Гіпсові пов’язки

Гіпс– прожарений при темпе-ратурі 100-1400С сіркокисле вапно (сульфат кальцію). Зберігають у сухому місці. Проби на якість гіпсу 1.Затискується в кулак – пови-нен розсипатися. 2.Розводять гіпс водою 1:1, через 6-7 хвилин повинен затверднути, потім ламатися, і не кришитися. 3. При змішуванні з водою не повинно бути запаху протух-лих яєць. Правила накладання гіпсової пов’язки Надати середньо-фізіологічне положення. Іммобілізація 2 сусідніх суглобів, а при переломі плеча и стегна – 3 суглоба. Негігроскопічну вату підкла-дають під ділянки, які висту-пають. Не повинна здавлювати суди-ни, нерви.

Види гіпсових пов’язок   Циркулярна. Лонгетна. Вікончаста. Мостовидна. Шинна. Лонгетно – циркулярна. Торакобрахеальна. Кокситна. Гонітна. Розрізна. Корсет. Півкорсет. Ліжко. Витягання А) Скелетне. Б) Лейкопластирне. В) Клеолове. Г) Цинк – желатиновою пов’язкою.

2.Первинний кістковий мозоль (через 2-3 тижні).

• Ендостальна – із ендоосту.
• Інтеростальна – із гаверсових каналів.
• Періостальна – із окістя.
• Параостальна – із м’яких тканин.

3.Істинний мозоль (через 7-10 тижнів).

Принципи лікування переломів

1. Зіставлення кісткових відламків після обезболювання (репозиція кісткових відламків).
2. Утримання їх до появлення кісткового мозолю за рахунок:

а) накладення гіпсової пов’язки,

б) скелетного витягання,

в) оперативного лікування,

г) компресійно – дистракційного остеосинтезу (за допомогою апаратів Ілізарова, Гудушаурі, Сіваша, Чакліна).

Оперативне лікування переломів (остеосинтез)

Показання

• Застарілий перелом (пізнє звертання з не вправленими відламками).
• Защемлення м’яких тканин між відламками (інтерпозиція).
• Неможливість репозиції консервативними методами.
• При відкритих переломах.
• При «фальшивих» суглобах (замість кісткового мозолю розвивається хрящова тканина).
• При деяких складних переломах, наприклад: при внутрішньо-суглобовому переломі, поперечному переломі плечової кістки з ушкодженням променевого нерву.

Фізичні методи лікування переломів

• Масаж, ЛФК. Механотерапія. Трудотерапія.
• Електротерапія (гальванізація, фарадизація).
• Магнітотерапія. Ультразвук.
• Термотерапія (сухі і вологі ванни, діатермія.
• УВЧ – терапія, аплікації озокериту, парафіну та інш.
• Променева терапія: рентгенотерапія, лазерна терапія.

Клініка вивихів