На картині російського художника А.А. Пластова «Перший сніг» зображений невеликий фрагмент із сільського життя

На порозі дерев'яного будинку двоє селянських діточок. На задньому плані ще кілька схожих хат, з чого ми можемо зрозуміти, що дія відбувається в селі.

На багатьох полотнах Пластова, центральне місце займають люди. Тут це сестра та її молодший братик. Прокинувшись вранці, вони крізь засніжені скло побачили снігопад і швиденько одягнувшись, вибігли на ганок, щоб відчути свою причетність такої події. Жовту теплу шаль дівчинка навіть не встигла зав'язати, тільки накинула на легке домашнє платтячко. Але на ногах у неї валянки, щоб не замерзли ноги. Дівчинка, точно струна, вся витягнулася, закинувши голову, вона дивиться на сніг. На обличчі дитячий захват Преображенням навколишнього її світу. Її братик років шести одягнений в теплий піджак, на голові шапка. Він також з подивом роздивляється вулицю, дахи будинків. Разом з ними ми відчуваємо незрозумілу радість, спостерігаючи падаючий з сизуватим хмаринки найніжнішої пух, який ласкаво вкриває залишки бурою трави і даху. Можливо, діти хотіли пограти, але побачили кружляють, немов у повільному танці, сніжинки і зупинилися, милуючись.

Сьогодні під методом розуміють особливий спосіб або систему способів, застосовні до будь-якої науково-практичної діяльності. Жоден спосіб не є повноцінним і завжди реалізується в сукупності, проте саме за особливостями окремого способу відрізняють і систематизують методи. Скоро алгоритм може відрізнятися в одному особливому етапі за окремими ознаками дії, інструменту чи технологічним особливостям процесу, це виливається в значне розмаїття методів, які можна звести до основних або навіть основного.

Розрізняють такі групи методів:

методи, засновані на дослідженні, знаннях та інтуїції спеціалістів: метод «мозкового штурму», метод «сценаріїв», метод експертних оцінок, метод «Дельфі», морфологічний метод, метод ділових ігор;

методи формалізованого представлення систем: аналітичні, статистичні, теоретико-множинні, логічні, лінгвістичні, семіотичні, графічні, структурно-лінгвістичні, моделювання, імітаційно-динамічні моделювання;

комплексні методи: комбінаторика, ситуаційне моделювання, типологія, графо-семіотичне моделювання, методи дослідження інформаційних потоків.

Системологія надає значну універсальність формалізованого алгоритму і лише в об'єктному, субєктному, ресурсному, регламентному, процессорному або по кінцевому продукту вирізня саму методологію. Незважаючи на різність оцінок та трактовок різних філософських шкіл, методологія дає універсальність визначеною самою природою, як твердив Леонардо із Вінчі: Природа - учитель усіх вчителів! Це зреалізована біоніка та біофізика складних систем в сучасному та споконвічному відображеніметодології.

Систе́ма (від дав.-гр. σύστημα — «сполучення») — множина взаємопов'язаних елементів, що взаємодіє з середовищем, як єдине ціле[1] і відокремлена від нього.

В той же час дослідження багатьох авторів (І.І.Будницька, Т.Н.Головіна, І.А.Грошенков) доводять, що тематичне малювання, тобто зображення простих сюжетних картин – людей і їх діяльності, розкривають великі можливості для корекційної роботи з розумово відсталими дітьми. Воно розвиває уяву і уявлення учнів, допомагає в деякій мірі компенсувати недоліки в їх емоційному розвитку, сприяє закріпленню зв’язків між зображувальною і мовною діяльністю. Зображення фігур в русі дозволяє знизити стереотипність в образотворчій діяльності учнів допоміжної школи. Саме тематичне малювання, яке включає вміння зображати не тільки предмети, але і людей в русі і діях, надає учням максимальну можливість зображувати, усвідомлювати і відчувати реальні повсякденні ситуації, сприяє розвитку активності розумово відсталих дітей, сприяє їх соціалізації і інтеграції в суспільстві.

В зв’язку з вищесказаним, проблема формування вмінь тематичного малювання в учнів молодших класів допоміжної школи є актуальною і потребує детального розгляду.

Тематичне малювання проводиться після ряду підготовчих уроків, без яких не можна давати завдання на тему. При цьому уроки малювання з натури збагачують запас знань і дають навички графічно грамотного зображення. Проте, як би добре учень не малював з натури, без вміння малювати за пам'яттю йому буде важко виконувати тематичні завдання.

Розвиваючи в дітей вміння будувати композицію, можна принести на урок репродукції з картин, пояснити, як по-різному розв'язують художники одну і ту саму тему. Спинятись треба не лише на змісті картини, але й на засобах художнього вираження теми: як розв'язує художник питання про простір, чому береться високий або низький горизонт, як заповнюється аркуш, як виділене головне і передано другорядне, як передана повітряна перспектива, як використовується колір для виявлення теми

Перед малюванням на теми вчитель проводить бесіду, пояснює учням: для того щоб намалювати за пам'яттю будь-що, не досить просто бачити, треба особливо пильно і уважно дивитись, свідомо запам'ятовувати і вивчати бачене, але навіть і таке спостереження дає дише приблизну подібність

Враховуючи, що учні малюватимуть на ту чи іншу тему, вчитель будує всю підготовчу роботу так, щоб урок тематичного малювання був завершальним моментом цих попередніх уроків