Задача 8. В ході лабораторного дослідження води, що відібрана з шахтної криниці в місці розміщення табору біженців

В ході лабораторного дослідження води, що відібрана з шахтної криниці в місці розміщення табору біженців, встановлено: прозорість – 35 см, колірність – 15°, запах – 2 бала, твердість – 12 мг/екв, окислюваність – 3 мг/л, вміст амонійних сполук – 0,1 мг/л, вміст нітратів – 10 мг/л, вміст нітритів – 0,001 мг/л, вміст хлоридів – 80 мг/л, колі-титр – 100, колі-індекс – 10, залишковий хлор – 0,21 мг/л, рН – 5,6, сухий залишок – 1400 мг/л.

Обґрунтуйте гігієнічний висновок щодо якості питної води.

ТЕМА №47. ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ САНІТАРНОГО НАГЛЯДУ ЗА ХАРЧУВАННЯМ ОСОБОВОГО СКЛАДУ ФОРМУВАНЬ НА ПЕРІОД НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ І КАТАСТРОФ ТА ПІД ЧАС ВІЙНИ. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ВОДИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА

МЕТА ЗАНЯТТЯ: Ознайомитися з основними засобами санітарно-гігієнічного забезпечення експертизи води та продовольства, правилами відбору проб води та готової їжі для лабораторного дослідження.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Гігієнічна характеристика основних харчових продуктів, консервів, харчових концентратів.

2. Показники, які характеризують свіжість та товарні якості харчових продуктів. Ознаки псування, епідеміологічної і токсикологічної небезпеки продуктів, що використовуються у період надзвичайних ситуацій та у воєнний час.

3. Джерела, фактори та механізми, що визначають забруднення та зараження продуктів отруйними, радіоактивними речовинам та збудниками харчових отруєнь, інфекційних хвороб та інших захворювань.

4. Табельні засоби (лабораторні комплекти та прилади), призначені для проведення медичної експертизи води і продовольства та можливі варіанти експертних висновків на різних етапах її проведення.

ЗАВДАННЯ:

1. Ознайомитись з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2.

2. Оволодіти методикою та закріпити навички роботи з приладами ДП-5 або ДП-5Б та ПХР-МВ.

3. Оволодіти методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.

ЛІТЕРАТУРА:

Основна:

1. Беляков В.Д., Жук Е.Г. Учебное пособие по военной гигиене и эпидемиологии.– М.: Медицина, 1988. – С. 3-18.

2. Гігієна та екологія: Підручник / За редакцією В. Г. Бардова. ― Вінниця: Нова Книга, 2006. ― С. 606-618.

3. Навчальний посібник для практичних занять з пропедевтики гігієни, військової та радіайійної гігієни // Під ред. В.Д.Бардова. – К., 1999. – С. 69-73.

4. Даценко І.І., Габович Р.Д. Основи загальної і тропічної гігієни. – К.: Здоров’я, 1995. – С. 150-220, 354-360.

5. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. – М.: Медицина, 1971. – С. 218-219, 429-430.

6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. – Вінниця, 1997. – 86 с.

7. Методичні матеріали самостійної роботи студентів з курсу військової гігієни. – Вінниця, 1994. – С. 6-27.

8. Матеріали лекції по темі.

Додаткова:

1. Дубицкий А.Е. и др. Медицина катастроф.–К.: Здоров'я, 1993.– С.16-20, 25-78.

2. Дії населення в надзвичайних ситуаціях мирного часу. – Київ, 1992. – С. 26-34.

3. Концепция экстренной медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях. – М. 1991.

4. Нечаев Э.А. Проблемы медицинского обеспечения в экстремальных ситуациях // Военно-медицинский журнал. – 1990. – №3. – С. 10-15.

МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

В ході практичного заняття студенти знайомляться з призначенням польових лабораторій ЛГ-1 та ЛГ-2, оволодівають методикою та закріплюють навички роботи з приладами ДП-5А та ПХР-МВ, оволодівають методиками відбору проб та складання актів відбору проб води та готової їжі для подальшого лабораторного дослідження.

ПРИЗНАЧЕННЯ ПОЛЬОВИХ ЛАБОРАТОРІЙ ЛГ-1 та ЛГ-2

Комплекти ЛГ-1 (лабораторія гігієнічна військова) та ЛГ-2 (лабораторія гігієнічна основна) призначені для проведення санітарно-гігієнічного обстеження об'єктів навколишнього середовища (води, харчових продуктів, повітря) у польових умовах.

За допомогою комплекту ЛГ-1 проводиться:

— експрес-дослідження якості питної води (визначення температури, прозорості, забарвлення, запаху, кислотно-лужної реакції (рН), вмісту азоту амонійного, азоту нітратів, азоту нітритів, окислюваності, хлоридів, сульфатів, загальної жорсткості, заліза);

— установлення зв'язку вододжерел з місцями забруднення грунту;

— вибір дози хлорвміщуючих препаратів та коагулянтів для подальшого покращання якості питної води;

— визначення кількості активного хлору у хлорвміщуючих препаратах;

— дослідження хліба, сухарів, галет, муки, круп, макаронних виробів та харчових концентратів;

— дослідження остудженого, охолодженого і замороженого м'яса; охолодженої, замороженої і просоленої риби (визначення органолептичних показників, пробна варка, проба Андрієвського, проба з сірчанокислою міддю, бульйонна проба на аміак і сірководень);

— дослідження консервів;

— дослідження молока і молочних продуктів (визначення органолептичних показників, кислотності, наявності домішків соди, оцінка ефективності пастерізації);

— дослідження харчових жирів (визначення органолептичних показників, альдегідів, харчових домішок, кислотного числа);

— визначення органолептичних показників ковбасних виробів;

— експрес-дослідження сушених овочів та фруктів (визначення органолептичних показників, ураженості шкідниками);

— визначення органолептичних показників просолених та квашених овочів;

— визначення вмісту вітаміну C у овочах, овочевих стравах та настоях;

— визначення міцності горілки, спирту, проведення проби на метиловий спирт та етиленгликоль;

— визначення температури повітря.

