Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Джерела конституційного права – форми закріплення і зовнішнього вияву норм конституційного права.
Джерела конституційного права розрізняються залежно від моделей правових систем.
У країнах з романо-германською (континентально-європейською) моделлю правової системи головними джерелами конституційного права є нормативно-правові акти, видані вищими органами держави, - парламентом, главою держави, урядом, а також органами місцевого самоврядування.
Для англосаксонської (англо-американською) моделі правових систем характерним є поділ права на статутне право, джерелом якого є парламентські акти, і загальне право, що склалося на базі місцевих звичаїв і узагальнення практики судів, рішення яких – судові прецеденти – визначаються основними з джерел права поряд із законодавчими актами.
Мусульманська правова модель поряд із законами і іншими нормативно-правовими актами відносить до джерел конституційного права релігійні джерела (шаріат – положення Корану, Суни).
За формою і відмінностями механізмів нормотворення джерела к.п. поділяють на формалізовані і неформалізовані.
- Формалізовані джерела мають писану форму і є результатом спеціалізованої цілеспрямованої діяльності органів державної влади;
- Неформалізовані не мають писаної форми, ними є конституційні звичаї, що склалися на основі державно-політичної пратики.
За суб’єктами правотворчості:
- акти прямого волевиявлення народу (рішення прийняті на загальнодержавному референдумі)
- закони і парламентські регламенти (приймаються парламентом)
- акти (укази, декрети, накази тощо) глави держави – президента чи монарха.
- акти (постанови, декрети, ордонанси тощо) уряду
- судові прецеденти (створюються судами загальної юрисдикції)
- акти органу судового конституційного контролю
- акти органів місцевого самоврядування
За походженням:
- національні – нормативно-правові акти, видані національними органами публічної влади, а таож національно-конституційні звичаї;
- міжнародні – міжнародні договори, до яких приєдналася держава, а також визнані нею міжнародні акти ненормативного характеру – декларації, хартії тощо;
За юридичною силою:
- міжнародні договори до яких приєдналася держава
- конституція як основний закон держави
- акти органу судового конституційного контролю, верховного суду, або конституційного суду
- закони в такій послідовності:
~ конституційні
~ органічні
~ звичайні
- акти глави держави
- Акти уряду
- Акти органів місцевого самоврядування.
Джерела конституційного права, більш докладно:
І. Конституція – головне джерело конституційного права, що може бути:
- одним актом;
- системою з кількох актів, що мають вищу юридичну силу;
- системою норм, що містяться в багатьох джерелах права;
ІІ. Закони:
1) Конституційні закони.
Три значення терміну конституційний закон:
Конституційні закони – закони, що вносять зміни і доповнення до конституції;
Конституційні закони – закони, які в сукупності складають конституцію держави (Швеція, Фінляндія)
Конституційні закони – закони. Що приймаються з найважливіших питань, передбачених конституцією
2) Органічні закони – закони, що приймаються на основі приписів Конституції,, на основі її бланкетних норм (бланкетна норма – правова норма, на основі якої державні органи і посадові особи можуть самостійно встановлювати інші правові норми). і в складнішому порядку ніж звичайні закони
3) Звичайні закони – закони, що приймаються за звичайною законодавчою процедурою
До джерел конят права належать таож надзвичайні закони, що приймаються парламентом за умов надзвичайного, або воєнного стану
У федеративних державах джерелами конституційного права є не тільки федеральні онституція і закони, а й конят і відповідні закони суб федерації
Важливе значення я дж конят права мають парламентські регламенти
ІІІ. Акти органів виконавчої влади - Глави держави та Уряду (підзаконні акти) з предмета конституційного права
V. Судові прецеденти (praecedeпs – той, що передує) у країнах з англосаксонською моделлю правових систем (Великобританія, США, Канада, Австралія, Нова Зеландія та ін.) рішення суду в конкретній справі, юридичне обґрунтування якого надалі стає правилом, обов'язковим для всіх судів тієї самої або нижчої інстанції при розгляді ними аналогічних справ. У країнах з англосаксонською правовою системою прецедент є одним із головних джерел права і лежить в основі всієї правової системи. Найбільше значення у якості прецеденту судового мають рішення вищих судів, які здійснюють письмове судочинство і публікують свої рішення, що стають обов'язковими при розгляді аналогічних справ. Рішення судів можуть ґрунтуватись як на законах і попередніх судових прецедентах, так і на нормах моралі, поняттях свободи, справедливості тощо.
VІ. Конституційні звичаї(конвенційні норми) — у конституційному праві неодноразово застосовувані правила, які використовується при регулюванні певних суспільних відносин сфери дії конституційного права. Конституційні звичаїє одним із джерел права і мають таку ж юридичну силу, як і закони та судові прецеденти, але, на відміну від них, звичайно, не мають офіційної писаної форми і є конвенційними нормами (від лат. coпveпtio — договір). Роль і значення Конституційних звичаївпомітно відрізняються в країнах, що належать до різних правових систем. Найбільшу роль Конституційний звичай відіграє в країнах з англосаксонською моделлю правових систем. Так, у Великобританії багато провідних державних органів формуються і функціонують на основі не писаних законів, а звичаїв, що склалися іноді протягом століть. Такими є, наприклад, встановлені звичаєм порядок формування уряду, роль і повноваження кабінету, прерогативи прем'єр-міністра. У країнах континентальної Європи звичаїу конституційно-правовій сфері застосовується порівняно рідко.
VІІ. міжнародно-правові акти – міжнародні документи, які визнає держава. В багатьох країнах зафіксована пріоритетність норм міжнародного права на внутрішніми законами. Релігійні джерела – віровчення записані у священних книгах
VІІІ. Доктринальні джерела конституційного права – праці відомих правознавців, класиків політико-правової думки.
ІХ. Акти надзвичайних органів влади – стоять над законом, політичні декларації, внутрідержавні публічно-правові договори.
ІV. Рішення органів місцевого самоврядування
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 2774 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!