Практичне заняття №4

НЕБЕЗПЕКИ ПОБУТОВОГО ХАРАКТЕРУ (ГОСТРІ ОТРУЄННЯ, УТОПЛЕННЯ), ЇХ ПРОЯВИ І ДІЇ НА ЛЮДЕЙ

Мета: ознайомити студентів з основними ознаками гострих отруєнь і утоплення; оволодіти прийомами організації та надання першої медичної допомоги постраждалим.

ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Основні поняття, терміни та визначення теми

Отруєння – патологічний процес, що виникає внаслідок попадання із навколишнього середовища різних речовин у такій кількості,яка спричиняє порушення гомеостазу.

Утоплення – це термінальний стан організму, при якому внаслідок потрапляння у бронхи та легені води зупиняється дихання, розвивається кисневе голодування, відбувається припинення серцевої діяльності.

4.1. Гострі отруєння, перша медична допомога

В організм людини токсичні речовини можуть потрапляти:

а) через рот з їжею, питвом або при безпосередньому ковтанні самої отрути;

б) через дихальні шляхи;

в) через рану, укус тварин, комах;

г) через шкіру; слизові оболонки.

Найбільш частим шляхом проникнення токсичних речовин є травний канал.

В залежності від швидкості проникнення отрути в організм, їх токсичності і кількості отруєння поділяються на гострі і хронічні.

Гострі отруєння виникають відразу після потрапляння отрути до організму або через прихований період, в залежності від кількості отрути і стану потерпілого (алгоритм 1.9).

Хронічні отруєння виникають при тривалій дії отрути, при потраплянні в організм невеликими дозами протягом тривалого часу.

Причинами отруєння можуть бути: лікарські речовини, промислові, рослинні, тваринні отрути, речовини побутової хімії, харчові продукти.

В залежності від умов, при яких сталося отруєння, розрізняють: промислові, побутові, лікарські, медикаментозні, біологічні, випадкові, умисні та інші.

За тяжкістю отруєння мають легкий, середній, тяжкий і смертельний ступінь.

За характером дії:

Ø місцевої дії – хімічні опіки, подразнення шкіри;

Ø рефлекторної дії – відповідна реакція організму на дію отрути у вигляді зупинки дихання, серця;

Ø резорбтивної дії – дія при потраплянні отрути у кров.

У розвитку отруєння можна виділити кілька періодів:

а) прихований – від моменту попадання отрути в організм до появи перших ознак отруєння;

б) період наростання клінічних проявів – від виникнення перших ознак до розвитку типової картини отруєння;

в) період відновлення – поступове зменшення ознак отруєння і поліпшення загального стану потерпілого.

4.1.1. Розпізнавання отрути

При отруєнні потерпілий потребує термінової допомоги, бо найменше зволікання може коштувати йому життя.

Тому, насамперед оглянути потерпілого (можна виявити характерне забарвлення шкіри і слизових оболонок, наприклад, при отруєння СО колір їх багрово-ціанотичний із сірим відтінком) і звернути увагу на запах видихуваного повітря, бо деякі отрути виділяються легенями(алкоголь, синильна кислота, оцтова кислота).

Іноді біля потерпілого можна знайти пляшечку із залишками отрути. Тому звичайно підраховують кількість речовини, що залишилось(таблеток, рідини або порожніх упаковок лікарських засобів).

4.1.2. Загальні принципи подання першої медичної допомоги

Значну, якщо не головну, роль в успіху лікування при отруєннях грає час подання допомоги. Чим менше часу пройшло від моменту потрапляння отрути в організм до початку надання медичної допомоги, то більше надій на ефектність лікування.

Комплекс дій по наданню першої медичної допомоги можна штучно поділити на кілька взаємопов’язаних станів, які мають за мету:

¨ попередити ускладнення з боку органів і систем;

¨ попередити подальше потрапляння отрути в організм;

¨ посилити процеси її знешкодження;

¨ протидіяти токсичній дії отрути, яка вже всмоктувалася в кров;

¨ підтримати функції організму життєзабезпечення.

