Третя зірка

У 50-і роки була висунута концепція тотального (загального) керування якістю – TQC. Її автором був американський учений А. Фейгенбаум. Системи TQC розвивалися в Японії з більшим акцентом на застосування статистичних методів і залучення персоналу в роботу гуртків якості. Самі японці довгий час підкреслювали, що вони використовують підхід TQSC, де S – Statistical (статистичний).

На цьому етапі, позначеному третьою зіркою, з'явилися документовані системи якості, що встановлюють відповідальність і повноваження, а також взаємодія в області якості всього керівництва підприємства, а не тільки фахівців служб якості.

Системи мотивації стали зміщатися в бік людського фактору. Матеріальне стимулювання зменшувалося, моральне збільшувалося.

Головними мотивами якісної праці стали робота в колективі, визнання досягнень колегами й керівництвом, турбота фірми про майбутнє працівника, його страхування й підтримка його родини.

Усе більша увага приділяється навчанню. В Японії й Кореї працівники вчаться в середньому від декількох тижнів до місяця, використовуючи в тому числі й самонавчання.

Звичайно, впровадження й розвиток концепції TQC у різних країнах світу здійснювалися нерівномірно. Явним лідером у цій справі стала Японія, хоча всі основні ідеї TQC народилися у США й у Європі. У результаті американцям і європейцям довелося вчитися в японців. Однак це навчання супроводжувалося й нововведеннями.

В Європі стали приділяти велику увагу документуванню систем забезпечення якості і їхніх реєстрацій або сертифікації третьої (незалежної) стороною. Особливо слід зазначити британський стандарт BS 7750, що значно підняв інтерес європейців до проблеми забезпечення якості й сертифікації систем якості.

Системи взаємин постачальник - споживач також починають передбачати сертифікацію продукції третьою стороною. При цьому більш серйозними стали вимоги до якості в контрактах, більш відповідальними гарантії їхнього виконання.

Варто відмітити, що етап розвитку системного, комплексного управління якістю не пройшов повз Радянського Союзу. Тут було створено багато вітчизняних систем й одна із кращих – система КАНАРСПІ (якість, надійність, ресурс із перших виробів), що свідомо випередила свій час. Багато принципів КАНАРСПІ актуальні й зараз. Автором системи був головний інженер Горьківського авіаційного заводу Т. Ф. Сейфі. Він одним з перших зрозумів роль інформації й знань в управлінні якістю, переніс акценти забезпечення якості з виробництва на проектування, велике значення надавав випробуванням. Справедливо вважати Т. Ф. Сейфі видатним фахівцем в області управління якістю, і його ім'я повинно стояти поруч із такими іменами, як А. Фейгенбаум, Г. Тагуті, Э. Шилінг, Х.Вадсвордт.