Методика виконання якісного аналізу складу води річок

Після кількісного аналізу джерел водопостачання необхідно виконати якісний аналіз складу води в цих річках. На підставі цього аналізу треба обґрунтувати придатність якісного складу води цих річок та обрати одну з них за джерело водопостачання.

Якщо річка, обрана на підставі якісного аналізу, не забезпечує розрахункового водовідбору, то за джерело водопостачання можна прийняти дві річки.

Показники якості води природного джерела водопостачання для подальших розрахунків студент бере згідно з варіантом завдання (див. дод. Г).

Для проведення аналізу складають зведену таблицю якісного складу води природних та стічних вод (див. табл. 2.1).

Таблицю заповнюють поступово протягом виконання курсового проекту. До таблиці треба внести дані якості природних джерел з додатків Д та Е залежно від категорії водокористування джерела водопостачання.

Нормативні вимоги до складу води водних об’єктів господарсько-питного (ГП) та культурно-побутового (КП) водокористування наведені у додатку Д.

Нормативні вимоги до складу води водних об’єктів для розведення та відтворення цінних видів риб (ЦР) і для всіх інших рибогосподарських цілей (Р) наведені у додатку Е.

Графу 9 таблиці заповнюють на підставі додатка Є, тобто після міських водопровідних очисних споруд вода повинна відповідати якості питної води відповідно до ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая».

Вимоги до технічної води заданих підприємств (графи 10, 11, 12 таблиці 2.1) заповнюють відповідно до укрупнених норм водоспоживання різних галузей виробництва ([1] або додаток А).

Якість стічних вод підприємств (графи 13, 14, 15) та якість стічних вод після локальних очисних споруд (ЛКОС) заповнюють також відповідно до укрупнених норм водоспоживання та водовідведення різних галузей виробництва ([1] або додаток А).

Якість міських стічних вод (графа 19) заповнюють згідно з додатком Ж та залежно від варіанта завдання.

Решту граф таблиці 2.1 заповнюють після виконання розрахунків щодо визначення необхідного ступеня очистки на міських каналізаційних очисних спорудах (МКОС) і умов випуску стічних вод у водойму.

Для кожного показника якості води необхідно зазначити лімітуючу ознаку шкідливості (ЛОШ) з додатків К і Л:

ЗС – загальносанітарна;

СТ – санітарно-токсикологічна;

ОР – органолептична;

ТК – токсикологічна;

РГ – рибогосподарська.

Якісний аналіз джерел водопостачання виконують у наступній послідовності.

Порівнюючи показники якості води джерел водопостачання, у пояснювальній записці відмічають, за якими показниками і наскільки вода однієї річки краща або гірша, ніж у другій.

Далі порівнюють показники якості води в річках з нормативними показниками гранично допустимих концентрацій (ГДК):

С_р £ С_гдк, (2.1)

де С_р – показник якості або концентрації забруднюючої речовини в річці у відповідних одиницях;

С_гдк – нормована величина якості або гранично допустима концентрація в тих самих одиницях.

Якщо у воді джерела одночасно присутні декілька забруднюючих речовин, що належать до однієї групи лімітуючої ознаки шкідливості (ЛОШ), то для кожної групи ЛОШ необхідно виконати перевірку:

, (2.2)

де С₁, С₂...С_n – концентрація 1,2,...n-ої забруднюючої речовини в річці, мгл;

С¹_гдк, С²_гдк ...Сⁿ_гдк – гранично допустима концентрація 1, 2,...n-ої речовини відповідно, мгл.

У висновках зазначають, вода якої річки задовольняє вимогам рівнянь (2.1) та (2.2) і яку з них слід застосовувати як джерело водопостачання.

Крім того, слід зазначити на якій відстані знаходиться місто від обраної річки а можливо воно розташоване на цій річці. Відстань зазначають згідно з рис. 1.1.

Якість води обраного джерела водопостачання і віддаленість його від міста визначають витрати на подачу та очистку води. Для того, щоб матеріальні витрати були мінімальними, слід враховувати ці фактори.