Чинники валютного курсу

Чинники валютного курсу поділяються на фундаментальні (довгострокові) і кон'юнктурні (короткострокові).

Фундаментальні чинники:

• стан платіжного балансу і співвідношення між його статтями;

• грошова маса в обігу;

• інфляція;

• валовий внутрішній продукт і його динаміка;

• зовнішні та внутрішні запозичення;

• платоспроможність країни і довіра до національної валюти на світовому ринку.

Кон'юнктурні чинники:

• валютно-курсова політика — співвідношення ринкового і дер­жавного регулювання валютного курсу;

• функціонування валютних ринків та обсяги спекулятивних ва­лютних операцій;

• інфляційні очікування;

• очікування девальвації;

• рівень розвитку інших секторів фінансового ринку;

• ступінь використання валюти на євроринку та в міжнародних розрахунках;

• прискорення чи затримка розрахунків (платежів) за торговель­ними угодами.

2. Види і форми валютного курсу.

Валютний курс прийнято здебільшого подавати у двох формах. Перша найбільш поширена форма – ціна національної валюти відносно певної іноземної валюти. Друга форма має вигляд індексу, що будується на основі кошика (комбінації) валют, які використовуються в торгових операціях з головними партнерами.

Розрізняють різні види валютних курсів: курси спот і форвард; номінальні й реальні; двосторонні й багатосторонні (ефективні); курси покупця і продавця, крос-курси.

Валютний курс спот (spot rate) — це результат котирування двох валют за умовами їхньої негайної поставки. Інакше кажучи, об­мінний курс спот являє собою поточний курс обміну двох валют "vis-a-vis". На практиці між купівлею або продажем за курсом спот та дійсним обміном валютами існує 2-денний проміжок ча­су для перевірки та обробки документів, заліку розрахунку. Си­нонімами валютного курсу спот є: готівковий курс, касовий курс, курс готівкового ринку.

Якщо економічні агенти домовляються у поточний момент про обмін валют у визначений час у майбутньому, найчастіше — через 1 місяць (30 днів), 3 місяці (90 днів), 6 місяців (180 днів), 9 місяців (270 днів) та 1 рік (360 днів), то обмінний курс, за яким може бути здійснено таку купівлю або продаж валюти, називають валютним курсом форвард (forvard rate), або строковим валютним курсом.

Номінальний валютний курс (nominal exchange rate) — це сфор­мована на даному ринку фактична ціна однієї валюти в одиницях іншої валюти. Ця величина показує, скільки номінальних гро­шових одиниць однієї країни можна обміняти за одну валютну одиницю іншої. Терміни "обмінний" та "валютний" курс є сино­німами номінального курсу. Номінальний обмінний курс часто публікується у формі індексу.

Реальний обмінний курс (real exchange rate) — це номінальний обмінний курс, скоригований на відносний рівень цін у двох країнах.

,

q – реальний валютний курс, P⁰ - рівень цін в інших (іноземній країні) країнах, P – рівень цін в (своїй країні) Україні (і показник інфляції).

Наведена формула показує, що реальний валютний курс — це співвідношення ціни кошика товарів за рубежем, переведеної з іноземної валюти в національну за допомогою номінального ва­лютного курсу (добуток номінального валютного курсу та індек­су цін зарубіжної країни) та ціни кошика тих самих товарів у власній країні (індекс цін своєї країни).

Таким чином, для визначення реального обмінного курсу ці­ну кошика іноземних товарів обраховують у національній валюті за номінальним курсом та ділять на ціну кошика аналогічних місцевих товарів. Індекс реального обмінного курсу демонструє динаміку курсу з поправкою на темпи інфляції в обох країнах. Якщо темп інфляції у власній країні перевищує зарубіжний, то реальний валютний курс національної валюти буде вищим за но­мінальний.

Отже, індекс реального обмінного курсу, будучи функцією трьох перемінних — рівнів цін в обох країнах та двостороннього курсу валют цих країн, може змінюватися залежно від змін як кожної окремої перемінної, так і їх усіх у сукупності. Наприклад, якщо рівень цін в Україні підвищиться на 1 %, а рівень цін у Ро­сії й номінальний курс гривні до рубля залишаються незмінними, то реальний курс гривні до рубля теж зросте на 1 %. Якщо рівні цін в обох країнах підвищаться однаково, а номінальний курс гривні до рубля залишиться незмінним, реальний курс гривні до рубля залишиться на попередньому рівні. Якщо рівні цін в обох країнах не зміняться, то зниження (підвищення) номінального курсу гривні до рубля приведе до зниження (підвищення) реаль­ного курсу гривні до рубля.

Саме реальний обмінний курс відбиває зміни в конкурентоспроможності країни на зовнішніх ринках. На відміну від номінального реальний обмінний курс публікується не щоденно, а щомісячно.

При котируванні розрізняють курс покупця (bid rate – BR /банки купують іноземну валюту/) і продавця (ask rate – AR /курси, за якими ці банки продають іноземну валюту/).

Крос-курс — це співвідношення між двома валютами, яке ви­пливає з їхнього курсу до третьої валюти, якою може бути визна­на провідна міжнародна валюта (найчастіше — долар США).