Для успішного розв’язання задач проведення допомоги слід розглядати у наступній послідовності:

Ø Заходи долікарської реанімації – штучна вентиляція легенів, непрямий масажу серця

Ø Введення специфічних антидотів(протиотрути) -їх дія ефективна тільки при точному встановленні причини отруєння. Крім того, ефективність їх найбільш виражена в початковій фазі отруєння і малоефективні на термінальних стадіях.

Ø Припинення надходження токсичної речовини в організм і видалення отрути, що ще не всмоктувалася - д о комплексу дій цього етапу відносять: виведення потерпілого з ураженої атмосфери, обробка місць проникнення отрути в організм, промивання шлунку, кишечника, викликання блювання.

А). При потраплянні отрути через шкіру і слизові оболонки (при потраплянні бензину, фосфорорганічних сполук) необхідно роздягнути потерпілого, обмити шкіру водою (краще теплою з милом). Не можна інтенсивно обробляти шкіру механічним способом, тому що може виникнути гіперемія і посилене всмоктування отрути через шкіру.

Особливо ретельно обробляється слизова оболонка очей при попаданні на неї токсичної речовини. Оптимальними розчинами для промивання слизової оболонки очей є теплий фізіологічний розчин (0,9% розчин NaCl) або молоко. Слизову оболонку промивати протягом 15-20 хвилин, часто змінюючи рідину.

Б). При отруєнні через дихальні шляхи потерпілого треба помістити в теплу, добре провітрену кімнату, промити йому ніс, рот, глотку водою або 2% розчином гідрокарбонату натрію, зняти з нього одяг, який заважає диханню.

В). При потраплянні отрути через рот. Головне завдання в цьому випадку – видалення отрути із шлунка шляхом викликання блювання або промивання шлунка.

Блювання можна викликати шляхом натиснення на коріння язика або верхню частину живота і прийняттям розчинів: натрію хлориду (із рахунка 15 г на 100 мл теплої води – дві чайні ложки солі на склянку теплої води), сухої гірчиці (10 г на 200 мл теплої води).

УВАГА! Не можна викликати блювання при втраті свідомості, при отруєнні керосином, сильними кислотами, лугами, фенолом.

Заходи по прискоренню видалення з організму отрути, що всмоктувалася в кров (загальна дезинтоксикація) – стимулюється введенням великої кількості рідини – для чого отруєному дають багато пити і призначають сечогінні засоби. Показано при отруєнні аніліном, антифризом, ртуттю, ФОС, отруйними грибами тощо.

Проведення симптоматичного лікування, спрямованого на захист і підтримання функцій організму, які переважно порушуються внаслідок отруєння – цей принцип використовується лише тоді, коли розвиваються термінальні стани, що частіше зустрічаються при порушеннях дихання, гострої серцевої, судинної недостатності, при порушеннях функції нирок, печінки і при значному судорожному синдромі.

4.1.3. Отруєння рослинами

Серед рослин, які викликають гострі отруєння і є найбільш загрозливими для життя: блекота, дурман, бліда поганка і насіння кісточкових (слива, вишня та ін.).

Блекота («п’яна вишня») – рослина, яка має атропін і гіосцин, речовини, що блокують парасимпатичні нерви.

Ознаки отруєння розвиваються на протязі від 10 хв. до 15 годин:

¨ гостре нервово-психічне збудження (галюцинації, марення, підвищена рухома активність);

¨ шкіра червона, суха;

¨ зіниці розширені, реакція на світло відсутня;

¨ пульс частий(до 200 уд. за 1 хв.);

¨ слизові оболонки сухі, тому дуже важко ковтати і втрачається голос.

Якщо не буде явищ гострої серцевої недостатності наслідок для життя сприятливий.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги. Ø Промити шлунок розчином калію перманганату (0,1%) або таніном (0,5%), дати проносне. Ø При високій температурі тіла – холод на голову, обгорнути вологим простирадлом. Ø Симптоматичне лікування. Ø Викликати швидку медичну допомогу.

Насіння кісточкових – містять глюкозид амігдалін, який у кишечнику перетворюється з виділенням синильної кислоти.

При вживанні великої кількості насіння кісточкових або домашніх спиртних напоїв, у потерпілого виникає посилений видих з криком, виникають судороги, втрачається свідомість і через 20-30 хв. настає смерть від ядухи.

