Висновки до розділу

1 Конкурентні переваги можуть досягатися фірмою протягом тривалого періоду тільки за умови постійного пристосування до ситуації, що змінюється, на ринках товарів і послуг і ринках факторів виробництва. Поняття зовнішньої і внутрішньої гнучкості не є абсолютними Відповідно до теорії катастроф існують межі адаптивності системи. "Якщо зміни параметрів системи перевищують можливості її адаптивного розвитку, відбувається втрата стійкості. При цьому, якщо після втрати стійкості встановлюється коливальний періодичний режим, говорять про м'яку втрату стійкості. Якщо ж система переходить на інший режим руху стрибком — про тверду втрату стійкості".

2. Економічна безпека фірми повинна розглядатися як стан, при якому стратегічний потенціал фірми не знаходиться поблизу границь адаптивності, а погроза втрати економічної безпеки наростає в міру наближення ступеня адаптивності стратегічного потенціалу до граничної зони. Інакше кажучи, якщо стратегічний потенціал фірми в існуючому вигляді вичерпав можливості пристосовуватися до зростаючої нестабільності зовнішнього середовища, у рамках сталої місії, то можна говорити про погрозу економічної безпеки фірми. Ця погроза може виявлятися у вигляді втрати рівня конкурентного статусу фірми; або істотного погіршення фінансового стану фірми; або втрати позитивного іміджу фірми.

З Катастрофічний стан настає тоді, коли ризик втрати активів фірми й особистого майна її власників наблизився впритул до свого граничного значення. Інакше кажучи, економічна безпека фірми існує лише в період найменшої ймовірності повної втрати всього капіталу, що належить власникам фірми. У міру зростання цієї ймовірності погроза втрати економічної безпеки підсилюється.

4. Узагальнюючим показником фінансового стану підприємства, що характеризує ступінь "близькості" підприємства до банкрутства, на думку багатьох авторів, є показник "z-рахунка" Альтмана. Однак останнім часом різко загострилася критика з погляду обґрунтованості його застосування взагалі в наших умовах у вигляді його некоректності, тому що для фірм, що знаходяться на грані практичного банкрутства і навіть у його стані показник '"z-рахунка" може бути цілком допустимим, якщо розрахунок вести за методикою Альтмана. Найбільш придатною, на нашу думку, є методика В.В. Чепурко, яку необхідно, пристосовувати для кожного типу підприємств у залежності від їхньої галузевої приналежності, що, звичайно, спочатку створює ряд незручностей її застосування.

5. Антикризове управління підприємством буде більш стійким, якщо підвищити гнучкість системи управління, технології виробництва, його виробничого потенціалу, вирішить проблематику гнучкого розвитку підприємств і його персоналу. У цих умовах компанія швидше пристосовується до "примх" і "капризів" зовнішнього і внутрішнього середовища і підвищує її стійкість і конкурентоспроможність,

6. В умовах підтримки стійкого розвитку підприємства велике значення має надійний і професіональний підхід до маркетингу. Особливу значимість мають стратеги конкурентів, їх переваги, логіка поведінки на конкретному ринку (товарному, інвестиційному, фінансовому, ресурсному). Об'єктом маркетингових досліджень і аналізу виступають економічні тенденції розвитку: науково-технічні, демографічні, соціальні, політичні, культурні процеси, стан яких робить в умовах кризи активний вплив на ринкову ситуацію. Ключовою функцією антикризового маркетингу виступає моніторинг зовнішнього середовища організації для уловлювання сигналів, що свідчать про погрозу погіршення становища організації на ринку, втрату конкурентоспроможності, зниження платоспроможності і керованості, чи навпаки, про можливості прогресивних зрушень, що відкриваються, в окремих сферах діяльності.

7. Виведення товару на ринок — складний і найважливіший етап інноваційного процесу і йому необхідно приділяти основну увагу. Цьому етапу відповідає таке поняття, як "ринкове витягування". "Ринкове витягування" — це те, що трапляється тоді, коли хтось, добре знайомий з даним ринком, легко ідентифікує необхідний товар для цього ринку і закликає до виробництва товару відповідно до цієї необхідності. Якщо товар не має принципово нових властивостей, то немає і технічної новизни і якщо цей товар не пов'язаний з іншими товарами, то можливості його реалізації обмежені. Крім того, дуже важливо знати, що мати в портфелі тільки один товар для ринку, значить зазнати невдачі. Перспективи просування товару повинні бути ясно видимі на початку діяльності, а своєчасність виведення того чи іншого продукту (не раніше і не пізніше) найчастіше має першорядне значення з погляду подальшої долі нового продукту, а, значить і ефек-

тивності роботи підприємства, його стійкості.

8. В умовах загального прискорення науково-технічного прогресу, глобалізації й інтернаціоналізації ринку, посилення конкуренції, що супроводжується скороченням термінів дії конкурентних переваг і необхідністю поділу ринку на сектори, ніші і мікросегменти, інноваційність стає ключовим фактором успіху, якщо не єдиним засобом виживання. А стратегічне управління нововведеннями є найважливішим завданням антикризової політики підприємства, виконання якої багато в чому залежить від якості прийнятих інноваційних рішень, від можливості знаходити такі рішення, що організаційно й економічно зможуть забезпечити досягнення поставленої мети із створення конкурентоспроможної продукції.

