Довговічності транспортних засобів

Рухомий склад автомобільного транспорту розрахований на визначений ресурс, тобто обсяг роботи (пробіг у км) або термін експлуатації у роках, установлений заводом-виготовлювачем. Власник АТЗ повинен знати ресурс, щоб розуміти, коли прийде час замінити основні агрегати, зробити капітальний ремонт або придбати новий АТЗ. Звичайно ці дані носять емпіричний характер, отже – досить орієнтовний. Але ж зазначені заходи означають великі одноразові витрати, які можуть істотно відбитися на прибутку АТП. Тому важливо як можна точніше знати строк, коли прийдеться ці витрати понести, щоб завчасно до них підготуватися.

В "Положенні-84" наведені норми пробігу рухомого складу до КР (табл. 2.3, 4.2) і викладена методика їхнього коригування залежно від умов експлуатації, модифікації рухомого складу й природно-кліматичних умов. Однак ми вже вказували на недосконалість класифікації умов роботи у "Положення-84". Діючий зараз в Україні аналогічний документ має ще більші недоліки.

Довговічність автомобіля і його агрегатів, їхній ресурс добре співвідносяться із сумарною витратою палива автомобілем. Фізичні основи цього зв'язку очевидні. Залишковий ресурс об'єкта у великий мірі визначається зносом його тертьових пар. Зношування – це процес усунення частини матеріалу з поверхні деталі при терті, воно відбувається зі споживанням енергії. Основне джерело енергії на автомобілі – паливо в баці. Чим більше роботи виконує автомобіль, тим більше знос і тим більша витрата палива. У різних умовах експлуатації фактична робота автомобіля, двигуна, шин тощо на одиницю транспортної роботи може дуже сильно коливатися. Відповідно буде коливатися й залишковий ресурс об'єкта. Для двигуна зв'язок між виконаною ним механічною роботою (і, отже, зносом) і витратою палива очевидний. Це пряма лінійна залежність. А от пробіг автомобіля в цьому сенсі – невдалий показник: чим важчі умови роботи, тим пробіг менше, а витрата палива й ресурсу більше. Для шин, на перший погляд, картина інша: пробіг шин дорівнює пробігу автомобіля. Однак у важких умовах шини передають набагато більші крутні моменти, а тому зношуються швидше. І тут зв'язок з витратою палива чіткіше, ніж із пробігом. Те ж саме можна сказати про трансмісію.

Виконані дослідження дозволяють уважати, що при роботі автомобіля в різних умовах добуток його пробігу до КР на питому витрату палива є величина постійна – константа:

де L ₁ – пробіг до КР на дорозі 1 групи; К_Д – коефіцієнт коригування пробігу автомобіля (для середніх умов 0,77).

Наприклад, для ЗИЛ-431410:

L_CP Q_CP /100=350000 0,77(30,35+2,8 6 0,75 0,5)/100 98 600 л (73 т).

Ці 98 600 л і є сумарна витрата палива Q_C за весь пробіг автомобіля до капремонту. Отже, згадана константа L_CP Q_CP =100 Q_C. У загальному вигляді, з урахуванням атмосферно-кліматичних умов, пробіг до КР у км:

Вище ми навчилися розраховувати витрату палива для різних дорожніх умов. Виходить, можна для цих умов обчислювати очікуваний пробіг до КР.

За розрахунками, сумарна витрата палива становить для КамАЗ-5320 – 65 000 л, КрАЗ-260 – 88 000 л, МАЗ-500 – 50 000 л.

Така розрахункова методика дає гарний збіг з результатами, отриманими емпіричним шляхом і наведеними, наприклад, у "Положенні-84" (див. табл. 12).

Отже, якщо правильно враховувати роботу автомобіля й витрату палива, завжди можна визначити спочатку залишковий ресурс по сумарній витраті палива, а потім, користуючись наведеною вище формулою, перерахувати його в пробіг у кілометрах для очікуваних умов роботи. Якщо рухомий склад АТП працює рік у рік у стабільних умовах на одних і тих же перевезеннях, розрахунок цей дуже простий: L_КР=K Q_C; наприклад, для ЗИЛ-431410 при L_КР =350 000 і Q_C =98 600 л значення K =3,55.

Аналогічно по витраті палива можна обчислити очікувані пробіги окремих агрегатів і елементів. Наприклад, очікуваний пробіг шин у даних умовах експлуатації L_Ш×Н_П= 100× Q_C, де Н_П – норма витрати палива в л/100 км для цих умов.

Таблиця 12