Тема 7. Теорія попиту і пропозиції

Попит — це платоспроможна потреба або сума грошей, яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них товари та послуги.

Платоспроможний попит — попит покупців на товари і послуги, забезпечений грошовими засобами. П. п. залежить від співвідношення матеріального і нематеріального виробництва, між промисловістю і сільським господарством, між групою „А" і групою "Б", між цивільною та військовою сферами економіки; від структури сукупного суспільного продукту; розміру та характеру розподілу національного доходу та інших факторів. На П. п. впливають: рівень доходів населення, темпи зростання цін, обсяг заощаджень та нагромаджень, податкова діяльність держави, обсяг експорту та імпорту тощо. Сукупний попит складається із споживчого (товари широкого вжитку та предмети розкоші) та інвестиційного (засоби виробництва).

Обсяг попиту — кількість товарів і послуг, яку покупці хочуть і спроможні придбати на певному ринку у певний час. Залежить від ціни товарів, доходів покупців, цін на товари — замінники, на комплементарні блага, смаків і переваг та ін.

Крива попиту — непряма лінія, яка в графічній формі показує залежність між попитом на товар (кількістю товарів і послуг, які можуть і хочуть придбати покупці за цією ціною) та їх ринковою ціною за незмінності інших нецінових факторів, що впливають на попит. На графіку К.п., що опускається вниз, відображає закон попиту, згідно з яким з підвищенням цін на товари та послуги попит на них за незмінності інших умов знижується, і навпаки.

Закон попиту — загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів зниження ціни зумовлює відповідне зростання попиту і навпаки. Про дію цього закону свідчить, по-перше, те, що низькі ціни спонукають споживачів купувати товари (практика "розпродажу" товарів за зниженими цінами). По-друге, ефект доходу й ефект заміщення. Перший виявляється в тому, що за нижчої ціни споживач може купити більше товару, не відмовляючи собі в придбанні інших альтернативних товарів. Другий — у тому, що за нижчої ціни споживач прагне придбати дешевий товар замість аналогічних, що подорожчали. Теоретичним вираженням цього закону є передусім категорія "ціна попиту". Цей закон вперше обґрунтував А. Маршалл. Водночас некоректним є його обґрунтування як необмеженого попиту і включення в нього неплатоспроможного попиту. Крім того, зміст цього закону ширший за його назву, бо включає ціни, які є передусім функцією пропозиції.

Предмети розкошів — предмети, без яких можна обійтися в повсякденному житті, товари на вибагливий смак, які за ціною доступні лише багатим людям. На такі товари імпортного виробництва іноді встановлюють підвищені ставки мита.

Еластичність попиту – реакція попиту товарів і послуг на зміни цін на ці товари і послуги.

Цінова еластичність попиту — відношення відсоткової зміни кількості товарів, на які є попит, до відсоткової зміни його ціни, тобто величина, яка характеризує зміну попиту у відсотках із зниженням ціни, наприклад на 1%. Ця залежність виражається формулою. Ц.е.п. є переважно від"ємною величиною, тобто із зростанням ціни попит на товар зменшується. На Ц.е.п. впливають: наявність товарів-замінників (із збільшенням їх кількості еластичність попиту зростає); 2) частка товарів у доході споживачів (з її збільшенням еластичність попиту на товари підвищується); 3) розмір доходів сім"ї; 4) якість товару та ін.

Нееластичний попит — попит, за якого незначна зміна ціни зумовлює ще меншу зміну кількості реалізованої продукції. Так, зі зниженням ціни на 3% попит зростає лише на 1%. Коефіцієнт еластичності у цьому разі становить 1/3, тобто для Н.п. характерний коефіцієнт менший від одиниці. Таким, наприклад, є попит на хліб. Між попитом еластичним та Н.п. виникає проміжна ситуація, коли відсоткова зміна ціни дорівнює відсотковій зміні попиту (наприклад, коли зниження ціни на 1% зумовляє зростання попиту на 1%). Такий вид попиту називають одиничним. Абсолютно Н.п. характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей. За Н.п. товаровиробнику вигідно підвищувати ціну товару, оскільки це зумовлює зростання його прибутку. За еластичного попиту товаровиробнику вигідно знижувати ціни, бо це зумовлює зростання доходу. Знання ступеня еластичності попиту дає змогу підприємцям прогнозувати поведінку споживачів і діяльність своїх підприємств.

