Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
Тема 1. Основи організації аудиту в Україні. Планування, стадії та процедури аудиту. Методика проведення аудиту.
Аудит, його зміст та класифікація
Слово «аудит» походить від латинського “audio” (він слухає), відповідно “ auditor” – той, хто слухає. Основні етапи розвитку аудиту в світі наведені в таблиці 1.2. (практичне заняття №1), а етапи розвитку аудиту в Україні наведені в таблиці 1.3. (практичне заняття № 1)
Практика аудиту виділяє три підходи щодо необхідності аудиту: потреби потенційного чи існуючого інвестора, теорія агентів, теорія мотивації).
Підхід з точки зору потреби потенційного чи існуючого інвестора, полягає в тому, що кожен інвестор компанії не має впевненості у достовірності показників фінансової звітності. Чим більше акціонерів в компанії, тим гострішою стає ця проблема. В цьому випадку аудитор, який підтверджує публічну звітність виступає гарантом порядності у відношеннях міє акціонерами та керівництвом компанії.
Теорія агентів (або керуючих) – це потреба в аудиті на замовлення власників. Як правило, для керування фірмою власник наймає виконавчого директора, а результати діяльності вивчає через фінансову або іншу операційну звітність. Між інтересами власника та найманого керівника є потенційний конфлікт інтересів. Аудитор, підтверджуючи звітність, виступає гарантом порядності та чесності виконавчого директора у питаннях розпорядження майном власника.
Теорія мотивації – менеджери більш відповідально будуть ставитися до складання звітності, якщо знатимуть про обовязковість перевірки. Це знижує ймовірність помилок, зловживань, шахрайства та сприяє отриманню користувачами достовірної інформації.
Визначення аудиту дає Закон України «Про аудиторську діяльність».
Аудит - це перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Комітет з основних концепцій аудиту американської асоціації бухгалтерів дає більш широке визначення аудиту:
«Аудитом називають систематичний процес об’єктивного збору і оцінки свідчень про економічні дії і події з метою встановлення ступеня відповідальності цих тверджень встановленим критеріям, надання результатів перевірки зацікавленим користувачам.»
Згідно із МСА 120 «Концептуальна основа Міжнародних стандартів аудиту» метою аудиту визначено «висловлення аудитором висновку про те, чи відповідає фінансова звітність, в усіх суттєвих аспектах, інструкціям, які регламентують порядок підготовки і представлення фінансових звітів».
Класифікація видів аудиту
Можливі види аудита наведені в таблиці 1.
Ознаки | Класифікаційні групи | Пояснення |
1.Залежно від історичних стадій розвитку | 1.Підтверджуючий аудит | перевірка і підтвердження достовірності бухгалтерських документів і звітності |
2.Системно-орієнтований аудит | при ефективній системі внутрішнього контролю ймовірність помилок незначна, і необхідність у надто детальній перевірці відпадає | |
3.Аудит, що базується на ризику | концентрація аудиторської роботи у сферах із вищим можливим ризиком, що значно спрощує аудит у сферах із низьким ризиком | |
2.Залежно від типу клієнтів | 1.Загальний аудит | аудит підприємств та їх об'єднань незалежно від організаційно-правових форм та видів власності, організацій та установ |
2.Банківський аудит | ||
3.Страховий аудит | ||
4.Аудит бірж, позабюджетних фондів та інвестиційних інститутів | ||
3.За об'єктами | 1.Аудит фінансової звітності | виконується для визначення того, чи узгоджена зведена фінансова звітність із певними критеріями |
2.Погоджений аудит або аудит на відповідність | має на меті визначити, чи дотримуються в господарській системі тих специфічних процедур або правил, які приписані персоналу адміністрацією | |
3.Операційний аудит | це перевірка процедур і методів функціонування господарської системи з метою оцінки продуктивності й ефективності | |
4.За суб'єктами | 1.Внутрішній | спрямований на надання допомоги менеджерам у здійсненні ними контрольних функцій |
2.Зовнішній | служить інтересам як клієнта, так і сторонніх груп | |
5.За ініціативою здійснення | 1.Добровільний | Проводиться з ініціативи клієнта |
2.Обов’язковий | Регламентується діючим законодавством | |
6.Залежно від тривалості співпраці: кліент-аудит | 1.Первинний | проводиться аудиторською фірмою (аудитором) вперше для даного клієнта. |
2.Повторний | здійснюється аудиторською фірмою (аудитором) повторно або регулярно |
Обов'язкове проведення аудиту встановлено статтею 10 ЗУ „Про аудиторську діяльність”
Основні відмінності між зовнішнім та внутрішнім аудитом наведені в таблиці 2:
Аудит | ||
Ознаки | Внутрішній | Зовнішній |
1.Суб'єкт здійснення | Здійснюється спеціалістами з обліку, контролю і аналізу, які працюють у даній господарській системі | Здійснюється сертифікованими (незалежними) професіоналами, які виконують функцію підтвердження на договірній основі |
