Допустимий та критичний ризик

У системі оцінки ризику необхідно визначити границі або інтервали, де можна допускати відповідний рівень ризику, а де він є критичним. Тобто визначають зони ризику. При цьому використовують графічний аналіз і аналітичні підходи щодо визначення цих зон.

Графічний аналіз полягає в побудові кривої щільності розподілу ймовірностей настання ризику. При цьому визначають зони допустимого й критичного ризику. Наприклад, для інвестиційного проекту будують криву, що висвітлює залежність між ймовірними збитками за проектом і сподіваними віддачами цього проекту. В цьому процесі визначають точки, що відповідають зонам критичного або допустимого ризику.

Точка допустимого ризику - характеризує найбільш ймовірні збитки по проекту і сподівану або середню віддачу цього проекту, в якій збитки будуть мати величину, що дорівнює загальній величині прибутку від проекту. Ця точка є верхньою межею зони допустимого ризику.

Ймовірність допустимого ризику визначають за залежністю

F(x) = . (8.15)

Під зоною допустимого ризику розуміють область у межах якої відповідний вид підприємницької діяльності зберігає свою економічну доцільність, тобто випадкові збитки не перевищують очікуваного підприємницького ризику від проекту.

Точка допустимого критичного ризику характеризує ступінь гранично допустимого критичного ризику, тобто ризику втрат, які сягають величини розрахункової виручки від проекту.

Ймовірність критичних ризиків визначають за залежністю

F(x) = . (8.16)

Під зоною критичного ризику розуміють область випадкових збитків, розміри яких перевищують величину очікуваного підприємницького збитку і сягають величини розрахованої виручки.

Точка катастрофічного ризику - характеризує ступінь гранично-катастрофічного ризику, тобто ризику втрат, які сягають розміру всього майна підприємства.

Ймовірність катастрофічного ризику визначають шляхом інтегрування:

F(x) = (8.17)

Зона катастрофічного ризику – це область можливих втрат, які перевищують величину розрахованої виручки і можуть сягати вартості майна підприємця.

Катастрофічний ризик може призвести підприємство до банкрутства, крім того до катастрофічних відносяться всі ризики, пов’язані із загрозою для життя людей, оточуючого середовища, тощо.

Частіше всього під час прийняття економічних рішень підприємця цікавить не стільки ймовірність певного рівня втрат, скільки ймовірність, що його втрати не перевищать певної позначки:

W(x) = 1 – F(x), (8.18)

де W(x) – це функція розподілу ймовірностей перевищення певного рівня випадкових збитків.

Відповідно до визначених зон ризику розраховують наступні показники ризику:

1) показник допустимого ризику – це ймовірність того, що втрати виявляться більшими за гранично допустимий рівень (таким рівнем є прибуток від проекту);

2) показник критичного ризику – це ймовірність того, що втрати виявляться більшими за допустимий критичний рівень (розрахункова виручка);

3) показник катастрофічного ризику – це ймовірність того, що втрати за проектом виявляться більшими за граничний катастрофічний рівень (вартість майна підприємця).

Таким чином, наведені показники дають змогу комплексно оцінити стадії ризикованості проекту й прийняти управлінські рішення, які матимуть мінімальний ризик.

Відповідно для цих показників визначають граничні значення допустимого, критичного або катастрофічного ризиків. Граничні значення подані в табл. 8.1.

Таблиця 8.1 - Граничні значення допустимого, критичного або катастрофічного ризиків

Показник	Значення показника
Граничне значення допустимого ризику	0,1
Граничне значення критичного ризику	0,01
Граничне значення катастрофічного ризику	0,001

На основі граничних значень показників ризику приймають управлінські рішення. Так, граничне значення допустимого ризику не повинно перевищувати значення 0,1, граничне значення критичного ризику – 0,01, а граничне значення катастрофічного ризику – 0,001.