Клавіатура. Типи клавіатур

Основним пристроєм введення інформації для людини, яка безпосередньо працює з комп’ютером, є к л а в і а т у р а, що містить символи української і латинської абетки, цифри, службові та спеціальні символи [7, c. 60].

В загальному випадку клавіатури поділяються на стандартні та альтернативні (див.рис.14).

Стандартні клавіатури в свою чергу поділяються на такі типи:

· XT - 83 клавіші, без індикаторів;

· AT - 84 клавіші, три індикатори (Num Lock, Caps Lock, Scroll Lock);

· Enhanced AT - 101/102 клавіші, три індикатори (Num Lock, Caps Lock, Scroll Lock).

Клавіатури XT і AT несумісні по інтерфейсу. Однак клавіатура AT може бути оснащена спеціальним перемикачем режиму XT/AT, який знаходиться з нижньої сторони корпуса.

Клавіатура містить внутрішній контролер, що здійснює сканування клавіш, керування індикаторами, внутрішню діагностику і через з’єднувальний кабель зв’язок із материнською платою.

Найчастіше клавіатура підключається до комп’ютера за допомогою електричного кабеля довжиною біля метра (виключення складають інфрачервоні і такі, що мають радіопорт клавіатури, але вони досить дорогі), що закінчується одним із трьох типів з’єднань:

· DIN (AT) - самий старий, але і він ще зустрічається. На вид це кругле з’єднання з п’ятьма контактами;

· Найбільш популярні зараз клавіатури із з’єднанням PS/2. З’єднання являє собою тонкий круглий 6-контактний коннектор і підключається до плати ATX (для того щоб не поплутати гніздо з “мишачим” з’єднання пофарбовані в різні кольори: для клавіатури - фіолетовий);

· Новітній тип інтерфейсу - USB (плоский, прямокутний). Використовується для підключення різних пристроїв, тому купуючи USB-клавіатуру непогано б переконатися, що на вашій материнській платі є вільний USB-порт. У даного типу інтерфейсу є один недолік - невисокий пріоритет у Windows, і якщо остання сглючить, слідом за нею зависне і клавіатура.

На сьогодні використовують стандартну клавіатуру, яка містить 104 клавіші. Форма клавіатури може часто змінюватись, але в будь-якому випадку на ній полишається 104 клавіші.

Основні групи клавіш. Клавіатура складається з чотирьох основних частин:

- функціональні клавіші;

- алфавітно-цифрові клавіші;

- клавіші керування курсором;

- допоміжна цифрова клавіатура.

Функціональні клавіші. Вони розташовані у верхньому ряду клавіатури і позначені <F1>, <F2>, <F3> і т.д., до <F12>. Призначення цих клавіш залежить від тієї програми, яка на даний момент виконується.

Алфавітно-цифрофі клавіші. Вони розташовані в середній частині клавіатури і призначені для введення букв, цифр і знаків пунктуації. Сюди ж відносяться допоміжні клавіші, такі як <Alt>, <Ctrl> і спеціальна клавіша <Windows>.

Клавіші керування курсором. Чотири з цих клавіш називають просто клавішами-стрілками. Вони слугують для переміщення текстового курсора в напрямку, який указує стрілка, зображена на клавіші. Над ними розташовані ще шість клавіш керування курсором: <Insert>(Вставка), <Delete>(Видалення), <Home>(На початок), <End>(На кінець), <PgUp>(На сторінку вгору) і <PgDn>(На сторінку вниз).

Допоміжна цифрова клавіатура. Ця частина клавіатури нагадує клавіші калькулятора. На цифровій клавіатурі містяться такі математичні символи:

+ Для виконання операції додавання.

- Для виконання операції віднімання.

* Для виконання операції множення.

/ Для виконання операції ділення

Додаткову цифрову клавіатуру також можна використовувати і для керування покажчиком мишки. Натисніть клавішу <NumLock> для активізації цифрових клавіш. Натисніть цю клавішу ще раз і спробуйте клавіші із стрілками для переміщення курсора.

