Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Аудит, його зміст та класифікація



Тема 1. Основи організації аудиту в Україні. Планування, стадії та процедури аудиту. Методика проведення аудиту.

Аудит, його зміст та класифікація

Слово «аудит» походить від латинського “audio” (він слухає), відповідно “ auditor” – той, хто слухає. Основні етапи розвитку аудиту в світі наведені в таблиці 1.2. (практичне заняття №1), а етапи розвитку аудиту в Україні наведені в таблиці 1.3. (практичне заняття № 1)

Практика аудиту виділяє три підходи щодо необхідності аудиту: потреби потенційного чи існуючого інвестора, теорія агентів, теорія мотивації).

Підхід з точки зору потреби потенційного чи існуючого інвестора, полягає в тому, що кожен інвестор компанії не має впевненості у достовірності показників фінансової звітності. Чим більше акціонерів в компанії, тим гострішою стає ця проблема. В цьому випадку аудитор, який підтверджує публічну звітність виступає гарантом порядності у відношеннях міє акціонерами та керівництвом компанії.

Теорія агентів (або керуючих) – це потреба в аудиті на замовлення власників. Як правило, для керування фірмою власник наймає виконавчого директора, а результати діяльності вивчає через фінансову або іншу операційну звітність. Між інтересами власника та найманого керівника є потенційний конфлікт інтересів. Аудитор, підтверджуючи звітність, виступає гарантом порядності та чесності виконавчого директора у питаннях розпорядження майном власника.

Теорія мотивації – менеджери більш відповідально будуть ставитися до складання звітності, якщо знатимуть про обовязковість перевірки. Це знижує ймовірність помилок, зловживань, шахрайства та сприяє отриманню користувачами достовірної інформації.

Визначення аудиту дає Закон України «Про аудиторську діяльність».

Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.

Комітет з основних концепцій аудиту американської асоціації бухгалтерів дає більш широке визначення аудиту:

«Аудитом називають систематичний процес об’єктивного збору і оцінки свідчень про економічні дії і події з метою встановлення ступеня відповідальності цих тверджень встановленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.»

Згідно із МСА 120 «Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту» метою аудиту визначено «висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів».

Класифікація видів аудиту

Можливі види аудита наведені в таблиці 1.

Ознаки Класифікаційні групи Пояснення
    1.Залежно від історичних стадій розвитку 1.Під­тверджуючий аудит перевірка і підтвердження достовірності бухгалтерських до­кументів і звітності
2.Системно-орієнтований аудит при ефективній си­стемі внутрішнього контролю ймовірність помилок незначна, і необхідність у надто детальній перевірці відпадає
3.Аудит, що базується на ризику концентрація аудиторської роботи у сферах із вищим можливим ризиком, що значно спрощує аудит у сферах із низьким ризиком
  2.Залежно від типу клієнтів   1.Загальний аудит   аудит підпри­ємств та їх об'єднань незалежно від організаційно-правових форм та видів власності, організацій та установ
2.Банківський аудит
3.Страховий аудит
4.Аудит бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів
3.За об'єктами   1.Аудит фінансової звіт­ності виконується для визначення того, чи узгоджена зведена фінансова звітність із певними критеріями
2.Погоджений аудит або аудит на відповідність має на меті визначити, чи дотримуються в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані пер­соналу адміністрацією
3.Операційний аудит це перевірка процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки продуктивності й ефективності
4.За суб'єктами 1.Внутрішній спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контрольних функцій
2.Зовнішній служить інтересам як клієнта, так і сторонніх груп
5.За ініціативою здійснення 1.Добровільний Проводиться з ініціативи клієнта
2.Обов’язковий Регламентується діючим законодавством
6.Залежно від тривалості співпраці: кліент-аудит 1.Первинний проводиться аудиторською фірмою (аудитором) вперше для даного клієнта.
2.Повторний здійсню­ється аудиторською фірмою (аудитором) повторно або регулярно

Обов'язкове проведення аудиту встановлено статтею 10 ЗУ „Про аудиторську діяльність”

Основні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аудитом наведені в таблиці 2:

