Отогенні енцефаліти

Розрiзняють гнiйний i негнiйний енцефалiт. Цей подiл з точки зору етiологiї i патогенезу досить умовний.

Hегнiйний енцефалiт може перейти в гнiйний. Останнiй в свою чергу може привести до флегмонозного енцефалiту, гострого та хронiчного абсцесу мозку.

Hегнiйний отогенний енцнфалiт як самостiйна нозологiчна форма зустрiчається рiдко. Внаслiдок доброякiсного перебiгу патоморфологiчна картина невiдома. Обговорення симптомiв негнiйного енцефалiту може бути зроблено тiльки на основi клiничних даних з наступним тривалим катамнестичним спостереженням. Ця форма ускладнення вiдома також пiд назвою несправжнього або уявного абсцесу мозку.

Отогенний енцефалiт розвивається пiд час гострого або загострення хронiчного гнiйного отиту. В.О.Калина вважає можливим розвиток негнiйного енцефалiту незабаром пiсля радикальної операцiї на вусi, а також вiддаленi строки пiсля неї.

Захворювання розвивається досить швидко протягом декiлькох днiв. В.Т.Пальчун i спiвавт. (1977) приводять випадок апоплектиформного початку хвороби. Загальний стан частiше залишається задовiльним, температура тiла може бути вiд нормальної до високої, притомнiсть мiняється незначно. Iнодi буває деяка в'ялість, сонливiсть, неадекватнiсть поведiнки, рiдше - ейфорiя, розв'язанiсть. Дуже рiдко спостерiгається сопор, i в цих випадках трудний диференцiйний дiагноз з абсцесом мозку. Спостерiгається iнтенсивний головний бiль, як локальний, так i дифузний, iнодi з нудотою i дуже рiдко з блюванням. Вогнищевi симптоми вiдповiдають локалiзацiї енцефалiту. Спостерiгається амнестична, iнодi з елементами сенсорної, афазiя. Hiколи не буває моторної афазiї.

Hаявнiсть моторної афазiї нехарактерна для отогенного негнiйного енцефалiту. При поєднаннi моторної афазiї з отитом слiд виключити насамперед церебральний процес не отогенної природи (метастаз раку, метастаз абсцесу).

Можуть мати мiсце центральнi парези лицьового нерва, пiрамiднi знаки, монопорези, джексоновськi судороги (на протилежному ураженню боцi). Цi вогнищевi симптоми iснують вiдносно недовго ще через деякий час пiсля санацiї вогнища. Очне дно майже нiколи не змiнено або є невеликий набряк соска зорового нерву. Менiнгеальнi симптоми вираженi нерiзко.

При люмбальнiй пункцiї лiкворний тиск не пiдвищений, лiквор прозорий або кров'янистий. При ехоенцефалографiї вiдсутнє змiщення М-ЕХО, ангiограма i пневмоенцефалограма також не змiненi. При пункцiї мозку вiдсутнiй гнiй. Санацiя гнiйного вогнища приводить до швидкого одужання

Багато авторiв видiляють гострий негнiйний обмежений енцефалiт (який окремими дослiдниками описується як "псевдоабсцес") як самостiйну нозологiчну форму серозного запалення з чiтко вираженою клiничною симптоматикою i морфологiчною картиною. Пiзнiше була доведена вiрусна природа первинного гострого негнiйного менiнго-енцефалiту, нерiдко протiкаючого з супутнiми катаральними явищами верхнiх дихальних шляхiв, а iнодi i середнього вуха.

Звертає на себе увагу, що майже з перших годин захворювання виникають психiчнi розлади у виглядi сплутаностi свiдомості, марення, психомоторного збудження, а iнодi епiлептичних нападiв. Розвивається менiгеальний синдром. В прозорiй, серознiй спиномозковiй рiдинi виявляється високий цитоз, переважно за разунок лiмфоцитiв iз збiльшенням концентрацiї бiлка. З вогнищевих неврологiчних симптомiв найбiльш часто спостерiгається гемiплегiя, рiдше - моноплегiя, а також можуть бути афазiйнi i агностичнi розлади.

Трепанацiя соскоподiбного вiдростка при гострому негнiйному менiнго-енцефалiтi нерiдко буває протипоказана, поскiльки посилює i без того важкий перебiг хвороби. Мiж iншим рацiональне лiкування цих хворих на раннiх стадiях захворювання може вiдвернути летальний кiнець.