Запитання для перевірки знань. 1. Значення фінансового планування для внутрішнього середовища підприємства

1. Значення фінансового планування для внутрішнього середовища підприємства.

2. Процес фінансового планування. Основні фінансові документи.

3. Основна мета і завдання фінансового плану. Структура фінансового плану.

4. Планування потреб підприємства у капіталі.

5. Як визначається потреба в основному капіталі?

6. Планування потреби в оборотному капіталі.

7. План капіталовкладень підприємства, його зміст та основні розрахунки.

8. Планування потреби у кредитних ресурсах.

9. Планування забезпечення ліквідності підприємства.

10. Поняття «бюджету», види бюджетів, порядок розробки.

11. Планування прибутковості підприємства, визначення валового і чистого прибутку як основи прибутковості підприємства.

12. Розподіл балансового та чистого прибутку.

13. Стадії та методи планування прибутку від операційної діяльності.

14. Умови прибутковості підприємства, аналіз «витрати - обсяг - прибуток», його суть і застосування.

15. Фактори, що впливають на зміну прибутковості підприємства.

16. Баланс підприємства, звіт про прибутки та збитки, їхня структура та використання.

17. Плановий баланс підприємства, його призначення.

18. Оцінка фінансового становища підприємства.

19. Показники використання фінансового важеля.

20. Довгострокове та поточне фінансове планування.

21. Фінансова стратегія та політика, їхня суть та основні завдання.

22. Шляхи вдосконалення фінансового планування в умовах реформування фінансового механізму.

ТЕСТИ

1. Основним показником фінансового плану підприємства є:

a) загальна сума прибутку;

b) собівартість реалізованої продукції;

c) асигнування з бюджету;

d) платежі до бюджету.

2. Основними шляхами збільшення прибутку на підприємстві є:

a) зростання виробництва і реалізації продукції та зниження собівартості продукції;

b) зростання виробництва і реалізації продукції та підвищення продуктивності праці;

c) зниження собівартості продукції та поліпшення якості продукції;

d) зростання виробництва і реалізації продукції та розширення асортименту.

3. Одним із завдань фінансового плану є:

a) планування виробництва та реалізації продукції;

b) визначення витрат підприємства;

c) забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

d) забезпечення господарської діяльності необхідними ресурсами.

4. Метою складання фінансового плану є:

a) взаємоузгодження доходів і витрат;

b) визначення виробничої собівартості продукції;

c) визначення величини фінансового результату діяльності, що планується;

d) визначення необхідної величини залучення коштів.

5 До методів планування прибутку підприємства належать:

a) прямий;

b) за показниками витрат на 1грн продукції;

c) економічний;

d) всі відповіді правильні.

6. Оперативне фінансове планування містить розробку:

a) балансу надходжень і видатків коштів;

b) платіжного календаря;

c) кредитного плану;

d) касового плану.

7 До методів планування прибутку підприємства належать:

a) прямий метод;

b) круговий метод;

c) балансовий метод;

d) касовий метод.

8.Фінансове планування це:

a) визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності;

b) визначення джерел надходження фінансових ресурсів;

c) визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності, а також джерел їх надходження;

d) визначення обсягів залучення фінансових ресурсів для здійснення виробничої діяльності.

9 Касовий план у фінансовому плануванні – це:

a) план обороту готівки через касу підприємства;

b) план надходження коштів і повернення їх у встановлені договорені терміни;

c) очікувані грошові потоки за всіма напрямами й терміни їх використання;

d) планові суми податків та терміни їх сплати.

10 У процесі фінансового планування використовуються наступні документи:

a) баланс;

b) звіт про фінансові результати;

c) звіт про власний капітал;

d) усі відповіді правильні.

11.До методів планування прибутку підприємства належать:

a) прямий;

b) за показниками витрат на 1 грн продукції;

c) економічний;

d) всі відповіді правильні.

12 За допомогою платіжного календаря:

a) контролюється платоспроможність підприємства та виконання поточного фінансового плану;

b) забезпечується своєчасність розрахунків між підприємством і трудовим колективом;

c) контролюється перелік податків та дати їх сплати;

d) всі відповіді правильні.

13 За допомогою податкового календаря:

a) контролюється платоспроможність підприємства та виконання поточного фінансового плану;

b) забезпечується своєчасність розрахунків між підприємством і трудовим колективом;

c) контролюється перелік податків та дати їх сплати;

d) всі відповіді правильні.

