Медикаментозна терапія

Рекомендують антипiретики. Ацитилсалiцилова кислота, салiцилат натрiю, бутадiон приносять користь завдяки протизапальним, десенсибiлiзуючим) в деякiй мiрi м'яким антикоагуляцiйним властивостям. Питання про використання антикоагулянтiв найбiльш дискусiйне (небезпечнiсть посилення геморагiй). Ї.З.Hаймарк (1975) приводить данi, що при лiкуваннi антибiотиками i антикоагулянтами смертнiсть складала 15%, без їх використання - 60-72%. При септичних станах утримувались вiд примiнення антикоаулянтiв, поскiльки порушення проникностi стiнок судин залежить i вiд запалення. Деякi вiддають перевагу використанню антикоагулянтiв прямої дiї (гепарин) у звязку з швидкiстю їх дiї i вiдсутнiстю кумуляцiї. Іншi користуються коагулянтами непрямої дiї (пелентан, сiнкумар) в малих дозах.

При наявностi внутрiшньочерепної гiпертензiї рекомендується внутрiшньовенне введення гiпертоничних розчинiв, сечовини, теофiлiну, еуфiлiну, гiпотиазиду, лазiксу, манiтолу i т.п. Дегiдратуючi засоби не показанi при зневодненнi органiзму, згущеннi кровi, серцевiй недостатностi.

Враховуючи зв'язок набряку мозку i геморагiї з пiдвищенням проникностi стiнок вен i капiлярiв доцiльне призначення рутiна i аскорбiнової кислоти.

Повторнi ломбальнi пункцiї з лiкувальною цiллю при наявностi гiпертензiї вважають небезпечним з-за можливості вклинення i здавлювання стовбура мозку.

В "досульфанiламiдну i доантибiотикову еру" септичнi тромбози синусiв i вен часто закiнчувались менiнгiтом, летальнiсть досягала 60%. В теперiшнiй час прогноз став значно кращим. Кiлькiсть синус-тромбозiв рiзко зменшилась, а летальнiсть вiд них сягає 6%.