 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Державний нагляд за якістю та конкурентоспроможністю продукції в Україні
|
|
До найважливіших методів забезпечення належної якості та конкурентоспроможності продукції належать державний нагляд за якістю і внутрішньовиробничий технічний контроль. В Україні створено державну систему стандартизації та сертифікації. Національним органом, що проводить і координує роботу із забезпечення її функціонування, є Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держспоживстандарт України).
g 7Y2uYx96JtW0x5SVPvEYqJsk8GM1Rq3yeR5CBGIrUx+RWjBTa+Mo4qYz8J2SAdu6pO7bnoGgRL3T KM8qm8/DHERjvrjK0YDLm+ryhmmOUCX1lEzbrZ9mZ29Bth1GyiIf2tyipI2MbD9ndSoAWzeKcBqz MBuXdvR6/hlsfgAAAP//AwBQSwMEFAAGAAgAAAAhAJPfckreAAAACQEAAA8AAABkcnMvZG93bnJl di54bWxMj8FOwzAQRO9I/IO1SNxamxQCDXEqBCoSxza9cHPiJQnE6yh22sDXs5zKcTVPM2/zzex6 ccQxdJ403CwVCKTa244aDYdyu3gAEaIha3pPqOEbA2yKy4vcZNafaIfHfWwEl1DIjIY2xiGTMtQt OhOWfkDi7MOPzkQ+x0ba0Zy43PUyUSqVznTEC60Z8LnF+ms/OQ1VlxzMz658VW69XcW3ufyc3l+0 vr6anx5BRJzjGYY/fVaHgp0qP5ENotewSFXKqIY0AcF5kq5vQVQM3q3uQRa5/P9B8QsAAP//AwBQ SwECLQAUAAYACAAAACEAtoM4kv4AAADhAQAAEwAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlw ZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQA4/SH/1gAAAJQBAAALAAAAAAAAAAAAAAAAAC8BAABfcmVs cy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQDiTm0MKwIAAFQEAAAOAAAAAAAAAAAAAAAAAC4CAABkcnMv ZTJvRG9jLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCT33JK3gAAAAkBAAAPAAAAAAAAAAAAAAAAAIUEAABk cnMvZG93bnJldi54bWxQSwUGAAAAAAQABADzAAAAkAUAAAAA ">
| Основні функції Держспоживстандарту України |
України стосовно сертифікаційних робіт є:
1) визначення принципів, структури та правил системи сертифікації;
2) затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації;
3) акредитація органів із сертифікації та випробувальних лабораторій (центрів), атестація експертів-аудиторів;
4) установлення правил визнання сертифікатів інших країн;
5) постійне інформування споживачів через відповідні інформаційні фонди щодо стандартів різних категорій, сертифікатів, класифікаторів техніко-економічної та соціальної інформації, випробувальних центрів тощо.
У межах державної системи стандартизації та сертифікації в Україні функціонує державний нагляд за якістю, який здійснюють відповідні органи. Він передбачає конкретно визначену відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за порушення стандартів, норм і правил.
Державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил здійснюють Держспоживстандарт України та його територіальні органи — центри стандартизації, метрології та сертифікації. Органи державного нагляду виконують багатоспрямовані функції, а саме: перевіряють додержання стандартів (норм і правил), узагальнюють результати перевірок та інформують про них відповідні органи державної влади й громадськість; забезпечують оперативне вжиття заходів для припинення порушень стандартів (норм і правил), вносять пропозиції щодо підвищення якості продукції та ефективності власної діяльності.
| Об’єкти державного нагляду за якістю і конкурентоспроможністю продукції |
1)продукція виробничо-технічного призначення,
товари народного споживання та продукти
харчування — щодо відповідності стандартам,
нормам і правилам;
2) експортна продукція — щодо стандартів (норм і правил) або окремих вимог, обумовлених договором (контрактом);
3) імпортна продукція — щодо чинних в Україні стандартів (норм, правил) стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища;
4) атестовані виробництва — щодо відповідності встановленим вимогам до сертифікації продукції.