9. Інноваційна стратегія жадає від співробітників застосування повною мірою свого творчого потенціалу, перетворення їх у "геніальних винахідників", у той же час, природно, сумлінно виконуючи свої повсякденні обов'язки. Інноваційна стратегія виправданна, коли ціль полягає в занятті лідируючої позиції на ринку, витісненні конкурентів і забезпеченні усе більшої частки ринку. Високі витрати на інвестиції, витрати на розробку нових продуктів, розширення виробничих потужностей і збутової мережі допускають обов'язкову наявність сильної і рішучої групи менеджерів. Занадто повільні фірми не мають шансів на виживання. Великі інновації дозволяють здійснювати вражаючі стрибки вперед, однак вимагають технології, що відповідає новітньому рівню знань, і великих інвестицій. На противагу цьому дрібні поліпшення, що дають кумулятивний ефект, можуть здійснюватися кожним співробітником у рамках його повсякденних обов'язків відповідно до його особистих здібностей. Результати цих поліпшень хоча і мають скромний масштаб, але носять регулярний і частий характер, що в значній мірі підвищують конкурентоспроможність фірми і сприяють її стійкому розвитку. Тому Kaizen як постійні, поступові поліпшення перетворився у фундамент СБППП — один з найважливіших інструментів управлінської стратегії.

10. Для забезпечення успіху антикризового управління потрібна ефективна інвестиційна політика, при якій дуже важливо забезпечити зв'язок між стратегічними і тактичними рішеннями в галузі інвестицій. Основною метою антикризової інвестиційної стратегії держави є структурна перебудова економіки. Тактичні інвестиційні рішення націлені на підтримку ефективної діяльності підприємств, здійснення державної фінансової підтримки

неплатоспроможних підприємств для відновлення платоспроможності чи фінансування реорганізаційних заходів. Виходячи з об'єктивних передумов, сформувавши оптимальний інвестиційний портфель у широкому і вузькому значенні, або обравши окремий проект реальних інвестицій, підприємство, реалізуючи передбачені ним інвестиційні ресурси, створює нові виробничі потужності, підвищуючи технічний і організаційний рівень виробничого процесу і стійкість фірми в цілому.

11 Кожний інвестиційний проект має свою конкретну спрямованість і може з найбільшою ефективністю бути реалізований у тих регіонах України, де для цього є найкращі умови. До того ж оцінка і прогнозування інвестиційної привабливості регіонів України мають бути безпосередньо пов'язані з державною регіональною політикою, метою якої є забезпечення розвитку окремих регіонів з урахуванням таких факторів, як раціональне використання різноманітних економічних можливостей кожного з них, ефект оптимальної інтеграції, територіальний розподіл праці та взаємна економічна кооперація. У відповідності до цієї мети завданнями державної політики регіонального розвитку є реконструкція старих промислових регіонів; стимулювання розвитку експортних та імпортозамінних виробництв тих регіонів, які мають для цього найкращі умови; формування вільних (спеціальних) економічних зон; прискорений розвиток необхідної регіональної інфраструктури. Реалізація цих завдань тісно пов'язана з державною та приватною інвестиційною діяльністю.

Останнім часом досить велике поширення одержує фінансовий лізинг як одна з форм інвестицій інноваційної діяльності. Цей вид фінансових операцій знаходить застосування, насамперед, тоді, коли зважується завдання швидкого промислового освоєння великих технічних новацій, що вимагають придбання дорогих верстатів, устаткування, унікальної контрольно-вимірювальної техніки, енергетичних установок, транспортних засобів і т.п. Саме тут одержали розвиток принципово нові види зв'язків між виробником і споживачем складної продукції, засновані на довгостроковій оренді чи лізингу.

12. Зміцнення банківської системи нашої країни і дальше удосконалення податкового законодавства будуть сприяти збільшенню об'єму лізингових операцій, а виходить, розширенню і укріпленню технічної й технологічної бази виробництва, підвищенню стійкості роботи вітчизняних підприємств.

Питання для самоконтролю

1. Що таке стратегічний потенціал фірми?

2. Чому стратегічний потенціал фірми необхідно розглядати як важливий аспект економічної безпеки фірми?

3. В чому полягає економічна безпека фірми?

4. Яким чином пов'язані між собою конкурентоспроможність і адаптація підприємства?

5. Для чого необхідна гнучкість виробництва, виробничого потенціалу і підприємства?

6. Як, яким чином можна підвищити гнучкість виробництва і фірми в цілому?

7. Яке місце займає маркетинг в підвищенні стійкості роботи підприємства?

8. Які внутрішні перемінні необхідно враховувати в антикризовому маркетингу?

9. Які основні антикризові аспекти необхідно враховувати при виведенні товарів на ринок?

10. Як вплине інноваційний потенціал на стійке становище організації?

11. В чому полягає суть інноваційного проектування?

12. Що таке СБППП?

13. Які основні джерела фінансування інвестиційних програм?

14. Які підходи існують для оцінки інвестиційних проектів?

15. Що собою являє фінансовий лізинг? В чому його переваги?