Збір за спеціальне використання природних ресурсів

Збір за спеціальне використання природних ресурсів включає:

а) збір за спеціальне використання води;

б) збір за спеціальне використання лісових ресурсів;

в) плата за користання надрами.

До спеціального використання водних ресурсів належить використання водних ресурсів для задоволення виробничих потреб у воді за допомогою спеціальних пристроїв та установок або за використання води без їхнього застосування, яке може істотно вплинути на якісні і кількісні показники стану водних ресурсів, а також за користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики та водного транспорту.

До водних ресурсів загальнодержавного значення належать:
— віднесені до басейнів річок поверхневі води, що розташовані або використовуються на території більш як однієї області, включаючи притоки всіх порядків;
— підземні води.

До водних ресурсів місцевого значення належать водні ресурси, не віднесені до ресурсів загальнодержавного значення, визначені переліком водних ресурсів місцевого значення і затверджені Державним комітетом з водного господарства за участю Міністерства охорони навколишнього природного середовища.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів справляється незалежно від того, чи надходили вони з водогосподарських систем (поверхневих, підземних) безпосередньо, від інших водокористувачів, чи від підприємств комунального господарства. При цьому, крім плати за спеціальне використання водних ресурсів, суб'єкти підприємницької діяльності сплачують постачальникам вартість послуг, пов'язаних з додачею їх.

Розміри платежів за спеціальне використання водних ресурсів, крім тих, що використовуються підприємствами гідроенергетики та водного транспорту, встановлюються відповідно до нормативів плати, обсягів використання води та лімітів її використання.

Плата за спеціальне використання водних ресурсів для потреб водного транспорту не справляється з морського водного транспорту, який використовує річковий водний шлях виключно для заходу з моря до морського порту, розташованого в пониззі річки, без використання спеціальних заходів забезпечення судноплавства (попуски води з водосховищ та шлюзування).

Сума платежів за спеціальне використання водних ресурсів обчислюється платниками самостійно, а термін сплати платежів визначається інструкцією про порядок обчислення та сплату платежів за спеціальне використання водних ресурсів.

До лісових ресурсів державного значення належать деревина від рубок головного користування і живиця, заготовлені в лісах, які перебувають у державній власності.

Дозволом на спеціальне використання лісових ресурсів державного та місцевого значення є лісорубний квиток (ордер) або лісовий квиток, виданий згідно зі встановленими нормами.

Розмір плати за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюється з лімітів використання їх і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням якості і доступності. Такси і порядок справляння таких платежів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення в розмірі 80 відсотків зараховуються до державного бюджету і 20 % — відповідно до бюджету Автономної Республіки Крим та бюджетів областей.
Обчислення і справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин.

На території України, в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, діють єдині правила справляння платежів за користування надрами для видобування корисних копалин для всіх суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, які здійснюють видобування корисних копалин.

Об'єктом обчислення плати за користування надрами для видобування корисних копалин є:

— при видобутку вугілля кам'яного, вугілля бурого, металевих корисних копалин, сировини нерудної для металургії, гірничо-хімічної, гірничорудної та будівельної сировини

— обсяг фактично погашених у надрах балансових та позабалансових запасів корисних копалин;

— при видобутку нафти, конденсату, газу природного, підземних вод (мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінеральних грязей та мулу — обсяг фактично видобутих з надр корисних копалин;

— при видобутку урану, сировини ювелірної (коштовне каміння), ювелірно-виробної (напівкоштовне каміння), виробної (виробне каміння) та для облицьовувальних матеріалів — вартість мінеральної сировини чи продукції її первинної переробки, віднесена до обсягу видобутку чи обсягу погашених в надрах запасів корисних копалин.

Платежі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення перераховуються платниками в розмірі 40 % до державного бюджету і 60 % — до бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за місцем розміщення родовища корисних копалин.

45. Спрощена система оподакування (Єдиний податок)

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку (які мають різні критерії відповідності для права перебування на спрощеній системі та, відповідно, різні ставки єдиного податку):

:

Групи	Кількість найманих працівників	Доход за календарний рік, що передував переходу на ЄП	Ставка ЄП: фіксована (% до мінімальної зарплати (МЗП)станом на 1 січня) або % до доходу)
1 (фізособі - підприємці)	без найманих працівників	не перевищує 150 000 грн	1% — 10% від мінімальної зарплати
2 (фізособи - підприємці)	одночасно не перевищує 10 осіб	не перевищує 1 000 000 грн	2% — 20% від мінімальної зарплати
(фізособи - підприємці	одночасно не перевищує 20 осіб	не перевищує 3 000 000 грн	а) 3% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 5% від доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку
4 (юрособи)	середньооблiкова кількість працівників не перевищує 50 осіб	не перевищує 5 000 000 грн	а) 3% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 5% від доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку
(фізособи - підприємці)	без обмежень	не перевищує 20 000 000 грн	а) 5% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 7% від доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку
6 (юрособи)	без обмежень	не перевищує 20 000 000 грн	а) 5% від доходу у разі сплати ПДВ; б) 7% від доходу у разі включення ПДВ до складу єдиного податку

Платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з таких податків і зборів:

1) податку на прибуток підприємств;

2) податку на доходи фізичних осіб у частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи

3) податку на додану вартість з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, крім ПДВ, що сплачується фізичними особами та юридичними особами, які обрали єдиний податок з ПДВ.

4) земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності;

5) збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності;

6) збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства.

Не можуть бути платниками єдиного податку:

-суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор;

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення;

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти та зв'язку;

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

-фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження діяльність у сфері аудиту;

- фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

-страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

-суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

- представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

-фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

- суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).