Абсолютно еластичний попит - характеризується тим, що найменше зниження ціни спонукає покупця збільшувати закупівлі від нуля до межі своїх можливостей. Відносно еластичний (або еластичний) — такий попит, коли незначні зміни ціни зумовлюють значні (більші) зміни в кількості реалізованої продукції (наприклад, зниження ціни на 2% зумовлює зростання попиту на 4%). Коефіцієнт еластичності за такої еластичності повинен бути більшим за одиницю, а в наведеному прикладі він дорівнює двом.

Абсолютно нееластичний попит — попит, коли зміна ціни не зумовлює жодної зміни кількості реалізованої продукції (зокрема, попит на сіль).

Пропозиція — сукупність товарів і послуг на ринку з повними цінами, які готові продати виробники.

Обсяг пропозиції — кількість товарів і послуг, яку продавці готові запропонувати для продажу на певному ринку у відповідний час. О.п. залежить від ціни товару, витрат виробництва та обігу, попиту, виробничих потужностей.

Крива пропозиції — непряма лінія, яка у графічній формі розкриває залежність між пропозицією товару або послуги на ринку і ціною цього товару за незмінності інших нецінових чинників, що впливають на пропозицію. К.п., що піднімається вгору, відображає закон пропозиції, згідно з яким із підвищенням ціни зростає попит, а також закон спадної (знижувальної) дохідності.

Закон пропозиції — загальний економічний закон, згідно з яким за незмінності всіх інших параметрів між змінами цін і кількістю товарів та послуг, які пропонуються підприємствами на ринку, існує прямо пропорційна залежність. Дія З.п. означає, що зростання ціни на товари і послуги зумовлює збільшення кількості товарів і послуг, з одного боку, і скорочення обсягів виробництва товарів і послуг у разі зниження ціни — з іншого. Цей закон сформулював А. Маршалл, але при цьому залучив попит, що є недостатньо коректним.

Еластичність пропозиції — реакція пропозиції товарів і послуг на зміни цін на ці товари і послуги.

Ринкова рівновага - особливий стан економічної системи в цілому та її компонентів, коли сили, що впливають на попит і пропозицію, збалансовані і кількість товарів і послуг, які хочуть і можуть придбати споживачі, дорівнюють кількості товарів і послуг, які готові запропонувати виробники. Р. на ринках товарів, праці, грошовому ринку забезпечується гнучкими величинами, а саме: процентною ставкою, заробітною платою, рівнем цін в країні.

Рівноважна ціна - ціна, що врівноважує величину попиту та пропозиції на ринку в результаті дії конкурентних сил.

Ціни регульовані — ціни, регульовані державними чи місцевими органами, наділеними функціями ціноутворення. Регулювання цін здійснюється шляхом встановлення граничних рівнів цін або граничних відхилень від фіксованих цін. Існують й інші методи регулювання. Так, на нову техніку ціни обмежуються з огляду на величину корисного ефекту від її споживання. На продукцію, призначену для заміщення імпортних товарів, ціни встановлюються не вище рівня світових цін, для вторинних ресурсів — не вище від ціни на первинні ресурси. Номенклатура товарів, на які встановлюються Ц. р., визначається і змінюється державними органами у межах їх компетенції.

Дефіцит /від лат. deticyt - не вистачає/— 1) в галузі грошово-фінансових відносин - перевищення видатків над доходами. Розрізняють Д комерційний і бюджетний. Комерційний Д. має місце на рівні господарських суб'єктів /фірм/ і виступає як перевищення платежів над надходженнями, нестача коштів для задоволення поточних потреб. Бюджетний Д,— перевершення державних видатків над доходами, що веде до зростання державного боргу; 2) нестача матеріальних цінностей порівняно з потребою, невідповідність пропозицій і попиту на товари та послуги. Товарний Д. характерний для командної економіки, проявляється у стійкій перевазі сукупного попиту над сукупною пропозицією, стосується як ринку товарів, так і ресурсів, Причиною товарного Д, виступає інфляція.

Надлишок - перевищення кількості пропозиції товару над кількістю попиту

на нього внаслідок того, що ціна на нього вища за рівноважну