Сутність акредитивної форми розрахунків

Документарний акредитив — це умовне грошове зобов'язання банку сплатити встановлену суму грошей третій особі (бенефіціару), видане ним за дорученням клієнта (наказодавця), згідно з яким банк-емітент може сам провести платіж або надати повноваження іншому банку (банку-посередникові) проводити такі платежі та здійснювати інші дії, пов'язані з виконанням акреди­тиву за умови представлення одержувачем коштів (бенефіціаром) належних документів, указаних в умовах акредитива і раніше визначених клієнтом (наказодавцем) у заяві на відкриття акредитиву.

C утність акредитива як форми міжнародних розрахунків полягає в отриманні продавцем твердих гарантій платежу, а покупцем — повноцінних прав на відвантажений товар. Це можливо, коли гроші перераховуються платником лише за виконання його контрагентом певних умов, що і створює переваги для продавця в разі погодження з покупцем акредитивної форми оплати.

Процес узгодження умов надання акредитива і термінів його виконання має три фази. На першій фазі розглядається пропозиція щодо умов поставки товару. Експортер надає потенційному покупцеві свою пропозицію і під час переговорів з покупцем обговорює умови акредитива.

Друга фаза пов'язана з підписанням умов поставки товару та його оплати. Імпортер дає експортеру замовлення на поставку товару, відповідно підписавши договір з купівлі-продажу (контракт). Водночас він дає своєму банкові доручення на відкриття акредитива.

Третя фаза є завершальною — товар поставляється і виконуються умови акредитива. Експортер відвантажує замовлений товар і надає банку документи на оплату.

Згідно з Уніфікованими правилами МТП, учасниками міжнародних розрахунків з використанням акредитива є:

наказодавець акредитива (applicant, opener, accreditor) — клієнт, за дорученням якого банк-емітент відкриває акредитив (як правило, це покупець товару, замовник робіт або споживач послуг за контрактом);

бенефіціар (beneficiary) — особа, на користь якої відкривається акредитив і який зобов'язаний надати в банк-емітент або в банк, що авізує, документи, які підтверджують виконання умов, передбачених акредитивом (як правило, це продавець товару, виконавець із надання послуг або підрядник з виконання робіт);

банк-емітент (issuingbank) — банк, що випускає акредитив од свого власного імені чи на прохання наказодавця акредитива. Банк- емітент з метою здійснення платежу використовує послуги одного чи кількох банків країни-експортера, так званих банків-виконавців, які відіграють важливу роль у здійсненні акредитивної операції;

банк, який підтверджує (confirmingbank) — банк, якому банк-емітент передає свої повноваження чи який на прохання ба-нку-емітента підтверджує безвідкличний акредитив і тим самим стає зобов'язаним з акредитива разом з банком-емітентом;

банк, що авізує (advisingbank) — банк, який, відповідно до доручення банку-емітента, повідомляє бенефіціара про акредитив на його користь і здійснює виконання акредитива. В останньому випадку він виступає як банк-виконавець;

банк-виконавець — банк бенефіціара або інший банк, що за дорученням банку-емітента оплачує акредитив.

Виконання документарного акредитива ілюструє рисунок 5.1. Угода між наказодавцем акредитива та банком-емітентом є підставою для решти операцій за акредитивом.

Дана угода оформляється за допомогою подання наказодавцем акредитива заяви своєму банку про відкриття акредитива, в якому зазначаються відповідно до контракту основні дані й умови акредитива. Зміст даної угоди складають такі права та обов'язки сторін. Банк-емітент повинен: по-перше, перевірити умови пропонованого документарного акредитива для того, щоб упевнитися, що вони відповідають правовим вимогам і правилам країни банку- емітента; по-друге, перевірити, чи є прийнятними інструкції наказодавця відносно методу повідомлення бенефіціара і чи може уповноважений банк вибрати свого власного кореспондента для авізування документарного акредитива.

Експортер (бенефіціар)

Імпортер (наказовдавець акредитива)

Банк експортера

Банк імпортера

1 — укладання угоди між продавцем і покупцем;

2 — доручення імпортера своєму банку про відкриття акредитива;

3 — відкриття акредитива банком імпортера (банком- емітентом);

4 — авізування (повідомлення експортера про відкриття) акредитива;

5 — перевірка аккредитива експортером;

6 — відправлення товарів згідно з умовами контракту;

7 — передача документів банку, що авзує;

8 — перевірка банком документів;

9 — сплата коштів по акредитиву на користь експортера;

10 — передача документів банком експортера і перерахування відповідної суми банком-емітентом;