Економічна інтерпретації лінійних моделей множинної регресії

На етапі аналізу отриманих результатів здійснюють економічну інтерпретацію отриманої економетричної моделі. На цьому етапі обґрунтовується економічна доцільність отриманих результатів.

Розглянемо, наприклад, економічний зміст моделі залежності суми капіталу і середньооблікової чисельності працівників (), співвідношення власного і позикового капіталів (), відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріалів ().

(10.34)

Економетрична багатофакторна модель (10.8) показує, що 82% коливань нового капіталу (коефіцієнт детермінації – 82%) обумовлюється трьома факторами: середньообліковою чисельністю працівників, співвідношенням власного й позикового капіталу, а також відношенням витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріалів. Статистичні характеристики моделі адекватні. Фактичні значення t -статистик більші ніж критичні (табл. 10.2); фактичне значення критерію Фішера F_ф = 69 > F_0,05;24 =3,01 також значно перевищує його критичне (табличне) значення; значення критерію Дарбіна -Уотсона свідчить про відсутність автокореляції залишків:
1,65 < d_ф = 2,14 < 2,35; величина критерію Спірмена (r_s = 0,124) свідчить про гомоскедастичність, оскільки отримане значення t -статистики нижче його критичного значення (t_ф = 0,628 < t_кр = 1,706), мультиколінеарність між незалежними факторами низька, оскільки коефіцієнти парної кореляції між цими показниками мають значення в проміжку від 0,15 до 0,45.

Таблиця 10.2 - Значення t-статистик для параметрів моделі (10.34)

Параметри	розрахункові	критичні
Постійний параметр	2,912	1,711
Середньооблікова чисельність працівників ()	5,278	1,711
Співвідношення власного й позикового капіталу ()	2,329	1,711
Відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали ()	1,981	1,711

Економічна інтерпретація моделі (10.34) полягає в тому, що між середньообліковою чисельністю працівників і новим капіталом зв’язок лінійний. Зростання середньооблікової чисельності на одного працівника призведе до збільшення обсягу нового капіталу на 28,7 тис. грн. Між новим капіталом і чинниками: співвідношенням власного й позикового капіталу, відношенням витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали також існує лінійний зв’язок. Збільшення співвідношення власного й позикового капіталу на 10 приведе до зростання обсягів нового капіталу на 179,52 грн. Збільшення відношення витрат інвестованого капіталу на оплату праці й матеріали на 10 приведе до зростання нового капіталу на 0,9 грн. Слід відзначити, що коли розглядувані фактори моделі (10.34) будуть дорівнювати 0, то новий (отриманий) капітал матиме значення -235,54 грн. Тобто на цей показник у відповідних умовах негативний вплив справляють інші економічні фактори. Тому в подальших дослідженнях необхідно враховувати їх вплив.

Таким чином, кількісний регресійний аналіз дозволяє встановити причинно-наслідковий зв’язок між декількома економічними факторами, побудувати багатофакторні економетричні моделі й розробити ефективні механізми управління підприємством.