2.Основне завдання | Задоволення потреб адміністрації в межах даної господарської системи | Висловлення думки щодо перевіреної інформації для потреб клієнта і "користувачів інформації"" (акціонерів, інвесторів, банків, партнерів, органів влади та ін). |
3.Взаємозв'язок між двома видами аудиту | Діяльність і ефективність прямо впливають на обсяг, зміст і характер зовнішнього аудиту | Обсяг, зміст і характер, а також аудиторський ризик визначаються залежно від якості внутрішнього аудиту |
4.Об'єкт | Господарські операції, використання ресурсів, стан обліку і внутрішнього контролю перевіряються на відповідність встановленій обліковій політиці і загальнометодичним положенням | Стан обліку і звітності, ефективність використання ресурсів і рівень внутрішнього контролю перевіряються, щоб визначити масштаб зовнішнього аудиту і рівень початкової довіри до даних обліку і звітності клієнтів |
5.Орієнтація в роботі | Робота орієнтується залежно від потреб функціонального і лінійного управління в даній господарській системі | Аудит орієнтований на найважливіші позиції звітності та джерела доходів із застосуванням необхідних групувань за видами ресурсів і однотипних операцій |
6.Відношення до збереження активів | Аудит прямо пов'язаний із поточним забезпеченням збереження активів, контролем постановки і організації матеріальної відповідальності, виявленням і ліквідацією заборгованості з нестач, витрат і розкрадань | Аудит пов'язаний із виявленням фактів шахрайства і розкрадання, контролем за постановкою матеріальної відповідальності не прямо, а опосередковано, тобто виникає в тому разі, коли їх результатом є приписки та інші викривлення звітності |
7.Залежність | Внутрішній аудит повинен бути незалежним від суб'єкта господарювання, що ревізується лише організаційно, а в цілому він задовольняє потреби керівника даної господарської системи і одержує від нього заробітну плату | Зовнішній аудит повинен бути незалежним від клієнта не тільки організаційно, а й у матеріальному плані |
8.Періодичність здійснення | Внутрішній аудит — частина внутрішнього контролю, який повинен бути безперервним | Зовнішній аудит є періодичним, здійснюється: при обов'язковому аудиті — з річним або трирічним інтервалом, при добровільному — залежно від бажання і потреб клієнта |
Основним завданням аудиту є збирання достовірної вихідної інформації про господарсько-фінансову діяльність суб’єкта господарювання і формування на цій основі висновків про його реальний фінансовий стан.
Аудит паралельно із основним завданням виконує функціональні завдання: коригування, оперативного контролю і стратегічне завдання.
Завдання коригування – у випадку, якщо аудитором зроблено негативний висновок, він може на прохання клієнта видати рекомендації щодо виправлення помилок.
Завдання оперативного контролю – систематичний контроль безпосередньо в процесі діяльності суб’єкта з метою попередження помилок або вибору оптимальних рішень.
Стратегічні завдання – обгрунтування оптимальної або пропозиція альтернативної стратегії та перспективної програми розвитку фірми на підставі даних, одержаних в процесі аудиту.
Основні постулати аудиту показані в таблиці 1.4. (практичне заняття № 1)
Однією із функцій управління є контроль. Контроль – це порівняння фактичних значень параметрів з існуючими аналогами або плановим значенням, виявлення відхилень в параметрах, оцінка небезпечності розміру цих відхилень для господарської системи, виявлення факторів, що викликали відхилення, підготовка інформаційної бази для прийняття управлінських рішень. Види контролю показані на малюнку 1.
Малюнок 1
Види господарського контролю | Державний (позавідомчий) | |||
Відомчий або внутривідомчий | ||||
За суб¢єктами | Незалежний (аудиторський) | |||
Внутрішньогосподарський (внутрішній) | ||||
Попередній | ||||
За часом проведення | Поточний (оперативний) | |||
Наступний | ||||
Документальний | ||||
За джерелом інформації | Фактичний | |||
Комбінований | ||||
Ревізія | ||||
За метою та | Тематична перевірка | |||
цільовою | Аудит | |||
направленістю | Розслідування | |||
Службове розслідування |
Аудит може супроводжуватися побіжними роботами, а саме:
-підготовкою оглядів, зв'язаних з не фінансовою інформацією (про ефективність функціонування внутрішнього аудита, комп'ютерного програмного забезпечення);
-аналізом бухгалтерської (фінансової) звітності;
-виконанням окремих процедур по деяких рахунках бухгалтерського обліку;
-складанням бухгалтерської звітності.
Супутні аудитові роботи - це різні види послуг, консультації аудиторської фірми, про виконання яких домовилися замовник і виконавець, не потребуючі підтвердження фінансової звітності підприємства.
Дата публикования: 2015-11-01; Прочитано: 1062 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!