Розподілення і використання прибутку на підприємствах

Порядок розподілення і використання прибутку на підприємстві фіксується в його статуті та визначається положенням, розробленим відповідними економічними службами підприємства і затвердженими його керівництвом.

Згідно з Національними стандартами бухгалтерського обліку, (НСБОБ5)чистий прибуток на підприємстві розподіляється за таким напрямками:

– виплата дивідендів;

– поповнення статутного капіталу;

– поповнення резервного капіталу;

– інші цілі.

Розподіл прибутку на виплату дивідендів та інвестування є фінансовою проблемою, яка істотно та неоднозначно впливає на фінансову стабільність та перспективи розвитку підприємства. Спрямування достатньої суми прибутку на виплату дивідендів й високий рівень таких збільшують попит на акції та підвищують їхній ринковий курс. Водночас обмежується власне джерело фінансування, ускладнюється розв’язання завдань перспективного розвитку підприємства.

Втім, низький рівень дивідендів призводить до протилежних наслідків. З урахуванням цих обставин акціонерне товариство мусить вибрати таку дивідендну політику, яка відповідала б конкретним умовам його діяльності.

Основними варіантами дивідендної політики можуть бути:

– виплата постійного рівня дивідендів протягом кількох років;

– виплата дивідендів із щорічним певним зростанням;

– спрямування на дивіденди встановленої (нормативної) частки чистого прибутку;

– виплата дивідендів не грошима, а додатковим випуском акцій.

Кожний з цих варіантів має свої переваги й недоліки та застосовується, як правило, не постійно, а в межах певного перспективного періоду з урахуванням економічної кон’юнктури та фінансового стану підприємства.

Відрахування на формування фондів підприємство здійснює лише у тому випадку, якщо їх створення передбачено установчими документами.

Прибуток, спрямований на поповнення статутного капіталу, може використовуватися на збільшення майна підприємства за рахунок фінансування об’єктів виробничого та невиробничого призначення, що вводяться в експлуатацію, придбання техніки, обладнання та інших основних засобів, фінансування приросту оборотних активів та інших цілей.

За рахунок резервного капіталу можуть покриватися невідшкодовані збитки від стихійного лиха, відшкодуватися нестача власних оборотних активів, погашається безнадійна дебіторська заборгованість, виплачуються дивіденди по гравійованим акціям у випадках відсутності прибутку та ін.

При спрямуванні прибутку на розвиток виробництва за рахунок нього фінансуються витрати на технічне переозброєння виробництва, освоєння нових технологій, здійснення природоохоронних заходів, удосконалення технології та організації виробництва, здійснюються внески на створення статутних капіталів інших підприємств і на утримання союзів, концернів, асоціацій, до складу яких входить підприємство, погашаються довгострокові кредити, які були взяті на виробничий розвиток тощо.

При спрямуванні прибутку на соціальний розвиток фінансуються такі витрати: на будівництво житла і об’єктів культурно-побутового обслуговування; на утримання будівель і споруд, призначених для культурно-освітньої і оздоровчої роботи серед робітників підприємства; на утримання дитячих дошкільних установ, які перебувають на балансі підприємства; для надання допомоги школам, притулкам для старих і інвалідів; на відшкодування збитків житлово-комунального господарства, яке знаходиться на балансі підприємства; на придбання путівок до будинків відпочинку і санаторіїв робітникам та інші.

За рахунок прибутку, який спрямовується на інші цілі, покриваються суми штрафів і пені, які сплачуються підприємствами за порушення нормативних актів про охорону праці, навколишнього середовища, за порушення податкового законодавства по платежах до бюджету, позабюджетних і державних цільових фондів, проценти за прострочені кредити тощо.

Абсолютна величина прибутку важлива, але для характеристики ефективності господарювання використовуються показники рентабельності.