Ознаки отруєння п ри потраплянні невеликої кількості:

¨ гіркий смак, нудота;

¨ біль в серці;

¨ страх смерті;

¨ дихання на початку посилене (задишка), а потім судорожне;

¨ через деякий час виникають сильні судороги і смерть від ядухи.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги. Ø Застосувати антидот – амілнітрит (вдихати по 30 сек. кожні 2 хв.) або нітрогліцерін (5-15 крапель 1% розчина всередину). Ø Якщо стан потерпілого покращився і є надія на врятування життя, звичайні дії – промити шлунок 1-2% розчином перекису водню або перманганатом калію, дати адсорбенти(активоване вугілля, білу глину), штучна вентиляція легенів. Ø Негайно викликати швидку медичну допомогу.

4.1.4. Отруєння грибами

Отруєння грибами умовно поділяють на 3 групи:

¨ отруєння з тривалим прихованим періодом і ураженням внутрішніх органів (бліда поганка);

¨ отруєння з ураженням шлунка і кишечника(жовчний гриб та ін.);

¨ отруєння з ураженням нервової системи(червоний і пантерний мухомор).

Найбільш загрозливі для життя є отруєння блідою поганкою.

Отруєння розвивається в 2 стадії:

За 8-48 год. після вживання грибів, раптово з’являються:

¨ блювання;

¨ болі в животі, пронос, спрага;

¨ різка слабкість запаморочення;

¨ сухість шкіри і слизових оболонок;

¨ пульс частий, слабкий, АТ знижується;

¨ можливі болі в м’язах ніг й судороги.

За 3-4 доби з’являються ознаки токсичного гепатиту:

¨ жовтяниця;

¨ збільшення і біль печінки.

Смерть при отруєннях блідою поганкою може стати від гострої серцевої слабкості в І стадії і від печінкової коми у другій.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги. Ø промити шлунок розчином таніну, перманганату калію, адсорбенти в середину, сольове проносне, клізму, вживати в середину велику кількість рідини.

4.1.5. Отруєння при укусах змій, комах

Укуси змій. Серед великої кількості видів отруйних змій на Україні зустрічається частіше гадюка звичайна. Отрута гадюки має нейро- і кардіо-токсичну дію, а також викликає ураження крові (ушкоджує стінку кровоносних судин і еритроцитів, зсідання крові).

Отруєння має три фази:

1 – збудження,

2 – загальне пригнічення,

3 – сон з втратою чутливості.

При укусі людина відчуває укол і на шкірі бачить подвійний слід зубів.

За 20 хв. після укусу з’являються:

¨ набряк який швидко поширюється на всю кінцівку;

¨ почервоніння шкіри у місці укусу і пухир з кров’яним змістом.

За 1 годину з’являються:

¨ задишка;

¨ серцебиття;

¨ нудота, блювання, сухість у роті;

¨ розширені зіниці;

¨ підвищується температура тіла;

¨ прискорюється пульс, зниження артеріального тиску крові;

¨ судороги, знепритомніння.

Обсяг і послідовність першої медичної допомоги. Ø Всмоктувати губами отруту, якщо є ушкодження слизової оболонки порожнини рота, то на місце укусу поставити медичну банку. Ø Дати пити багато гарячого чаю, кави. Ø Провести обезболювання(анальгін, дорослому в середині етиловий спирт). Ø Обробити навколо рани, накласти м’яку пов’язку, провести іммобілізацію.

УВАГА! Накладати джгути, припалювати, розрізати категорично заборонено, тому що посилюються явища некрозу.

4.1.6. Укуси комах (бджіл, ос)

Для більшості людей укуси бджіл і ос не становлять небезпеки, для осіб сенсибілізованих до отрути бджіл і ос, смертельним може виявитись і одне ужалення.

Особливу небезпеку становлять одиничні ужалення в ділянці голови, шиї, порожнини рота і глотки.

Після ужалення характерні: гострий біль, паління, свербіж, почервоніння шкіри, набряк у місті ужалення, запаморочення, тахікардія, утруднене дихання, посилене потовиділення.