначення поняття “розлучення”.

20. Обгрунтуйте сутність та значення методу реального покоління.

21. Обгрунтуйте сутність та значення методу умовного покоління.

22. Дайте визначення поняття “когорта”.

23. Визначте позитивні та негативні наслідки методів реального й умовного поколінь.

Література: [4; 6; 7; 10; 12; 14; 16; 17; 20; 21; 24; 25; 27 – 30, 35; 39].