Класифікація технологій

І. за Дж. Вудвортом (для промислових організацій):

· одиничне, індивідуальне, малосерійне виробництво;

· масове чи крупносерійне виробництво (основа – конвейєрні технології);

· безперервне виробництво (основа – автоматизоване обладнання).

ІІ. за Дж. Томпсоном (для непромислових організацій):

· багатоланкова технологія – характеризується взаємозалежністю задач, які повинні виконуватися послідовно;

· посередниціька технологія – характеризується зустричами груп людей, які є чи хочуть бути взаємозалежними. Використовується певний ступінь стандартизації взаємовідносин між людьми;

· інтенсивна технологія – характеризується використанням спеціальних прийомів, навиків, послуг, для того, щоб здійснити певні перетворення в конкретному матеріалі. який поступає у «виробництво».

Персонал

Люди є ключовим елементом внутрішнього середовища будь-якої організації. Виділяють три основні аспекти взаємодії людини і організації:

· поведінка окремої людини;

· поведінка людей в групах;

· характер поведінки керівника.

Серед основних факторів, які визначають успішність діяльності конкретного робітника виділяють такі:

Здібності – притаманні, заздалегіть задані якості людини. Організація намагається скористатися здібностями робітника і розширити їх для того, щоб скористатися вигодами від спеціалізації.

Обдарованість – наявний потенціал людини у відношенні виконання певної роботи. Обдарованість полегшує придбання відповідних навичок.

Потреби – внутрішній стан фізіологічної чи психологічної незадоволеності людини. Організація повинна створити необхідні умови для задоволення потреб робітників, що, в свою чергу, веде до намагання з боку робітника, як найкраще виконати доручену роботу.

Очікування – прогнози робітника щодо можливих наслідків своєї поведінки. Засновуються на попередньому досвіді та оцінці поточної ситуації. Задача менеджера – сформувати у робітника такі очікування, які б спрямовували його на ефективну спільну працю та досягнення організаційних цілей.

Сприйняття - інтелектуальне усвідомлення стимулів, отриманих від відчуттів. Особисте сприйняття одних і тих же стимулів визначає конкретну реакцію робітника та його подальші дії.

Цінності – загальні уявлення, віра з приводу того, що «гарно чи погано». Цінності визначають конкретні переконання стосовно принципів поведінки в організації, ведення підприємницької діяльності та досягнення загальних її цілей.