Родина Retroviridae

Підродина Spumaretrovirinae

Рід Spumavirus

Вид Мавп’ячий пінистий вірус (Simian foamy virus, SFV)

Морфологія. Вірус складний, має суперкапсид сферичної форми, діаметром близько 80-100 нм. На поверхні суперкапсиду є гострі виступи, шипи, утворені глікопротеїнами оболонки, довжиною 5-15 нм. Близько 20% вивільнених вірусних часток мають подвійно-ланцюгову ДНК. Це унікальна риса спумавірусів, в яких початок зворотної транскрипції геномної РНК відбувається перед вивільненням із клітини частіше, ніж після проникнення в клітину нового господаря, як це відбувається в інших представників ретровірусів.

Геном представлений двома копіями лінійної одно ланцюгової позитивної молекули РНК або подвійно-ланцюгової молекули ДНК, що залежить від часу зворотної транскрипції. Розмір геному близько 12 kb, на 5’-кінці наявний cap, а на 3’-кінці – полі-А-хвіст. На 5’ та 3’ кінцях наявні довгі кінцеві повтори (LTRs) розмірами близько 600 нуклеотидів. Крім того на 5’ кінці наявий праймер зв’язуючий сайт (PBS), а на 3’ кінці полі пуриновий трек (PPT).

Інтегрований в геном господаря про вірус використовує промоторні елементи на 5’LTR для керування транскрипцією. Це дає можливість збільшити кількість несплайсованої мРНК, яка буде слугувати геномною РНК, що буде упаковуватись у вібріони або буде використовуватись як матриця для трансляції gag (Gag білок, р3). Сплайсована мРНК кодує (pro)pol (PR, RT, РНКаза Н, IN) та env (лідируючий пептид, SU, TM). Не повністю сплайсована мРНК має cis-активні послідовності, які зв’язують клітинні фактори, що забезпечують експорт РНК із ядра в цитоплазму.

Реплікація.

1. Вірус прикріплюється до рецепторів клітини господаря за допомогою SU глікопротеїну. TM глікопротеїн виступає посередником у злитті суперкапсиду із клітинною мембраною.

2. Занурення в клітину і роздягання.

3. Одноланцюгова РНК (+) або подвійно-ланцюгова ДНК надходить у клітину. РНК переводиться у ДНК за допомогою зворотної транскриптази.

4. Вірусна ДНК надходить ядро, де вона вставляється у геном завдяки вірусній інтегразі, переходячи у фазу провіруса.

5. Транскрипція провіруса з утворенням вірусної РНК та її сплайсинг.

6. Трансляція попередників поліпротеїнів на мРНК.

7. Можлива зворотна транскрипція.

8. Збірка віріону і упаковування вірусної РНК.

9. Відбруньковування від плазматичної мембрани, але більшість вірусних часток залишаються в клітині.

10. Протеолітичні процеси попередника поліпротеїну вірусною протеазою та дозрівання віріонів.

Білки.

1. Білок Bel-1 (Tas, Taf) – транскрипційний трансактиватор, що активує вірусний внутрішній промотор (IP), підсилюючи свою власну експресію. Трансактивує промотор довгого кінцевого повтору (LTR), таким чином індукує експресію структурних генів, ініціюючи пізню фазу інфекції. Він є обов’для вірусної реплікації.

2. Білок Bel-2. Експресія його слабка.

3. Білок gp130 (env поліпротеїн) – розрізається на лідируючий білок (LP), поверхневий білок (SU), трансмембранний білок (TM). SU та TM білки забезпечують прикріплення віріона до мембранних рецепторів та його проникнення в клітину шляхом злиття мембран.

4. Gag поліпротеїн, що розрізається на Gag білок та білок р3. Цей поліпротеїн залучений у формуванні капсиду та зв’язуванні з геномом, а саме транспортуванні останнього в ядро господаря.

5. Pro-Pol поліпротеїн, що розрізається на протеазу, зворотну транскриптазу, рибонуклеазу H (відрізає ланцюг РНК від РНК-ДНК гетеродуплекса) та інтегразу.