Категорії населення, що враховуються в процесі переписів населення

Переписи зазвичай проводяться протягом 7 – 10 днів, і їх прагнуть проводити так, щоб якомога менше заважати повсякденному життю населення. Тим часом безліч людей переміщується територією країни. Виникає проблема пропуску або подвійного обліку людей, які тимчасово відсутні в місці свого постійного мешкання або, навпаки, тимчасово проживають на території, де їх застав перепис. Щоб уникнути пропусків і подвійного рахунку, під час переписів розрізняють категорії людей, залежно від характеру їх мешкання на даній території на наявне і постійне населення. Виділяється і третя категорія – юридичне (приписне) населення, – яка, проте, в сучасних переписах не використовується.

До наявного населення відносяться люди, що фактично знаходилися на критичний момент перепису на території даного населеного пункту, незалежно від тривалості мешкання в цьому місці і прав на проживання (тобто не має значення, чи живуть вони в даному місці законно чи нелегально).

До постійного населення відносяться люди, які на критичний момент перепису проживають у даному місці постійно (тобто це їх звичайне, безстрокове місце проживання), незалежно від права на мешкання (тобто від прописки), а також від фактичної наявності в місці постійного мешкання на критичний момент перепису. Поняття “безстрокового” мешкання повністю не визначене і тому може викликати труднощі під час визначення характеру мешкання людини в даному місці, тобто чи є воно постійним або тимчасовим. Щоб уникнути цієї проблеми, в нашій переписній практиці для визначення постійного місця проживання прийнятий умовний термін мешкання 6 місяців. При цьому потрібно мати на увазі, що цей термін (6 місяців) відноситься не тільки до минулого часу, вже прожитого в даному місці, але й до майбутнього. Таким чином, якщо опитуваний щойно в'їхав у дане житло, у якому його застав перепис, і не прожив у ньому й трьох днів (або навіть одного дня), але безумовно заявляє, що житиме в ньому постійно (без певного терміну), по відношенню до території, на якій розташовано його житло, він враховується в категорії постійного населення.

Між чисельністю постійного та наявного населення, тимчасово відсутнього і такого, що тимчасово проживає на даній території (у місці проходження перепису на його критичний момент), існує балансова залежність. Так, постійне населення конкретної території дорівнює наявному населенню плюс тимчасово відсутні, за мінусом тих, які тимчасово проживають на даній території. Також це можна виразити дещо наочніше, у вигляді формули, у якій усі умовні позначення достатньо зрозумілі:

ПН = НН + ТВ – ТП. (2.1)

Наявне ж населення дорівнює постійному населенню плюс те населення, що тимчасово проживає на конкретній території і за винятком тимчасово відсутнього населення, або:

НН = ПН + ТП – ТВ. (2.2)

Юридичне, або приписне населення, – це населення, яке вважається таким, що проживає в даному місці за документами: списками, будинковими книгами, за пропискою та ін., фактично незалежно від реального мешкання в місці прописки. Як уже зазначалося раніше, визначати кількість людей за документами щодо прописки не має сенсу, оскільки різниця між кількістю тих, хто реально проживає на даній території, і врахованою кількістю людей може виявитися дуже істотною. У період фіскальних обліків населення об'єктом обліку було саме юридичне населення. З початком регулярних загальних переписів населення сучасного типу інтерес до обліку юридичного населення поступово зменшувався. У нашій країні, лише в одному загальному переписі населення, а саме в найпершому переписі 1897 р., була зроблена спроба врахувати одночасно всі три категорії населення: наявне, постійне і юридичне. Спроба виявилася невдалою. Чисельність приписного населення настільки розійшлася з чисельністю наявного населення, що її навіть не намагалися публікувати.

Враховувати дві категорії населення потрібно й під час користування статистичними довідниками про населення. Загальна чисельність населення публікується, як правило, саме за категоріями наявного населення. А дані щодо статевовікової, шлюбно-сімейної, етнічної і соціальної структур населення розробляються за підсумками переписів населення та публікуються завжди за постійним населенням. На жаль, категорія населення не завжди вказується в таблицях довідників.

У післявоєнний (після Другої світової війни) період більшість країн світу вже перейшли на облік лише постійного населення, і їх кількість продовжує збільшуватися.