| Санкції за порушення вимог стандартів |
стандартів (норм, правил) несуть матеріальну
відповідальність — штраф. Залежно від характеру
порушення розмір штрафів становить:
• за випуск продукції науково-технічного, виробничо-технічного і споживчого призначення, що не відповідає вимогам стандартів або не пройшла обов'язкової сертифікації — 25%:
• реалізацію підвищено небезпечної продукції без належного попереджувального маркування та відповідної інструкції щодо транспортування й експлуатації (споживання), а також імпортної продукції, що не відповідає вимогам національних стандартів стосовно безпеки для життя, здоров'я, майна людей і навколишнього середовища, — 50%;
Важливо, що сплата штрафів у відповідних розмірах не звільняє підприємців від обов'язку відшкодування збитків споживачам продукції, котрі виникли внаслідок порушення стандартів (норм, правил) або внаслідок невиконання умов договору на поставку продукції. Суми штрафів у розмірі 60% зараховують до державного бюджету і 30% — до позабюджетних фондів місцевих органів влади, а 10% переказують Держспоживстандарту України для розвитку його матеріально-технічної та науково-дослідної бази.
Запитання і завдання для самоконтролю
1. Що розуміють під продуктом праці?
2. Як класифікують продукцію за економічним призначенням?
3. Що являє собою номенклатура та асортимент продукції?
4. Які показники визначають обсяг випуску продукції у вартісному виразі?
5. Що розуміють під терміном «маркетинг»?
6. Розкрийте зміст концепцій маркетингу.
7. Що являє собою виробнича програма підприємства?
8. Які особливості формування виробничої програми?
9. На яких елементах базується формування виробничої програми?
10. Назвіть завдання матеріально-технічного постачання на підприємстві.
11. В чому суть нормативного методу визначення потреби в матеріальних ресурсах?
12. Що розуміють під якістю продукції?
13. Як поділяються показники якості продукції?
14. Які методи використовуються для визначення якості продукції?
15. Що означає термін «конкурентоспроможність продукції»?
16. Що таке корисний ефект?
17. В чому сутність стандартизації та сертифікації продукції?
18. Які принципи формування системи якості на підприємствах?
19. Які органи здійснюють державний нагляд за якістю та конкурентоспроможністю продукції в Україні?
Тести
1. За економічним призначенням продукція поділяється на:
а) І підрозділ (група А), ІІ підрозділ (група Б);
б) робота, що виконується, продукція, що виробляється, послуги, що надаються;
в) засоби праці, предмети праці, товари.
2. До вартісних одиниць виміру обсягу продукції у виробничій програмі належать:
а) штука, тонна, метр, кіловат - година;
б) продукція: валова, товарна, реалізована, чиста;
в) гривня, долар, фунт, євро.
3. Для обчислення обсягу виробництва і реалізації продукції використовуються показники:
а) натуральні;
б) вартісні;
в) усі відповіді правильні.
4. До вартісних показників виробничої програми підприємства не належать:
а) товарна продукція;
б) валова продукція;
в) номенклатура та асортимент.
5. Товарна продукція не включає:
а) готову для реалізації продукцію;
б) роботи та послуги промислового характеру, виконані для інших підприємств;
в) готову продукцію, напівфабрикати, що виготовлені для власних потреб.
6. Для розрахунку обсягу валової продукції не треба знати:
а) обсяг товарної продукції;
б) зміну залишків готової продукції на складі;
в) зміну обсягів незавершеного виробництва.
7. Внутрішньозаводський оборот – це:
а) кількість продукції підприємства, яка використовується всередині нього для подальшої переробки;
б) кількість продукції підприємства, що реалізована за межі підприємства;
в) вартість готової продукції, що реалізована робітникам підприємства за внутрішніми цінами підприємства.
8. Чиста продукція – це:
а) новостворена підприємством вартість;
б) продукція, що виготовлена тільки з матеріалів і напівфабрикатів цього підприємства;
в) продукція, що виготовлена без виробничої кооперації з іншими підприємствами.
9. Зростання залишків готової продукції на складах підприємства в кінці місяця відносно початку місяця свідчить про:
а) зменшення обсягів реалізації;
б) збільшення обсягів реалізації;
в) між наведеними показниками не існує прямого зв’язку.
10. Для підприємства, що випускає вузький асортимент однорідної продукції найбільш прийнятими є такі показники виробничої програми:
а) натуральні;
б) трудові;
в) вартісні.
