Етапи проведення аудиту

№ п/п	Етап	Процедура
	Підготовчий	Визначення основних напрямків перевірки, підпи­сання договору та планування;
	Проміжний	Здійснення поглибленої оцінки системи бухгалтер­ського обліку та внутрішнього контролю;
	Основний	Фізична перевірка активів підприємства та докуме­нтальна перевірка рахунків бухгалтерського обліку, фінансової звітності
	Заключний	складання звіту про проведену аудиторську переві­рку та аудиторського висновку про достовірність перевіреної звітності

На підготовчому етапі аудитор знайомиться з бізнесом підприємства-клієнта, вивчає основні напрями та специфіку його фінансово-господарської діяльності (зокрема, отримує інформацію про види продукції, що виготовляється, чи послуг, які надаються клієнтам; вивчає головних постачальників та покупців, ринки збуту, становище підприємства на ринку і його конкурентоспроможність; отримує дані про організаційну структуру підприємства, місце розташування, географічне положення; вивчає фінансову, торговельну та соціальну політику підприємства). Крім того, аудитор повинен вивчити результати попередніх аудитор­ських перевірок та наслідки контролю іншими установами й організаціями; провести загальну оцінка організації і функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю; експрес-аналіз фінансового стану підприємства з метою визначення основних фінансово-економічних показників та зон ризику, що дозволить спрямувати аудиторську перевірку на ті сфери і системи, які мають особливе значення і потребують більше уваги.

На підготовчому етапі аудитор проводить особисті бесіди з керівництвом та персоналом підприємства, знайомиться з установчими документами, оцінює результати роботи внутрішнього аудитора; аналізує стан та перспективи розвитку підприємства, вивчає зовнішню інформацію, що стосується діяльності клієнта (публікації в періодичній пресі, про підприємство, поточні економічні процеси в галузі і т. п.).

На основі зібраної інформації аудитор приймає рішення про можливість прийняття замовлення на проведення аудиторської перевірки.

Джерелом отримання інформації про діяльність підприємства для аудитора можуть бути:

- статут підприємства;

- документи про реєстрацію підприємства;

- протоколи засідань ради директорів, зборів акціонерів або інших аналогічних органів управління підприємства;

- документи, які регламентують облікову політику підпри­ємства;

- бухгалтерські документи та звітність;

- статистична звітність;

- документи планування діяльності підприємства;

- контракти, договори, угоди;

- внутрішні звіти аудиторів, консультантів;

- внутрішні інструкції;

- акти податкових перевірок;

- документи по арбітражних та судових справах;

- документи, які регламентують виробничу й організаційну структуру підприємства, список його філій і дочірніх компаній;

- свідоцтва, отримані від керівництва, про існування споріднених підприємств;

- інформація, отримана з різних джерел у ході ознайомлення з діяльністю підприємства.

На проміжному етапі аудитор повинен провести детальний аналіз, оцінку надійності та ефективності функціонування систе­ми бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, визначи­ти, якою мірою він може довіряти інформації, що міститься в облікових записах і документації. При цьому аудитор керується МСА 400 «Оцінка ризиків та внутрішній контроль».

Вивчення системи внутрішнього контролю досягається завдяки:

— вивченню результатів попередньої аудиторської перевірки;

— опитуванню членів керівництва та персоналу підприємства;

— вивченню розпорядчої документації (службові інструкції, положення) підприємства-клієнта;

— перевірки документів і записів в системі обліку і внутрішнього контролю;

— спостереженню за діяльністю і операціями підприємства, виконанням бухгалтерських операцій.

На цьому етапі аудитор розробляє наскрізні тести на відповідність внутрішнього контролю.

Важливим етапом при підготовці загального плану перевірки є вивчення системи бухгалтерського обліку, оцінка системи внутрішнього контролю, які здійснюються шляхом:

- аналізу відповідності документації;

- бесід із керівництвом;

- опитування персоналу, зайнятого в цих системах.

Від оцінки системи бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю залежить обсяг перевірки.

Основний етап аудиту передбачає:

— фізична перевірка активів підприємства;

— документальна перевірка рахунків бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Фізична перевірка активів підприємства передбачає оцінку результатів інвентаризації. Для цього аудитор чи його асистент спостерігають за проведенням інвентаризації, оцінюють дотримання її загальноприйнятої методики, перевірюють правильність документування результатів. Крім того аудитор сам робить окремі вибіркові перевірки активів з метою порівняння власних ре­зультатів інвентаризації та даних підприємства. У разі виявлення суттєвих розбіжностей з багатьох найменувань цінностей, аудитор має право вимагати від керівництва підприємства повторного проведення інвентаризації.

