Економічна і соціальна політика Івана Мазепи

Боротьбу гетьмана І. Мазепи з відродження Української держави продовжив його соратник Пилип Орлик, який створив у квітні 1710 року відомий документ міжнародного значення “Пакти й Конституція прав та вольностей Війська Запорозького” (“Бендерська Конституція”, “Конституція”). Конституція

П. Орлика має демократичний характер. Проаналізувавши статті Конституції, можна пересвідчитись в тому, що засади парламентаризму були започатковані серед українських політичних діячів уже з початком XVIII ст.

Основні положення “Конституції” Пилипа Орлика

- проголошувалась незалежність України (її відокремлення від Росії);

- ідея соборності українських земель;

- встановлювався козацький (демократичний) лад суспільства;

- вища законодавча влада повинна належати козацькій раді, яка мала скликатись тричі на рік – на Різдво, Великдень і Покрову;

- запроваджувалася виборність полковників і сотників, яких затверджував гетьманів;

- створювалась спеціальна комісія для здійснення ревізії державних земель, що перебували у користуванні старшини та повинностей населення;

- прихильно мала проводитись політика щодо вдов козаків, дітей-сиріт, дружин, чоловіки яких перебувають на війні чи інших військових службах у галузі сплати загальних повинностей чи податків (вони від них звільнялись).

- у вирішенні покарань правопорушників головна роль відводилася Генеральному суду та ін.

Конституція П. Орлика увійшла в історію як перша в Європі конституція демократичного суспільства, і багато в чому випередила основні положення американської, яка була прийнята значно пізніше, в 1787 році. Діяльність гетьмана П. Орлика в еміграції була спрямована на створення коаліції з європейських держав, при допомозі якої він хотів здобути незалежність України. Це був палкий український патріот, який своїми активними дипломатичними діями посприяв проведенню після смерті Петра І менш жорстокої політики з боку царського уряду.