У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа

Щоб успішно навчити дітей декоративно-тематичного малювання в школі, правильно розвивати в них образне мислення і творчі здібності, учитель має розуміти особливості дитячого малюнку.

Декоративне мистецтво нерозривно пов'язане з виробництвом матеріальних благ. Адже ткацтво, килимарство, керамічно-фаянсова і фарфорова промисловість, будівельна справа повинні насамперед задовольняти не тільки матеріальні, а й естетичні потреби людини. Декоративні сюжети можна побачити на килимах, рушниках, тарелях, панно, тощо.

Учні на уроках праці, образотворчого мистецтва, а також на позакласних уроках, гуртках учать різні види і техніки виконання декоративних малюнків, складають різноманітні композиції.

Є такі види декоративного малювання:

карбування;різьблення;аплікація;оздоблення;

Розпис;вишивка.

Зміст декоративної роботи в початкових класах значно ускладнюється.

Вже в першому класі на уроках декоративного малювання учні повинні

отримати певні естетичні знання: про народну глиняну іграшку, про

виразні прийоми розпису. Відбувається подальша систематизація умінь та

навичок у створенні власних композицій узора.

Вчитель повинен вміти з’єднати розвиток мислення та мовлення учнів

молодших класів з естетичним пізнанням та художнім розвитком. Знайомство

учнів навіть із звичайними художніми предметами повинно бути привідом

для серйозної розмови про сутність естетичного у мистецтві та дійсності,

про становлення сучасного стилю та моди, про специфіку системи

В той же час дослідження багатьох авторів (І.І.Будницька, Т.Н.Головіна, І.А.Грошенков) доводять, що тематичне малювання, тобто зображення простих сюжетних картин – людей і їх діяльності, розкривають великі можливості для корекційної роботи з розумово відсталими дітьми. Воно розвиває уяву і уявлення учнів, допомагає в деякій мірі компенсувати недоліки в їх емоційному розвитку, сприяє закріпленню зв’язків між зображувальною і мовною діяльністю. Зображення фігур в русі дозволяє знизити стереотипність в образотворчій діяльності учнів допоміжної школи. Саме тематичне малювання, яке включає вміння зображати не тільки предмети, але і людей в русі і діях, надає учням максимальну можливість зображувати, усвідомлювати і відчувати реальні повсякденні ситуації, сприяє розвитку активності розумово відсталих дітей, сприяє їх соціалізації і інтеграції в суспільстві.

В зв’язку з вищесказаним, проблема формування вмінь тематичного малювання в учнів молодших класів допоміжної школи є актуальною і потребує детального розгляду.

Тематичне малювання проводиться після ряду підготовчих уроків, без яких не можна давати завдання на тему. При цьому уроки малювання з натури збагачують запас знань і дають навички графічно грамотного зображення. Проте, як би добре учень не малював з натури, без вміння малювати за пам'яттю йому буде важко виконувати тематичні завдання.

Розвиваючи в дітей вміння будувати композицію, можна принести на урок репродукції з картин, пояснити, як по-різному розв'язують художники одну і ту саму тему. Спинятись треба не лише на змісті картини, але й на засобах художнього вираження теми: як розв'язує художник питання про простір, чому береться високий або низький горизонт, як заповнюється аркуш, як виділене головне і передано другорядне, як передана повітряна перспектива, як використовується колір для виявлення теми

Перед малюванням на теми вчитель проводить бесіду, пояснює учням: для того щоб намалювати за пам'яттю будь-що, не досить просто бачити, треба особливо пильно і уважно дивитись, свідомо запам'ятовувати і вивчати бачене, але навіть і таке спостереження дає дише приблизну подібність

Враховуючи, що учні малюватимуть на ту чи іншу тему, вчитель будує всю підготовчу роботу так, щоб урок тематичного малювання був завершальним моментом цих попередніх уроків.

Людина завжди прагне до краси. Вона насолоджується природою й архітектурними спорудами, прикрашає своє житло й одяг. Немає такого народу, якому невідоме почуття прекрасного. Людина має здатність знаходити, зберігати і створювати красу.

І щоб навчити дитину цілісному сприйняттю навколишнього світу, навчити її переживати, ототожнювати цінності у своєму житті з ідеалами, звертаються до такої області знань, як естетика.

У розв’язані задач естетичного виховання велику користь приносять сучасні технічні засоби і новітні технології, такі, наприклад, як комп’ютер і засоби мультимедіа.

Використання інформаційних технологій у школі є достатньо складною проблемою, що вимагає детального наукового вивчення, психолого-педагогічного обґрунтування. Спроби вести регулярне навчання за допомогою комп’ютерних програм часто зазнають невдачі в першу чергу тому, що через недосконалість програмних засобів не вдається дістати явну перевагу використання комп’ютерних технологій перед традиційними формами навчання. Інша важлива причина – комп’ютер не завжди є загальнодоступним засобом навчання.

Вчитель оцінює уміння учнів здійснювати кожний крок. У разі помилки у виконанні певної операції, вправи вчитель організовує диференційовану роботу для її опрацювання і уникнення в майбутньому

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:

- формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;

- розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

- формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;

- розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

Об’єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати:

- здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

- вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

- обізнаність у сфері мистецтв – елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

 загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.

Структура уроку образотворчого мистецтва

Тема уроку.

Тип уроку.

Мета:

виховна,

освітня,

художньо-творча.