Ієрархічні системи. Ієрархічна структура

Поняття ієрархії досить важливе. Його застосовують тоді, коли потрібно впорядкувати системи відповідно до різних категорій, одна з яких має враховувати ступінь складності функцій компонентів системи.

Ієрархія в перекладі з грецького «священна влада» — порядок підпорядкування властивостей нижчестоящих елементів властивостям вищестоящих (ієрархічні сходи) і перехід від нижчого рівня до вищого. Ієрархія є тип структурних відносин в складних багаторівневих системах, що характеризуються впорядкованістю і організованістю взаємодій між окремими рівнями по вертикалі. Необхідність ієрархічної побудови складних логістичних систем обумовлена тим, що управління в них пов'язане з переробкою і використанням значних масивів інформації. Причому на нижчих рівнях використовується детальніша і конкретніша інформація, що охоплює лише окремі аспекти функціонування системи. На вищі рівні поступає узагальнена інформація, що характеризує умови функціонування всієї системи, і ухвалюються рішення щодо системи в цілому. У реальних логістичних системах ієрархічна структура ніколи не буває абсолютна жорсткою внаслідок того, що ієрархія поєднується з більшою або меншою автономією нижчих рівнів по відношенню до вище розміщених.

У спрощеному вигляді ієрархію систем можна подати за допомогою таких рівнів.

1. Неживі системи:

· статистичні структури, які називають кістяками;

· прості динамічні структури із заданим рухом, притаманні навколишньому фізичному світу; їх називають часовими механізмами;

· кібернетичні системи з керованими циклами зворотного зв’язку; їх називають термостатами.

2. Живі системи:

· відкриті системи із структурою, що само зберігається; рівень клітин – це перший ступінь, на якому можливий поділ на живе та неживе;

· живі організми з низькою здатністю сприймати інформацію, наприклад рослини;

· живі організми з більш розвинутою здатністю сприймати інформацію, але без „самосвідомості”; до цієї категорії належать тварини;

· люди, з їхньою самосвідомістю, мисленням і нетривіальною поведінкою;

· соціальні системи та соціальні організації;

· трансцендентні системи, поки що не пізнані людьми.

Головною характеристикою економічних систем є організаційна структура системи.

Як правило, організаційна структура будується за ієрархічним принципом.

Найбільш розповсюджена:

- лінійна;

- функціональна;

- лінійно-штабна;

- матрична;

- мережева.

Лінійна (простий зв'язок)

РУКОВОД

Головна особливість лінійної структури полягає в тому, що кожен виконавець підкоряється тільки одному керівнику з усіх питань своєї діяльності.

Основний недолік лінійної структури – сильна залежність результатів роботи системи від якості рішення І-го керівника.

Функціональна (лінійно-функціональна)

При функціональній структурі кожен виконавець підкоряється декільком функціональним керівникам одночасно, причому до кожного із сугубо певних питань. При такій структурі керівник є більш кваліфікованим, але порушується принцип єдиноначальності.

Лінійно-штабна

РУКОВ.

При лінійно-штабній структурі в кожній ланці управління створюються штаби (ради, відділи), в яких є фахівці з окремих важливих питань.

Штаби готують кваліфіковані рішення, але затверджує і передає їх на нижні рівні лінійний керівник.