Словник архітектурних термінів

Абака (грецьк. Abax -дошка) – верхній елемент капітелі.

Абсида – (апсіда) – виступ будинку, півкруглий в плані, зазвичай перекритий куполом.

Акант – південна трав’яниста рослина, стилізована форма листа якої застосовувалося в античному декорі в капітелях грецького коринфського і римського композитного ордерів (рис.1).

Рис.1

Акведук ( лат. Aqua – вода, duco – веду) – міст для пропуску води по жолобу або трубам.

Акрополь (грецьк. Acros – верхній, polis- місто) міська фортеця в Древньої Греції.

Антаблемент - верхнє членування ордерної системи над колонами (рис.2)

Рис.2:

1- архітрав,

2 – фриз,

3 – карниз.

Античний – висхідний до греко-римської древності.

Анфілада – ряд приміщень, що з’єднані дверними отворами, які розташовані на однієї осі.

Апсида (грецьк. Apsis – склепіння, арка) – виступ вівтарної частини храму у вигляді півкола, овалу, багатокутника, який перекритий півкуполом (рис.3)

Рис.3

Арка (лат. Arcus – дуга) – криволінійне перекриття пролому в стіні або простору між опорами (рис.4)

Рис. 4 Типи арок: 1 – півциркулярна або кругова, 2 – полога, 3 – припіднята, 4 – підково- образна, 5 – стрілчаста, 6 – стрілчаста зжата, 7 – кругова плоска (лучкова), 8 – трьох центрова (коробова), 9, 10 – трьохшарові, 11 –стрілчаста зубчата, 12 – килевидна.

Аркада - ряд однакових за розміром і формою арок, які зв’язані між собою (рис.5)

Рис. 5 а - арки, які спираються на стовпи або колони, б – в сукупності з накладним ордером (ордерна аркада).

Аркатура – прикраса стіни у вигляді ряду декоративних арок.

Архівольт – профіль, який обрамляє арку.

Архітрав – нижня з трьох горизонтальних частин антаблементу, яка лежить на капітелях колон.

Астрагал – (грецьк. Asnragalos) – архітектурний профіль зазвичай у вигляді нитки бус або з’єднання валика з полицею (рис.6).

Атлант – опора у вигляді чоловічої фігури.

Атріум – замкнений дворик – центральне приміщення античного житлового будинку з невеликим отвором в даху і басейном посередині (рис.7).

Рис. 7

Аттик – стінка під вінчаючим карнизом.

База – основа, нижній елемент колони, пілястри, п’єдесталу (рис. 8).

Рис. 8 1 – тосканська, 2 – римсько-дорична,

3 – іонічна, 4 – коринфська.

Базиліка – прямокутний в плані будинок, який складаєтьсяз трьох або п’яти нефів, відокремлених один від одного рядами колон. Середній неф вище бокових, і стіни його мають вікна (рис.9).

Рис.9

Балюстрада – обгороджуюча конструкція з фігурно виточених стовпиків (балясин).

Баптистерій – центральна будівля, крита куполом, з басейном для хрещення посередині.

Барабан – циліндрична або багатогранна стіна, яка несе купол.

Бароко – стиль в архітектурі, у перекладі з італійського «примхливий»; характеризується просторовим розмахом, динамікою, декоративною розкішшю.

Вал – випуклий архітектурний профіль (див. архітектурні профілі), який у поперечному розрізі є півкруг або чверть круга.

Волюти – декоративні завитки, які підтримують абаку, є головним пластичним мотивом капітелей іонічного, коринфського і композитного ордерів.

Викружка - вгнутий архітектурний профіль (див. архітектурні профілі), який в розрізі є частина кола, овалу або еліпсу.

Герми – людські голови або бюсти на фасадах будинків, які встановлені на квадратних підставках. В античні часи називали так й квадратний стовп, завершений бюстом.

Глава – купол, який вінчає будинок християнського храму.

Гурт – пояс, тяга. В готичній архітектурі нервюра – ребро арки, яка створює склепіння (рис.10)

Рис. 10

Гусьок – архітектурний облом (див. архітектурні профілі) з двох дуг, повернутих в протилежні сторони, верхня частина вгнута.

Диптер - античний храм, оточений подвійним рядом колон.

Закомари -в древньоруській архітектурі півкруглі фронтони при циліндричних склепіннях.

Замковий камінь (ключ) – середній і вищій з клинообразних камінів, що складають арку або склепіння (рис.4,5)

Запад – простір, який утворюється на плані будинку, при віднесені частини зовнішньої стіни вглибину від лінії фасаду.

Золотий переріз – ділення відрізка так, щоб більша частина відносилася до меншої, як весь відрізок – до більшої.

Зофор – прикрашена барельєфами кам’яна стрічка (фріз) над балкою, яка перекриває проліт між колонами (архітрав).

Імпост – горизонтальний архітектурний елемент, на який спирається арка, що стоїть на стіні або колоні (рис.5)

Інтерколумний - відстань між колонами в світу.

Інтер’єр – функціональне і естетично організований простір в середині будинку, що утворюється огороджуючими поверхнями, меблями, освітлювальною арматурою, обладнанням.

Каблучок – архітектурний облом (див. архітектурні профілі) з двох дуг, що звернені у протилежні сторони, верхня частина випукла.

Каннелюри – вертикальні жолобки на стволі колони (рис.11-1)

Капітель – верхня частина колони, яка є визначним елементом стилю (рис.11)

Капітель в грецьких ордерах: дорична

1 – дорична

2 - іонічна

3 - коринфська

в римських ордерах:

4 – тосканська

5 - композитна

6 - візантійська

7 - романська

8 - готична

9 - – ренесансна

Рис.11 Капітель в грецьких ордерах:1 – дорична, 2 – іонічна, 3 – коринфська; в римських ордерах: 4 – тосканська, 5 – композитна, 6 – візантійська, 7 – романська, 8 – готична, 9 – ренесансна.

Каріатиди – опори у вигляді жіночих фігур.

Карниз – горизонтальна частина, яка завершуєантаблемент.

Квадри -товсті кам’яні плити прямокутної або квадратної форми.

Кесони – заглиблення на стелі або в середині склепіння.

Кладка – спосіб зведення конструкцій з об’ємних елементів.

Колона – круглий опорний стовп (рис.12)

Рис.12

Колонада – ряд колон, які з’єднані горизонтальним перекриттям.

Консоль – конструкція, жорстко закріплена одним кінцем при вільному іншому, або частина конструкції, що виступає за опору.

Контрфорс – підпорка, стовповидний виступ стіни, який завершує її будову (рис.13)

Конха – півсклепіння, півкупол.

Рис.13