14. За допомогою касового плану:

a) контролюється платоспроможність підприємства та виконання поточного фінансового плану;

b) забезпечується своєчасність розрахунків між підприємством і трудовим колективом;

c) контролюється перелік податків та дати їх сплати;

d) всі відповіді правильні.

15. Назвіть чинники, які безпосередньо впливають на величину виручки від реалізації продукції:

a) обсяг виробництва;

b) стан основних засобів;

c) вартість майна підприємства;

d) орендна плата.

16. Основними шляхами збільшення прибутку на промисловому підприємстві є:

a) підвищення продуктивності праці;

b) зниження собівартості продукції;

c) розширення асортименту;

d) підвищення фондовіддачі.

17.Фінансова політика підприємства це:

a) політика формування активів і структури капіталу;

b) політика управління активами та інвестиціями;

c) політика залучення зовнішніх фінансових ресурсів та формування власних;

d) всі відповіді правильні.

18. Основними завданнями фінансового планування є:

a) забезпечення виробничої та інвестиційної діяльності необхідними фінансовими ресурсами;

b) визначення напрямків ефективного вкладання капіталу, оцінка раціональності його використання;

c) виявлення та мобілізація резервів збільшення прибутку за рахунок використання матеріальних, трудових та грошових ресурсів;

d) всі відповіді правильні.

19. До залучених коштів належать:

a) позики інших підприємств;

b) кошти від емісії та реалізації цінних паперів;

c) банківські кредити;

d) всі відповіді правильні.

20. Методи, які використовують у процесі фінансового планування:

a) балансовий;

b) кошторисний;

c) бюджетування;

d) всі відповіді правильні.

21. Оперативне фінансове планування включає розробку:

a) оперативного фінансового плану;

b) платіжного календаря;

c) касового плану;

d) всі відповіді правильні.

22. Яким методом визначається потреба в оборотних коштах?

a) кошторисним;

b) економічним;

c) балансовим;

d) всі відповіді правильні.

23. Що не відноситься до власних джерел формування оборотних коштів?

a) статутний фонд;

b) прибуток, що залишається у розпорядженні підприємства;

c) надходження від емісії цінних паперів;

d) немає правильної відповіді.

24. Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування складається з:

a) фінансового результату від операційної діяльності;

b) доходу від участі в капіталі та інших фінансових доходів;

c) вирахування фінансових витрат від участі в капіталі та інших витрат;

d) всі відповіді правильні.

25. Чистий прибуток – це:

a) різниця між прибутком до оподаткування й податком на прибуток;

b) прибуток від звичайної діяльності, а також дохід від надзвичайних подій за мінусом витрат від надзвичайної діяльності;

c) різниця між прибутком від операційної діяльності й податком на прибуток;

d) немає вірної відповіді.

26. Методи планування операційного прибутку:

a) прямий;

b) на основі показника на 1грн продукції;

c) економічний;

d) всі відповіді правильні.

27. У процесі фінансового планування та оцінювання фінансового плану підприємства використовують такі документи;

a) баланс підприємства;

b) звіт про фінансові результати;

c) звіт про власний капітал;

d) всі відповіді правильні.

РОЗДІЛ 5. ПЛАНУВАННЯ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

ТЕМА 12. ПЛАНУВАННЯ І КОНТРОЛЬ ОНОВЛЕННЯ ПРОДУКЦІЇ

12.1 Склад та структура плану оновлення продукції

12.2 Нормативна база планування, підготовки та освоєння нової продукції

12.3 Методика розробки плану підготовки та освоєння нової продукції

Завдання для перевірки знань

Тести

12.1 Склад та структура плану оновлення продукції

Потреби інтенсивного розвитку та оновлення всіх елементів сучасного виробництва вимагають використання таких методів та засобів праці, які давали б змогу одержувати високоякісні продукти при найбільш економному використанні як трудових, так і матеріальних ресурсів. Саме з таких позицій і слід розглядати особливості розвитку сучасного виробництва та забезпечення конкурентоспроможності вироблюваної продукції.

Процес пов'язаний з організацією виробництва продукції, охоплює такі її види:

· інформаційно-пізнавальну діяльність, що включає ознайомлення з об’єктом, його вивчення, пізнання явищ та законів природи;

· ідеально-конструктивну діяльність, що охоплює створення ідеальної моделі майбутнього реального результату;

· реально-конструктивну діяльність, що включає безпосереднє практичне втілення ідеї.

