При статистичному методі експлуатації переважає безперервний контроль якості функціонування обладнання. Поновлення обладнання також проводиться за потоком відмов.
1.6. Вибір методу експлуатації
В реальних системах зв'язку жоден із розглянутих методів експлуатації не зустрічається в чистому вигляді, тому що кожен з них має свої недоліки. Профілактичний метод має цілий ряд недоліків, в тому числі [2,9,11]: низьку оперативність виявлення відмов, велику трудомісткість, додатковий потік відмов, які виникають при проведенні профілактичних робіт.
Поновлюючий метод найбільш економічний, однак він не забезпечує потрібної якості зв'язку. Він найбільш ефективний там, де необхідна висока оперативність виявлення відмов i заздалегідь відомо, що відмови пов'язані із значними втратами. Однак в чистому вигляді даний метод не знайшов застосування, головним чином через неможливість створення апаратури контролю, яка може без затримки сигналізувати про всі відмови i пошкодження обслуговуваної апаратури.
Статистичний метод позбавлений недоліків інших методів, однак його застосування, як правило, потребує створення дорогої системи контролю.
Загальні положення з технічної експлуатації
Використовуються такі методи ТО:
- профілактичне технічне обслуговування (ПТО),
- коригувальне технічне обслуговування (КТО),
- кероване технічне обслуговування (ОТК),
4.6 ПТО включає в себе:
- безперервний експлуатаційний контроль;
- періодичний експлуатаційний контроль;
- епізодичний експлуатаційний контроль;
- планові ремонтно-налагожувальні роботи (РНР) і заміни компонентів апаратури з закриттям трактів і каналів передавання;
- поточне обслуговування обладнання і апаратури без закриття трактів і каналів передавання.
4.7 КТО включає в себе:
- безперервний експлуатаційний контроль;
- періодичний експлуатаційний контроль;
- епізодичний експлуатаційний контроль;
- оперативно-технічний контроль;
- ремонтно-відновлювальні роботи (РВР) і РНР.
4.8 ОТК включає в себе:
- безперервний контроль робочих характеристик ОТЕ;
- операції управління і перемикання на резерв;
- РВР і РНР.
10.Стан та розвиток телекомунікацій в Україні
10.1.Етапи розвитку укураїнських телекомунікацій
Рис.10.1
10.2.Класифікація мереж.
Варто відрізняти мережі електрозв'язку від інфокомунікаційних мереж:
мережа зв'язку (чи телекомунікаційна мережа) — це технологічна система, що складається з ліній і каналів зв'язку, вузлів, кінцевих станцій і призначена для забезпечення користувачів електричним зв'язком за допомогою абонентських терміналів, що підключаються до кінцевих станцій:
інфокомунікаційна мережа (раніше застосовувалися також терміни "інформаційна мережа", "комп'ютерна мережа" і ін.) — це технологічна система, що містить у собі крім мережі зв'язку, також засоби збереження, обробки і пошуку інформації і призначена для забезпечення користувачів електричним зв'язком і доступом до необхідного їм інформації.
| Радіомережі супутникові
наземні
|
| Спосіб організації каналів
|
| Тип середовища розповсюдження
|
| Виконання вимог стійкості, безпеки, захисту
|
| Тип приєднання аб. терміналів
|
| мережа оператора, що має суттєве положення на МЗК
|
Рис10.2. Класифікація ЄНСЗУ
10.3. Динаміка розвитку телекомунікацій України
незважаючи на кількаразовий економічний спад у 1990-2009 роках, галузь зв'язку, в цілому, розвивалася безкризово. Загальний стан галузі зв'язку і рівень задоволення попиту на послуги зв'язку в Україні на кінець 2009 року можна охарактеризувати наступним чином.
Створена цифрова мережа міжнародного та міжміського зв'язку, яка задовольняє попит на ці послуги. Побудовані волоконно-оптичні лінії зв'язку (ВОЛЗ), що з'єднують Україну з усіма сусідніми державами.
Протяжність цифрових каналів міжміської та зонових первинних мереж становить близько 85% від загальної протяжності каналів первинної мережі. Україна брала участь у будівництві міжнародних ВОЛЗ як для забезпечення власних потреб, так і з метою забезпечення транзитів через її територію. За останні роки в Україні побудовано близько 39 тис. км ВОЛЗ. Щорічне будівництво ВОЛЗ доведено до 4 тис. км. на рік. Найближчим часом буде закінчено побудову цифрової первинної магістральної мережі України.