11. Варітьсь послуг, наданих підприємством стороннім організаціям – 80 тис.грн., вартість напівфабрикатів, вироблених для власних потреб – 10 тис.грн., вартість готової продукції, призначеної до реалізації – 200 тис.грн., залишки незавершеного виробництва: на початок року – 20 тис.грн., на кінець року – 30 тис.грн. Вартість валової продукції складатиме (тис.грн.):
а) 280; б) 290; в) 260
12. Вартість готової продукції для реалізації на сторону – 150 тис.грн., матеріальні витрати на виробництво складають 35% до вартості готової продукції, амортизаційні відрахування – 5 тис.грн. Чиста продукція (тис.грн.):
а) 86; б) 92,5; в) 75.
13. Виробнича програма підприємства – це:
а) стратегічний план економічного розвитку підприємства;
б) система планових завдань із виробництва й доставки продукції споживачам у розгорнутій номенклатурі, асортименті, відповідної якості та у встановлені строки згідно з договорами поставок;
в) обчислення планового обсягу випуску продукції, що поставляється на зовнішній ринок.
14. Які показники виробничої програми характеризують виробничу спеціалізацію підприємства:
а) натуральні;
б) трудові;
в) вартісні.
15. До трудових вимірників виробничої програми підприємства не належать:
а) нормо – години;
б) людино – години;
в) тонни.
16. Універсальними показниками виробничої програми в системі оцінки обсягів виробництва та реалізації продукції є:
а) натуральні;
б) умовно – натуральні;
в) вартісні.
17. Товарна продукція планується:
а) без урахування вартості готової продукції, напівфабрикатів для власних потреб;
б) з урахуванням вартості готової продукції, напівфабрикатів для власних потреб;
в) усе залежить від особливостей конкретного підприємства.
18. Валовий оборот підприємства характеризує обсяг валової продукції:
а) для використання в межах підприємства;
б) для використання поза межами підприємства;
в) незалежно від того, де вона буде використана: чи в межах підприємства чи поза ними
19. Виробнича програма підприємства – це:
а) план використання виробничих потужностей;
б) план випуску та реалізація продукції;
в) програма розташування активної частини обладнання.
20. Асортимент продукції – це:
а) кількісне вираження продукції різного виду, яку виготовляє підприємсвто;
б) види продукції, які підлягають реалізації;
в) набір різновидів продукції (послуг), яку виготовляє підприємство.
21. До складу чистої продукції не входять:
а) вартість матеріалів;
б) сума амортизаційних відрахувань;
в) усе перелічене.
22. Реалізована продукція не включає:
а) товарну продукцію;
б) зміну обсягу незавершеного виробництва;
в) зміну залишків готової продукції на складі.
23. Вартість готової продукції, призначеної для реалізації на сторону – 200 тис.грн., в т.ч. вартість напівфабрикатів, вироблених для власних потреб – 10 тис.грн., вартість послуг, зроблених стороннім організаціям – 30 тис.грн. Вартість товарної продукції складатиме (тис.грн.):
а) 210; б) 220; в) 190.
24. Вартість готової продукції, призначеної для реалізації на сторону – 117 тис.грн., вартість послуг зроблених стороннім організаціям – 25 тис.грн., залишки готової продукції нереалізованої продукції: на початок звітного року – 20 тис.грн., на кінець звітного року – 10 тис.грн. Вартість реалізованої продукції складатиме (тис.грн.):
а) 132; б) 165; в) 152.
25. Чисельність промислово – виробничого персоналу – 100 чоловік, виробіток на одного працюючого – 12 тис.грн. За цих умов обґрунтований обсяг виробництва складатиме (тис.грн.)::
а)1120 грн; б) 1200 грн; в) 1100 грн.
26. Для визначення обсягів товарної, реалізованої та валової продукції використовують:
а) натуральні показники;
б) вартісні показники;
в) умовно – вартісні показники.
27. Вартість готових товарів і напівфабрикатів власного виробництва, а також робіт промислового характеру, за які одержано оплату, називається:
а) реалізованою продукцією;
б) валовою продукцію;
в) товарною продукцією.