В загальному вигляді підготовка виробництва включає такі етапи (рис. 12.1):

1. Конструювання нового виробу.

2. Розроблення технологічного процесу його виготовлення.

3. Нормування витрат живої та уречевленої праці на виробництво нового виробу.

4. Проектування технологічної оснастки та її виготовлення.

5. Вимірювання та налагоджування запроектованих процесів у цехових умовах.

6. Виготовлення дослідного зразка нового виробу.

7. Передача нового виробу в серійне виробництво.

Рис. 12.1. Етапи підготовки виробництва нового виробу

Новим виробом вважається виріб, який раніше на даному підприємстві не виготовлявся, або виріб, який докорінно відрізняється від виготовлених за своїми виробничими параметрами:

· продуктивністю;

· експлуатаційною надійністю;

· довговічністю, ваговою характеристикою;

· системою управління тощо.

Це поняття краще поділити на два окремі види:

· нові технічно прогресивні вироби, патентоспроможні, що перевищують вітчизняні та зарубіжні вироби аналогічного призначення;

· удосконаленні (модернізовані) вироби.

Основними вихідними даними для складання плану підготовки та освоєння нової продукції є:

· номенклатура нових виробів, які повинні бути підготовлені до виробництва або освоєні впродовж планового періоду;

· терміни початку або закінчення підготовки виробництва та освоєння нової продукції;

· нормативи та звітні матеріали з виробів, що проходили підготовку та були освоєні на даному чи іншому аналогічному підприємстві.

Плани підготовки та освоєння нової продукції складають у формі перспективних та поточних планів.

Перспективний план визначає номенклатуру та типаж нових виробів, накреслює шляхи та терміни модернізації вже освоєних виробів. Для всіх нових виробів додаються карти технічного рівня та патентні формуляри.

Поточний план конкретизує показники перспективного плану на плановий рік та відбиває зміни і доповнення.

Комплексний план графік підготовки та освоєння нової продукції охоплює такі види робіт:

· проектування нового виробу;

· розроблення та нормування нового технологічного процесу;

· проектування всіх видів оснастки;

· виготовлення спеціального інструменту, пристроїв, моделей;

· виготовлення дослідного зразка нового виробу;

· придбання нового обладнання;

· підготовку робітників нових спеціальностей.

З метою прискорення підготовки та освоєння нової продукції при плануванні окремих етапів потрібно послідовно-паралельний або паралельний спосіб їх виконання, тобто забезпечити максимальне суміщення в часі.

В умовах серійного та масового виробництва план підготовки та освоєння нової продукції може передбачати можливість переходу до виготовлення нових виробів без зупинки виготовлення старої продукції, при цьому можливі два варіанта:

· освоєння нових технологічних процесів проводиться одночасно (паралельно) з виготовленням старих виробів,

· освоєння нових технологічних процесів розпочинаються тільки після виготовлення частин старого виробу, тобто створюється спеціальний заділ, який гарантує безперебійність роботи виробництва, які зайняті випуском старого виробу, до повного припинення їх випуску.

12.2 Нормативна база планування, підготовки та освоєння нової продукції

Своєчасне виконання робіт з підготовки та освоєння нової продукції значною мірою залежать від наявності нормативної бази.

Створення системи нормативів підготовки та освоєння нової продукції повинне передбачати відбір виробів, які за своїми даними є найбільш типовими, це можуть бути:

· масштаб випуску (серійність) виробу;

· питома вага оригінальних деталей в їх загальній кількості;

· відповідність деталей різному ступеню складності;

· співвідношення деталей, що обробляються на різних переділах (заготовлення, металообробка і т.п.).

Наступним етапом розроблення нормативів є вибір нормованої одиниці (одиниці виміру), це може бути:

· виріб в цілому;

· конструктивна частина виробу (вузол, деталь тощо).

Систему нормативів можна поділити на такі види:

1. Об’ємні нормативи - нормативи обсягу робіт у натуральному виразі. Ці нормативи дають змогу визначити:

· кількість деталей та виробів,

· кількість технологічних карт на 1 оригінальну деталь за видами оброблення,

· типовий розподіл деталей та спец оснастки за групами складності.

2. Трудові нормативи технічної підготовки виробництва, поділяються на такі групи:

· Укрупнені нормативи трудомісткості, використання яких доцільно в процесі складання календарних графіків на тривалі відрізки часу (рік, квартал). Вихідними даними для них є фактичні трудові витрати на роботи з технічної підготовки виробництва на даному підприємстві.

