Нормативний метод

Нормативний метод заснований на використанні системи фінансових коефіцієнтів, таких як:

• коефіцієнт ліквідності - розраховується як відношення коштів високої і середньої ліквідності (грошових коштів і дебіторської заборгованості) до довгострокових зобов’язань. Нормативне значення – більше 0,5;
• коефіцієнт заборгованості виражається відношенням суми позикових коштів і суми власного капіталу. Нормативне значення – менше 0,3 – 0,5;
• коефіцієнт автономії - розраховується як відношення загальної суми власних коштів до активів фінансового балансу підприємства. Нормативне значення – менше 0,5;
• коефіцієнт маневреності - розраховується як відношення власного обігового капіталу (сума дебіторської заборгованості і запасів товарно-матеріальних цінностей за вирахуванням кредиторської заборгованості і заборгованості за позиками) до власного капіталу підприємства. Нормативне значення – більше 0,5;
• коефіцієнт іммобілізації (реальної вартості основних фондів) являє собою відношення реального статутного капіталу або вартості основних фондів (за відрахуванням зносу) до балансу підприємства;
• коефіцієнт покриття - визначається як відношення суми обігових коштів підприємства до суми критичної заборгованості. Нормативне значення – більше 2,0 – 2,5.

Таких коефіцієнтів використовується декілька десятків.

Фактичні значення коефіцієнтів, що розраховані для конкретного підприємства, порівнюють з нормативним значенням. Про величину ризику судять за ступенем відхилення фактичних значень від нормативних.

До переваг нормативного методу треба віднести простоту і оперативність розрахунків, однак, як і розглянуті вище аналітичний метод і метод оцінки фінансової стійкості, цей метод не враховує вплив окремих факторів ризику. Тобто метод може бути рекомендований в основному для «відсікання» явно неприйнятних рішень, а оцінку рішень, що залишилися, треба проводити іншими методами.