Морфологічні і неморфологічні способи творення

Існує 2 класифікації способів словотворення:

1. За лексико-граматичним характером словотвірної бази і словотвірних засобів (Морфологічний, морфолого-синтаксичний, лексико-синтаксичний, лексико-семантичний).

2. За видом словотвірних формантів (за основними компонентами) (Суфіксальний, префіксальний, постфіксальний, суфіксально-префіксальний, суфіксально-постфіксальний, суфіксально-префіксально-постфіксальний, префіксально-постфіксальний, основоскладання, словоскладання, абревіація, зрощення, семантичний спосіб, універбація, конверсія, флективний спосіб, акцентуація).

До морфологічних належать усі способи, які утворюються за допомогою афіксів.

За наявністю або відсутністю афіксів у словотвірному форманті – афіксні, безафіксні.

Суфіксальний – похідне слово утворюється за допомогою форманта, основний компонент якого – суфікс. Може бути субстанціальним чи нульовим. Застосовується при утворенні всіх повнозначних частин мови, крім займенників.

Нульова суфіксація – це утворення похідних слів за допомогою нульового суфікса із нульовим закінченням. Твірне слово усікається, до усіченої частини додається нульовий суфікс і нульова флексія (розмах, напад, удар; дань, зелень, гладь; шов, рів; посол).

Флективний – за допомогою флексії утворюються словоформи, проте окремі флексії здатні утворювати похідні слова з новим значенням у відповідній позиції (виконують функцію словотвірних формантів).

До них належать:

- Іменникова флексія – а зі значенням особи жіночої статі (кум-кума);

- Іменникова флексія –е з топонімічним значенням (Смолин-Смолине);

- Іменникова флексія –а зі значенням абстрактних та конкретних іменників (зрада, споруда);

- Прикметникові флексії –ий, -а, -е зі значенням відносності (золото-золотий).

Постфіксальний (формант - постфікс)

1. Дієслова з -ся (дивитися);

2. Займенники і прислівники з –сь (хтось, десь, колись);

3. Займенники і прислівники з –небудь (хто-небудь);

4. Нерегулярний –будь (коли-небудь);

5. Нерегулярний –то (якось-то).

Префіксальний (формант – префікс)

Може супроводжуватися такими морфологічними явищами:

- Інтерфіксами (мліти-з о мліти);

- Зміна місця наголосу (веснА-прОвесна, ітИ-вИйти);

- Чергування і-й на початку слова (іти-вийти).

Взаємодіє із суфіксальним та постфіксальним способами (український – по-українськи).

Найчастіше зустрічається при творенні дієслів, рідше – іменників, прикметників.

Суфіксально-префіксальний (форманти – суфікс і префікс)

Утворюються прикметники, дієслова, прислівники (межа-безмежний; рука-приручити).

Флективно-префіксальний (форманти – флексія і префікс)

(Зуб – беззубий, дуб-піддубний).

Постфіксально-префіксальний (форманти – постфікс і префікс)

Найчастіше вживається постфікс –ся (вдуматися, зломитися, розлетітися, виспатися, добудитися, загулятися, зневіритися, набігатися, обпитися, відкоситися, проговоритися)

Суфіксально-постфіксальний (форманти - суфікс і постфікс)

Постфікс –ся і дієслівні суфікси –а, -ти, -ити, -іти, -увати (брат-брататися).

Постфіксально-суфіксально-префіксальний (форманти – префікс, постфікс)