За допомогою комплекту ЛГ-2, крім перерахованих вище досліджень, проводять:

— визначення кількості екскреції аскорбінової кислоти з сечею;

— дослідження яєчного порошка та яєць (оцінка зовнішнього вигляду, проведення овоскопії, визначення кислотності яєчного порошка);

— дослідження м'яса сублімінаційної засушки і визначення аміно-аміачного азоту у остудженому, охолодженому та замороженому м'ясі;

— визначення ураженості хлібних запасів шкідниками;

— визначення вологості хліба;

— дослідження риби в'яленої та холодного закопчення;

— аналіз молочних концентратів;

— дослідження фізичних якостей повітряного середовища у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах та пересувних об'єктах військової техніки;

— визначення освітленності у польовому шпиталі, фортифікаційних спорудах і пересувних об'єктах військової техніки.

Вміст комплекту ЛГ-1 розрахований на забезпечення діяльності одного лаборанта-гігієніста протягом місяця, вміст комплекту ЛГ-2 – для забезпечення діяльності одного лікаря-гігієніста та одного-двох лаборантів протягом місяця.

Комплект ЛГ-1 розміщується у двох укладках і має вагу 100 кг, комплект ЛГ-2 – у шести укладках і має вагу 310 кг.

Польові гігієнічні лабораторії ЛГ-1 і ЛГ-2 можуть бути розгорнуті як в приміщеннях, так і в наметах або в спеціально обладнаних накриттях. Апаратура і необхідні реактиви укладки ЛГ-1 розміщуються поверх ящиків.

Методика відбору проб води для лабораторного дослідження

Проби води відбирають у будь-яку чисту посудину з корком (для бактеріологічного аналізу склянка або пляшка повинні бути простерілізована та мати притертий корок). З поверхневих водоймищ відбір проб здійснюється у місцях передбаченого водозабору, у криницях – з дна. Перед забором воду у криниці слід скаламутити, опускаючи декілька разів відро з водою на дно, потім необхідно підняти відро на поверхню, вилити воду знов у криницю та знов опустити відро у криницю і зачерпнути воду, яка вже попередньо перемішана та призначається для подальшого лабораторного дослідження.

З неглибоких свердловин і криниць відбір проб води здійснюють з використанням батометру або пляшки на мотузці з корком та прив'язаним до неї грузилом. До корку батометра або пляшки повинна бути прикріплена мотузка для висмикування корка на необхідній глибині. В разі необхідності забору проби з придонного шару воду слід скаламутити, піднімаючи батометр та опускаючи його на дно декілька разів, і лише потім відкрити корок. Перед тим, як закрити батометр, верхній шар води слід злити таким чином, щоб під корком залишався невеликий шар повітря.

Для аналізу необхідно відібрати 0,5 л води.

У супроводжуючому документі вказується:

— назва джерела води і місце його розташування;

— дата забору проби (рік, місяць, число, час);

— місце і точка, де взята проба (для відкритих водоймищ – відстань від берегів та глибина, з якої взята проба, від поверхні);

— дані органолептичної оцінки води (прозорість, колірність, запах);

— для свердловин і криниць – відмітка гирла і дна, статичного і динамічного рівнів, тривалості та інтенсивності відкачки;

— санітарно-технічне обладнання вододжерела;

— особливі умови, які можуть вплинути на якість води у джерелі;

— призвіще, ім'я та по-батькові. посада особи, яка здійснила відбір проби води.

— відібрані проби води повинні бути терміново доставлені в лабораторію.

Методика відбору проб готової їжі для лабораторного аналізу

Відбирати зразки готових страв для дослідження слід під час їх роздачі людям, тобто перед прийомом їжі. Для більш досконального визначення середньої маси порцій, що відпускаються, зважують 10-15 порцій, які підготовлені для роздачі. Потім у посуд лабораторії санітарно-епідеміологічної станції для аналізу відбирають одну із порцій, що були зважені.

При цьому необхідно записати точну назву продуктів, необхідних за меню розкладкою для приготування конкретної страви. На пробу, що взята для аналізу, складається акт відбору проби, в якому вказуються: час відбору проби, назва установи, де вона взята; меню-розкладка страв і вихід готової страви; хто проводив відбір; вигляд упаковки; ким опечатана проба і хто з відповідальних осіб від установи громадського харчування була присутня при цьому (шеф-повар, завідувач виробництвом, директор їдальні). Акт є супроводжуючим документом для лабораторії і підписується особою, яка відбирає пробу та калькулятором виробництва. В акті вказується лабораторія, в яку направляється лабораторія проба на дослідження та мета дослідження, що буде проведене.

Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води

радіактивними речовинами.

Дослідження рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами проводиться за допомогою приладів ДП-5А або ДП-5Б.

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися в межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення гама-випромiнювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіактивними речовинами зонд з датчиком розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка дослiджуваної проби. Перемiщуючи його уздовж поверхнi знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад приводять у вихiдне положення.

Методика дослідження рівня забруднення продовольства та води