Документальна перевірка рахунків бухгалтерського обліку та звітності підприємства здійснюється відповідно до загального плану аудиту. Аудитор на основі процедур, проведених на попередніх етапах, складає програми контролю окремих ділянок обліку та статей фінансової звітності, враховуючи при цьому оцінку систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю підприємства-клієнта. Виконання цих програм, через застосування спеціальних аудиторських процедур та тестів дає можливість зроби­ти висновки щодо показників звітності. Результати проведеного аудиту узагальнюються в проміжних висновках щодо кожної статті звітності, розробляються рекомендації щодо виправлення помилок в облікових регістрах та звітності.

На цьому етапі аудитор також проводить аналіз фінансової звітності за період перевірки, який дозволяє оцінити динаміку і тенденції розвитку підприємства та його перспективи на майбутнє.

Заключний етап передбачає складання звіту про проведену аудиторську перевірку та аудиторського висновку про достовірність перевіреної звітності.

Аудитор на основі попередньо отриманих аудиторських доказів формулює думку про фінансову звітність підприємства. Аудиторський висновок формулюється з урахуванням подальших подій, які сталися після дати складання звітності, але до дати закінчення аудиторської перевірки. Ці події можуть суттєво вплинути на перевірену звітність (наприклад, банкрутство дебітора вимагає віднесення на витрати (збитки) підприємства його заборгованості) або на подальше функціонування підприємства (наприклад, стихійне лихо, яке сталося після закінчення звітного періоду і завдало значної шкоди підприємству).

Звіт і висновок щодо аудиторської перевірки передається замовникові.

Проведення аудиторської перевірки передбачає конкретизацію аудиторських процедур відповідно до мети і плану аудиту.

Залежно від часу і періоду складання плану аудиторської діяльності планування можна поділити на стратегічне, поточне, й оперативне.

Аудиторська фірма здійснює розробку стратегічного планування не менш як на 2-3- роки. Від такого планування залежить специфіка подальшої діяльності фірми, організаційна структура, підбір її персоналу та інш. Стратегічний план розробляється на перспективу і має охоплювати всі аспекти діяльності, сприяти досягненню загальної стратегічної мети та завдань, визначений аудиторською фірмою.

Схему послідовності етапів стратегічного планування бізнесу аудиторської діяльності розглянемо самостійно.

Поточне планування передбачає розробку бізнес-плану для аудиторської фірми на поточний рік.

Поточні плани складаються на один рік з розбивкою по кварталах і місяцях. У поточні плани крім майбутніх фінансових економічних показників включають також окремі положення щодо майбутньої політики, спрямованої на розширення сфери свого бізнесу.

Оперативне планування – передбачає складання загального плану конкретної аудиторської перевірки.

Основними показниками планування аудиторської перевірки є:

- обсяг робіт (послуг);

- чисельність аудиторського персоналу, задіяного до перевірки;

- потреба в кількості залучених спеціалістів і експертів до перевірки зі сторони;

- витрати на аудит;

- очікуваний дохід.

Залежно від очікуваного обсягу робіт розраховується бюджет часу на аудиторську перевірку і вартість послуг. (Цей показник переважно оцінює менеджер).

Від запланованого обсягу аудиторських послуг, кваліфікації аудиторів та їх практичного досвіду залежатиме потреба в чисельності аудиторів. Крім цього на основі визначеного обсягу робіт можна розрахувати кількість людино-днів або людино-годин для аудиторської перевірки.

Керівник аудиторської групи зауважуючи складність аудиту і кваліфікацію аудиторів, задіяних до перевірки має визначитися з потребою у додатковому залучені зі сторони спеціалістів і експертів для виконання певних контрольних операцій.

У процесі планування потрібно визначити очікуванні витрати пов’язані з перевіркою. Це матеріальні витрати, зарплата, відрядження. Цей показник багато в чому залежить від місця розташування суб’єкта перевірки. Якщо аудиторська перевірка не пов’язана з відрядженням працівників аудиторської фірми, то витрати будуть значно меншими і відповідно зменшиться вартість аудиторських послуг.

Разом всі ці показники враховуються при складанні плану аудиту.

3. Процедура (від латинського procedo – проходжу, відбуваюсь) – поняття, яке встановлює виконання певних дій засобами праці над предметами праці з метою пізнання, перетворення або удосконалення їх для досягнення оптимуму.

Аудитор одержує аудиторські свідчення шляхом застосування однієї або кількох із процедур, які він безпосередньо використовує під час аудиту підприємства:

- перевірка;

- спостереження;

- запит;

- підтвердження;

- підрахунки;

- повторне виконання;

- аналітичні процедури