· Диференційовані (оперативні) нормативи трудомісткості, використовуються для розроблення планів на короткі відрізки часу (місяць, декаду). Диференціація нормативів може бути забезпечена за рахунок створення в кожній класифікаційній групі виробів додаткового класифікатора назв деталей. Вихідними даними є результати систематизації та оброблення звітних даних, а також розподіл деталей за групами їх складності.

Нормативи трудомісткості розробляють окремо на:

1. конструкторські роботи, процес планування яких має певні труднощі, пов’язані з вибором одиниць вимірювання, які давали б можливість врахувати новизну, складність, вагу конструкції, серійність випуску тощо;

2. проектування технологічних процесів, також характеризується великою різноманітністю методичних підходів, вимагає створення відповідних банків даних та класифікаторів деталей і процесів;

3. проектування та виготовлення технологічної оснастки, для їх розроблення важливе значення має правильний вибір таких основних чинників:

· об’єктів (пристрої, штампи, різальний та допоміжний інструмент тощо) та одиниць нормування (креслення загального виду, загальний вид та деталювання, пристрій і т.д.);

· ступеня диференціації робіт, яка може проявлятися в контролі загальних видів деталей, нормалізованому контролі, підрахунку ваги;

· класифікація об’єктів нормування (верстатні пристрої, монтажні пристрої контрольно-вимірювальні пристрої і т.д. за відповідними групами складності).

12.3 Методика розробки плану підготовки та освоєння нової продукції

Для розроблення якісного плану підготовки освоєння нової продукції весь процес доцільно розбити на такі складові:

· конструкторські роботи;

· розроблення технологічних процесів;

· роботи з оснащення технологічних процесів.

Конструкторська підготовка охоплює:

· технічне завдання;

· ескізний проект;

· технічний проект;

· робочий проект.

У процесі конструкторської підготовки вирішуються такі економічні питання:

· дається оцінка економічності конструкції,

· зіставляються додаткові витрати на підвищення експлуатаційних параметрів виробу з ефектом від цього підвищення.

За рівнем новизни конструкції можуть бути:

· відтворенням існуючих без особливих змін;

· оновленням з внесенням технічних удосконалень;

· зовсім новими.

Для визначення собівартості майбутньої конструкції можна використати таку формулу:

, (12.1)

де С_н.в. - собівартість проектованого виробу, грн.;

С_м - вартість матеріальних витрат, грн.;

к_оц - співвідношення матеріальних витрат та витрат на оплату праці,

к_зв - співвідношення загальновиробничих витрат та витрат на оплату праці.

У процесі планування розроблення технологічний процесів визначаються:

· характер операцій, що складають проект;

· їх послідовність, кваліфікація виконавців;

· місце виконання;

· потрібні заготовки та оснастка;

· нормативи трудомісткості.

Передумовами поліпшення якості цього етапу є типізація технологічних процесів. Типізація - це відбір найраціональніших із існуючих виробів або інших елементів виробництва та усунення непотрібних типів. Основна мета типізації - встановлення типів деталей, розроблення ж типових технологічних процесів має на меті систематизувати процеси на однотипні деталі.

Планування розроблення технологічних процесів охоплює:

· визначення кількості та трудомісткості складання технологічних карт;

· розрахунок потрібної кількості виконавців за тривалістю етапу;

· складення зведеного плану графіку з доведенням часткових планів до виконавців.

При виборі найбільш економічного варіанта роботи використовують показник технологічної собівартості виробу (С_тх), яка розраховується за формулою:

, (12.2)

де С_м - вартість прямих матеріальних витрат на одиницю продукції, грн.,

С_оп - вартість прямих витрат на оплату праці на одиницю продукції, грн.,

С_сз - відрахування на соціальні заходи в розрахунку на одиницю продукції, грн.,

N - кількість виробів на рік, шт..

С_пз - витрати на підготовчо-заключні роботи впродовж року, грн.,

С_то - витрати пов’язані з експлуатацією технологічної оснастки за рік, грн.

Планування робіт з оснащення технологічних процесів охоплює:

· визначення кількості оснастки за видами (визначається за кількістю оригінальних деталей),

· розрахунок трудомісткості проектування та виготовлення предметів оснастки;

· складання кошторису витрат, пов’язаних з оснащенням процесів,

· складання плану-графіка проектування та виготовлення оснастки.