Аудит
Ознаки Внутрішній Зовнішній
1.Суб'єкт здій­снення Здійснюється спеціалістами з обліку, контролю і аналізу, які працюють у даній господарській системі Здійснюється сертифікованими (не­залежними) професіоналами, які ви­конують функцію підтвердження на договірній основі
2.Основне зав­дання Задоволення потреб адміністрації в межах даної господарської системи Висловлення думки щодо перевіре­ної інформації для потреб клієнта і "користувачів інформації"" (акціоне­рів, інвесторів, банків, партнерів, ор­ганів влади та ін).
3.Взаємозв'язок між двома ви­дами аудиту Діяльність і ефективність прямо впливають на обсяг, зміст і характер зовнішнього аудиту Обсяг, зміст і характер, а також ау­диторський ризик визначаються залежно від якості внутрішнього аудиту
4.Об'єкт Господарські операції, використання ресурсів, стан обліку і внутрішнього контролю перевіряються на відпо­відність встановленій обліковій полі­тиці і загальнометодичним поло­женням Стан обліку і звітності, ефективність використання ресурсів і рівень вну­трішнього контролю перевіряються, щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівень початкової довіри до даних обліку і звітності клієнтів
5.Орієнтація в роботі Робота орієнтується залежно від потреб функціонального і лінійного управління в даній господарській си­стемі Аудит орієнтований на найважливі­ші позиції звітності та джерела дохо­дів із застосуванням необхідних гру­пувань за видами ресурсів і однотип­них операцій
6.Відношення до збережен­ня активів Аудит прямо пов'язаний із поточним забезпеченням збереження активів, контролем постановки і організації матеріальної відповідальності, ви­явленням і ліквідацією заборговано­сті з нестач, витрат і розкрадань Аудит пов'язаний із виявленням фак­тів шахрайства і розкрадання, кон­тролем за постановкою матеріальної відповідальності не прямо, а опосе­редковано, тобто виникає в тому ра­зі, коли їх результатом є приписки та інші викривлення звітності
7.Залежність Внутрішній аудит повинен бути не­залежним від суб'єкта господарю­вання, що ревізується лише органі­заційно, а в цілому він задовольняє потреби керівника даної господарсь­кої системи і одержує від нього за­робітну плату Зовнішній аудит повинен бути неза­лежним від клієнта не тільки органі­заційно, а й у матеріальному плані
8.Періодичність здійснення Внутрішній аудит — частина внут­рішнього контролю, який повинен бути безперервним Зовнішній аудит є періодичним, здій­снюється: при обов'язковому ауди­ті — з річним або трирічним інтерва­лом, при добровільному — залежно від бажання і потреб клієнта

Основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.

Аудит паралельно із основним завданням виконує функціональні завдання: коригування, оперативного контролю і стратегічне завдання.

Завдання коригування – у випадку, якщо аудитором зроблено негативний висновок, він може на прохання клієнта видати рекомендації щодо виправлення помилок.

Завдання оперативного контролю – систематичний контроль безпосередньо в процесі діяльності суб’єкта з метою попередження помилок або вибору оптимальних рішень.

Стратегічні завдання – обгрунтування оптимальної або пропозиція альтернативної стратегії та перспективної програми розвитку фірми на підставі даних, одержаних в процесі аудиту.

Основні постулати аудиту показані в таблиці 1.4. (практичне заняття № 1)

Однією із функцій управління є контроль. Контроль – це порівняння фактичних значень параметрів з існуючими аналогами або плановим значенням, виявлення відхилень в параметрах, оцінка небезпечності розміру цих відхилень для господарської системи, виявлення факторів, що викликали відхилення, підготовка інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Види контролю показані на малюнку 1.

Малюнок 1

Види господарського контролю     Державний (позавідомчий)
    Відомчий або внутривідомчий
  За суб¢єктами Незалежний (аудиторський)
    Внутрішньогосподарський (внутрішній)
     
    Попередній
За часом проведення Поточний (оперативний)
    Наступний
     
    Документальний
За джерелом інформації Фактичний
    Комбінований
     
    Ревізія
  За метою та Тематична перевірка
цільовою Аудит
  направленістю Розслідування
    Службове розслідування

Аудит може супроводжуватися побіжними роботами, а саме:

-підготовкою оглядів, зв'язаних з не фінансовою інформацією (про ефективність функціонування внутрішнього аудита, комп'ютерного програмного забезпечення);

-аналізом бухгалтерської (фінансової) звітності;

-виконанням окремих процедур по деяких рахунках бухгалтерського обліку;

-складанням бухгалтерської звітності.

Супутні аудитові роботи - це різні види послуг, консультації аудиторської фірми, про виконання яких домовилися замовник і виконавець, не потребуючі підтвердження фінансової звітності підприємства.





Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 1062 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.008 с)...