Клавіша <Windows>. Якщо ви працюєте з Windows-95 або більш пізнішою версією, то на вашій клавіатурі є три нові клавіші:

- клавіша <Windows>;

- клавіша контекстного меню;

- друга клавіша <Windows>.

Вони розміщені між клавішами <Alt> i <Ctrl> з обох сторін від клавіші Spase (прогалина, пробіл – як назвете, так і буде). Клавіша <Windows> має теж саме значення, що і комбінація клавіш <Ctrl+Esc> - відкриває меню Пуск. Крім того, вона використовується в комбінаціях клавіш, наведених у наступній таблиці.

Таблиця № 2. Комбінації, в яких використовується клавіша Win.

Комбінація клавіш	Функція
<Win+D>	Відображує робочий стіл (мінімізує всі вікна), у Windows-95 не працює.
<Win+E>	Запускає Проводник
<Win+F>	Викликає діалогове вікно Найти для пошуку файлів
<Win+R>	Викликає діалогове вікно Запуск програмы

Клавіша контекстного меню. Клавіша контекстного меню відображує на екрані контексне меню для вибраного елемента. Знаходиться вона між клавішами <Windows> і <Ctrl> справа від клавіші Spase. Натиснути цю клавішу – усе одно, що клацнути правою кнопкою мишки по вибраному елементу.

Клавіша <Enter>. Майже на всіх клавіатурах є по дві клавіші <Enter>, які працюють абсолютно однаково. Друга клавіша <Enter> розташовується на додатковій цифровій клавіатурі і використовується для швидкого введення чисел.

Клавіша <Enter> використовується в таких випадках:

- для вибору параметра в діалоговому вікні;

- для позначення кінця або початку абзацу в текстових процесорах;

- для натискання “будь-якої” клавіші.

Не натискуйте клавішу <Enter> після заповнення текстового поля в діалоговому вікні. Для переходу між різними полями діалогового вікна існує клавіша <Tab>. Це правило розповсюджується і на роботу з деякими програмами управління базами даних – для переходу з поля в поле використовуйте клавішу <Tab>.

Альтернативна клавіатура. Альтернативні ергономічні клавіатури відрізняються від стандартних прямокутних за формою й можливостями настроювання (частіше — програмної, але буває, що й апаратної). Наприклад, міністерство охорони здоров’я США досить докладно класифікують альтернативні клавіатури по типах. Так, розщеплені (split keyboards) клавіатури (типу Microsoft Natural Keyboard Elite) можуть являти собою монолітний блок із фіксованою підставкою для зап’ясть і розведеною панеллю клавіш окремо для кожної руки. Інший варіант: єдиний клавіатурний блок зі звичайним прямокутним розташуванням клавіш може фізично розділятися на дві частини і розводитися в різні сторони під кутом; користувач практично може розмістити частини клавіатури в будь-якому зручному місці, хоч у різних кінцях столу. Існує більш рідкісний тип — настроювані клавіатури, або так званого “наметового” типу (tented keyboards). Їхня клавішна панель може бути “розламана” на двоє частин, які можна установити у вигляді будиночка. Подібні клавіатури є розвитком моделі, що розщеплюється. Окремо виділяють клавіатури з хвилеподібним розташуванням клавіш (curved KB), коли QWERTY-рядок вигинається хвилею. Існують також моделі зі зворотним нахилом панелі (KB with negative slope), ніжки в якій розташовані не під верхньою краєм, а під нижнім, тому користувачі мимоволі правильно розташовують кисті рук під час друку.

До досить рідкісного типу альтернативних клавіатур відносяться рельєфні, або контурні (contour) клавіатури. Вони виглядають як блоки близько розташованих клавіш у спеціальних поглибленнях. Теоретично такі клавіатури дають користувачам можливість розвити дуже високу швидкість друку, зберігаючи при цьому нормальне положення рук на клавіатурі. Однак розташування клавіш настільки незвичне, що друкувати можна лише наосліп, до того ж у даному випадку потрібне серйозне перенавчання.

Самим недорогим (а тому і самим розповсюдженим) типом альтернативної клавіатури є монолітна модель з розщепленою навпіл і розведеною під кутом клавішною панеллю.