Термозміцнення і механічна стабільність взаємопов’язані

До термозміцнюючих мастил відносяться, наприклад: нат­рієві, кальці-єво-натрієві (ЯНЗ-2, 1-13, 1-13с). Термозміцнення виявляють, вимірюючи межу міцності мастил до і після ви­тримки при підвищених температурах за ГОСТ 7143-73. Зібра­ний прилад вставляють в лазню. Спостерігають за станом мастила в ковпаку. Температура при якій падає перша крапля мастила через спеціальний отвір ковпачка, називається температурою краплепадіння.

Температура краплепадіння. Температура падіння першої краплі мастила при нагріванні у визначених умовах (за ГОСТ 6793-74) називається температурою краплепадіння. За темпе­ратурою краплепадіння судять про верхню температурну межу працездатності мастила. Працездатна температура повинна бути на 10-20°С нижче температури краплепадіння. Для багатьох мастил визначити робочу температуру за температурою крапле­падіння не рекомендується. Наприклад, температура краплепадіння литтєвих мастил звичайно лежить в інтервалі 180-200°С, верхня температурна межа не більше 130°С. Деякі гідротировані кальцієві мастила мають температуру краплепадіння, до 100°С і декілька вище. Тим більше робочі температури цих мастил не повинні перевищувати 65-75°С. Більшість немильних мастил, особливо високотемпературних, взагалі не мають температури краплепадіння.