28. Недиференційований маркетинг полягає в тім, що:
а) підприємство не виділяє конкретних сегментів ринку, як цільові;
б) підприємство виступає одночасно на кількох сегментах ринку;
в) підприємство виступає на одному сегменті ринку.
29. Концепція індивідуального маркетингу полягає у спрямуванні головних зусиль підприємства на:
а) вдосконалення виробництва;
б) поліпшення споживчих параметрів виробів;
в) виявлення індивідуальних потреб покупців.
30. Вихідні дані для складання виробничої програми підприємства:
а) попит ринку, державний контракт, державне замовлення, портфель замовлень на продукцію інших споживачів;
б) товарна продукція, валова продукція, реалізована продукція, чиста продукція;
в) власні потреби, експорт, діючі ціни на продукцію.
31. Поточний запас матеріалів:
а) створюється тоді, коли перед використанням матеріали потребують спеціальної підготовки;
б) забезпечує роботу підприємства в період між двома черговими надходженнями матеріалів;
в) створюється на випадок можливої затримки надходження чергової партії матеріалів.
32. Якість продукції – це:
а) кількісна характеристика ступеня придатності продукції для задоволення конкретного попиту у ній;
б) сукупність властивостей виробу, які визначають його здатність задовольняти певні потреби споживачів за призначенням;
в) сукупність техніко – експлуатаційних характеристик виробу.
33. Оптимальний рівень якості продукції характеризує:
а) якість продукції з врахуванням впровадження майбутніх досягнень у галузі науки, техніки і передових технологій;
б) мінімальну суму витрат на виробництво продукції;
в) мінімальну величину загальних суспільних витрат на виробництво і споживання продукції.
34. Абсолютний рівень якості продукції визначається шляхом:
а) обчислення певних показників якості та їх порівняння з відповідними показниками аналогів;
б) вивчення якісних показників продукції без їх порівняння з показниками аналогічних виробів;
в) вивчення показників якості продукції по підприємству в цілому у звітному періоді.
35. Економічні показники якості продукції відображають:
а) співвідношення ціни виробу і цін на аналогічні товари виробників - конкурентів;
б) кількість спожитих матеріальних ресурсів на виріб;
в) міру економічної вигоди виробництва продукції та її придбання (експлуатації).
36. Серед перелічених виберіть показники, які характеризують окремі властивості виробу:
а) міцність, токсичність, калорійність, вміст корисних речовин;
б) коефіцієнт оновлення асортименту, частка нових виробів, частка браку;
в) коефіцієнт готовності, обладнання, питомі витрати на 1 км. пробігу, сорт
37. Методи визначення якості продукції:
а) експертний, бальний, вимірювальний, соціологічний;
б) органолептичний, об’єктивний, диференційований, комплексний;
в) реєстраційний, технологічний, ергономічний, економічний.
38. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві за їх організаційною формою бувають:
а) суцільний, вибірковий, статистичний, летючий, інспекційний;
б) візуальний, геометричний, лабораторний аналіз;
в) вхідний, проміжний, вихідний
39. Показники якості продукції поділяються на такі групи:
а) порівняльні, одиничні, статистичні, узагальнюючі;
б) одиничні, комплексні, статистичні, сукупні;
в) диференційовані, загальні, одиничні, комплексні.
40. Показники, що оцінюють якість всієї сукупної продукції підприємства називають:
а) загальними;
б) комплексними;
в) одиничними.
41. Властивість вибору тривалий час зберігати свою придатність характеризує його:
а) довговічність;
б) продуктивність;
в) ремонтопридатність.
42. Одиничні показники якості характеризують:
а) групу властивостей виробу;
б) рівень якості сукупної продукції підприємства;
в) певну властивість виробу.
43. Якщо при оцінці якості продукції використовуються технічні засоби контролю то такий метод називається:
а) комплексний;
б) вимірювальний;
в) спостережний.
44. Конкурентоспроможність продукції – це характеристика товару, яка відображає:
а) переваги над товаром – конкурентом за якісними показниками;
б) переваги над товаром – конкурентом за мірою задоволення певної потреби і за витратами на її забезпечення;
в) перевагами над аналогічними товарами за рівнем надійності та після продажного обслуговування.
Дата публикования: 2014-11-04; Прочитано: 1690 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