В загальному вигляді витрати на придбання технологічної оснастки та спеціального інструменту (С_мо) можна визначити за формулою:

, (12.3)

де Ц_і - вартість одиниці і-ої оснастки, грн.,

п_оі - кількість даної оснастки,

п_но - кількість назв оснастки.

При складання зведеного плану підготовки нових виробів використовують сітковий метод. В основі сіткового моделювання лежить зображення планового комплексу робіт у вигляді графа, який складається із заданих точок (вершин), сполучених певною системою ліній, які називають ребрами(дугами). Ребрами на графі показується робота, а вершинами - події. Деталі побудови сіткових графіків складають предмет вивчання в спеціальних курсах.

Надзвичайно відповідальною та важливою складовою плану підготовки та освоєння нової продукції є складання кошторису витрат, який охоплює такі статті:

· витрати, пов’язані з документальною підготовкою виробництва - конструюванням самих виробів та оснастки, розробленням технологічних процесів, складанням кошторисних калькуляцій собівартості нових виробів, розробленням витратних нормативів;

· витрати, пов’язані з матеріальною підготовкою - вартість виготовлення або придбання спеціального інструменту, моделей, штампів і т.п.;

· вартість випробувань матеріалів, напівфабрикатів, дослідних зразків,

· витрати, пов’язані з переплануванням та перестановкою обладнання.

Кошторис витрат має два розділи:

1. Витрати з розроблення та уточнення технічної документації.

2. Витрати, пов’язані з виконанням виробничих робіт.

У випадку разових замовлень, витрати, пов’язані з технічною підготовкою виробництва відносяться безпосередньо на це замовлення та покриваються відразу після його виконання.

У всіх інших випадках вони належать до витрат майбутніх періодів і включаються в собівартість виробів частинами протягом встановленого (не більш як дворічного) терміну з моменту початку їх серійного або масового випуску.

ЗАПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Зміст і завдання планів оновлення продукції.

2. Планування витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції.

3. Які основні завдання підготовки виробництва нової продукції?

4. Який зміст і етапи науково-технічної підготовки виробництва нової продукції?

5. Яким є економічне обґрунтування освоєння нової продукції?

6. Які є стадії технічної підготовки виробництва нової продукції і який їх зміст?

7. У чому суть підготовки виробництва нової продукції і з якого комплексу робіт вона складається?

8. Який порядок планування витрат на підготовку та освоєння виробництва нової продукції?

ТЕСТИ

1. При розробці плану оновлення продукції на етапі планування технічної підготовки виробництва розрізняють такі типи нормативів технічної підготовки виробництва:

a) об'ємні і трудові;

b) календарні і трудові;

c) трудові;

d) календарні і об’ємні.

2. В основі планування виробництва оновлення продукції лежить:

a) концепція життєвого циклу продукції;

b) план виробництва продукції;

c) асортиментний портфель;

d) план замовлень.

3. Основними вихідними даними для складання плану підготовки та освоєння нової продукції є:

a) номенклатура нових виробів, які повинні бути підготовлені до виробництва або освоєні впродовж планового періоду;

b) терміни початку або закінчення підготовки виробництва та освоєння нової продукції;

c) нормативи та звітні матеріали з виробів, що проходили підготовку та були освоєні на даному чи іншому аналогічному підприємстві;

d) всі відповіді вірні.

4. При плануванні підготовки виробництва нової продукції використовують:

a) прогнозні методи планування;

b) методи комплексного підходу;

c) методи спеціальних досліджень;

d) сіткові методи планування.

5. Які з наведених робіт використовуються при підготовці освоєння нової продукції:

a) конструкторські роботи;

b) розроблення технологічних процесів;

c) роботи з оснащення технологічний процесів;

d) усі попередні відповіді вірні.

6. За рівнем новизни конструкції можуть бути:

a) відтворенням існуючих без особливих конструктивних чи розмірних змін;

b) оновленими з внесенням технічних удосконалень;

c) зовсім новими;

d) усі попередні відповіді вірні.

7. У процесі розроблення технологічних процесів визначаються:

a) характер операцій, що складають проектований процес;

b) вагу продукції;

c) зовнішній вигляд продукції;

d) ціну продукції.

8. До найважливіших показників оцінки економічної ефективності виробничих інвестицій в умовах ринку належать:

a) чистий приведений дохід;

b) коефіцієнт ліквідності;

c) рентабельність виробничих фондів;

d) коефіцієнт платоспроможності.

ТЕМА 13. ПЛАНУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА

13.1 Склад та структура плану організаційного-технічного розвитку підприємства