Організаційні структури управління об'єднанням підприємств

Організаційна структура — це конструкція організації, на основі якої здійснюється управління суб'єктом господарювання. Ця конструкція має формальне або неформальне вираження та охоплює канали влади й комунікації, а також інформацію, що передається цими каналами.

З Іншого боку, організаційна структура управління визначається як склад, взаємозв'язки та супідрядність організаційних одиниць апарату управління, які виконують різні функції управління суб'єктом Згідно із цим визначенням, основними елементами організаційної структури управління є:

· склад і структура функцій управління;

· кількість працівників для реалізації кожної функції,

· кваліфікаційний склад працівників апарату управління;

· склад самостійних структурних підрозділів;

· кількість рівнів управління;

· інформаційні зв'язки

Об'єднання підприємств мають такі загальні ознаки:

· кількість членів — два або більше;

· кожний учасник має характерні лише для нього характеристики;

· між учасниками існують певні зв'язки, через які вони впливають один на одного;

· об'єднання існують у часі й просторі, тобто склад об'єднання підприємств можна визначити в даний момент часу; вони мають свої кінцеві межі та оточуюче середовище.

Згідно з вищезазначеними ознаками об'єднання утворюють штучну та відкриту систему і для управління ними можна використовувати загальні принципи побудови організаційно-управлінських структур.

Структура будь-якого об'єднання підприємств відображає упорядковане розташування його елементів і форму їхнього взаємозв'язку, перетворюючи діючу структуру на систему.

До важливих характеристик організаційної структури об'єднань підприємств належать:

· кількість ланок управління;

· ієрархічність (кількість рівнів управління);

· чіткість розмежування функцій між учасниками об'єднання;

· чіткість розмежування повноважень і відповідальності по вертикалі й горизонталі в системі управління об'єднанням.

На процес вибору організаційно-управлінської структури об'єднань підприємств впливають такі чинники:

· кількість учасників створюваного об'єднання;

· хто є власником капіталу, що його було використано;

· джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності;

· потреба у фінансових коштах;

· межі майнової (матеріальної) відповідальності;

· спосіб розподілу прибутку чи збитків;

· форми управління суб'єктами господарювання, що входять до складу об'єднання;

· відповідальність (необмежена, обмежена, необмежена генерального партнера та обмежена молодшого партнера);

· прогнозована тривалість існування.

Організаційна структура об'єднань підприємств повинна відповідати таким вимогам:

· адаптивність, тобто здатність пристосовуватися до змін навколишнього середовища;

· гнучкість, динамізм, тобто здатність чітко реагувати на зміну попиту, технологій виробництва, інновації;

· адекватність, тобто відповідність організаційної структури параметрам керованої системи;

· спеціалізація, тобто обмеження та конкретизація сфери діяльності кожної ланки структури;

· оптимальність, тобто налагодження раціональних зв'язків між елементами системи;

· оперативність, тобто недопущення безповоротних змін у керованій системі за час прийняття рішення;

· надійність, тобто гарантія достовірності передачі інформації;

· економічність, тобто відповідність витрат на утримання апарату управління можливостям системи;

· простота, тобто зрозумілість для персоналу.