Основні принципи, об’єкти, предмет та метод аудиту

Принципи аудиту регламентуються Міжнародним стандартом аудиту 200 „Мета і загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”, а саме:

1.Аудиторові слід дотримуватись „Кодексу етики професійних бухгалтерів”, розробленого Міжнародною Федерацією бухгалтерів.

2.Аудиторові слід проводити аудиторську перевірку у відповідності до МСА.

3.Аудитор повинен планувати і проводити аудиторську перевірку з професійним скептицизмом, усвідомлюючи, що можуть існувати обставини, які причиною суттєвого викривлення інформації.

Кодекс професійної етики аудитора

Згідно із Кодексом професійної етики аудиторів аудитор під час виконання своїх службових обов'язків дотримується таких моральних принципів:

1. Чесність:

а) на чесності, що є головним принципом моральної етики аудитора, ґрунтується довір'я до думки аудитора. Аудитор має виконувати свої службові обов'язки чесно та неупереджено.

2. Об'єктивність:

а) Аудитор має продемонструвати найвищий рівень професійної об'єктивності під час виконання своїх службових обов'язків у процесі збирання, оцінювання і надання інформації про діяльність банку, яку перевіряє. Аудитор повинен робити зважену оцінку всіх обставин, ставитися до справи неупереджено та не допускати того, щоб особиста упередженість або тиск з боку могли позначитися на об'єктивності його оцінок та висновків;

б) об'єктивною основою для висновків, рекомендацій аудитора може бути тільки достатній обсяг інформації, а не упередженість або конфлікт інтересів.

3. Конфіденційність:

а) аудитор під час виконання своїх службових обов'язків має доступ до інформації щодо діяльності фірми і зобов'язаний дотримуватися її конфіденційності;

б) аудитор несе відповідальність за несанкціоноване розголошення конфіденційної інформації та комерційної таємниці і не має права використовувати її у власних інтересах та розкривати її без відповідного на це дозволу керівництва фірми, крім випадків, коли цього вимагає законодавство України.

4. Компетентність:

а) професійна компетентність аудитора вимагає наявності в нього повної вищої фінансово-економічної освіти, яка отримана в навчальному закладі України, що має державну акредитацію, або в навчальному закладі іноземної держави, дипломи якого мають юридичну силу в Україні. Аудитор використовує необхідні знання, навички і досвід роботи під час здійснення аудиту;

б) аудитор бере на себе лише ті зобов'язання, для виконання яких він володіє достатніми професійними знаннями, навичками і практичним досвідом;

в) аудитор проводить аудит відповідно до професійних стандартів

Відповідальність аудитора

За результатами аудиту передбачаються такі види відповідальності аудитора:

1.Кримінальна – за навмисне приховування істини з власних інтересів та видачу позитивного висновку, що потягло за собою заподіяння шкоди.

2.Професійна – за неналежне виконання своїх обов’язків перед органами, які видали дозвіл на право заняття аудиторською діяльністю (попередження, зупинення дії сертифіката на строк до одного року, анулювання сертифіката).

3.Відповідальність за нормами трудового законодавства - за неналежне виконання своїх обов’язків перед аудиторською фірмою, в якій працює аудитор (догана, звільнення, обмежене відшкодування завданої дійсної шкоди).

4.Цивільна – за неналежне виконання своїх обов’язків перед клієнтом та третіми особами (матеріальне відшкодування в межах завданих збитків).

У відповідності до ст. 35 Закону України „Про аудиторську діяльність” за неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор несе цивільну відповідальність.

Предметом аудиту є процеси і явища, які відображені документально та відносяться до господарської діяльності.

Об'єктом аудита є: облікова політика підприємства і стандарти, перспективні і поточні плани удосконалення обліку, їхня обґрунтованість і прогресивність, виконання цих планів, організація і стан обліку, склад і вірогідність звітності, використання автоматизації обліку і контролю.

Класифікація об’єктів аудиту наведена в таблиці 3:

Ознаки	Класифікаційні об’єкти
1.За видами	1.Активи 2.Господарські факти як процеси 3.Пасиви 4.Економічні результати діяльності 5.Організація управління 6.Методи управління 7.Функції управління
2.За складністю	1.складні об’єкти 2.прості об’єкти
3.За відношенням об’єктів до сфери діяльності	1.Виробництво 2.матеріально-технічне постачання та збут 3.управління
4.Стан об’єктів у часі	1.минулому 2.теперішньому 3.майбутньому
5.За характером оцінки стану підприємства	1.якісна і кількісна оцінка 2.лише якісна оцінка 3.лише кількісна оцінка
6.За терміном перебування у полі діяльності аудиту	1.обєкти, що постійно перебувають у полі аудиторського впливу 2.обєкти періодичної аудиторської оцінки 3.обєкти разових аудиторських оцінок

Джерелом інформації для проведення аудита є законодавство з питань фінансово-господарської діяльності, обліку і контролю, нормативні документи про бухгалтерський облік, нормативно-методичні документи, матеріали перевірок, рішення за результатами господарської діяльності, первинні документи й облікові регістри, річна звітність підприємства.

Метод аудиту та основні методичні прийоми

Метод аудиту — це спосіб дослідження дій і подій у системі суб'єкта госпо­дарювання з метою підтвердження виданої ним фінансової інформації.

Метод аудиту - це сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан досліджуваних об'єктів