Правозастосовчі акти: поняття та види

Підсумком правозастосовчої діяльності є правозастосовчі акти. Вони фіксують основні висновки, отримані на інших стадіях правозастосування.

Правозастосовчий акт – державно-владне веління, що забезпечує чинність закону.ю його перетворення у життя

Акт застосування є одним з видів правових актів, що характеризується такими специфічними рисами:

1) виходить від компетентних органів, тому і сам носить державно-владний характер, охороняється їм і забезпечується державою в його реалізації4

2) носить конкретно-індивідуальний характер, оскільки адресований конкретним суб'єктам, указує на те, хто при даній ситуації має суб'єктивні права і юридичні обов'язки і якими і т.д.;

3) має визначену встановлену законом форму.

Кожен акт застосування права є документом. У ньому є текст, що складається відповідно до вимог використання юридичної термінології, чітких юридичних конструкцій. Згодом виробляються й одержують закріплення в нормативних актах і в звичаях практики типізовані, стандартні формуляри актів -документів, що упорядковують юридичну роботу, вносять у неї необхідну визначеність, юридичну і документальну строгість.

Акт правозастосування є різновидом поняття "акт керування" і використовується як для характеристики дії відповідного органа, так і форми вираження цієї дії. Причому в сфері керування такою формою можуть бути і відповідні документи й усні індивідуально-конкретні веління - результат правозастосовчій діяльності.

Правозастосовчі акти можна класифікувати (об'єднати в групи) по різних підставах: за формою можна виділити: укази, вироки, рішення, постанови, накази і т.д.; по суб'єктах їх видання: акти державних органів і громадських організацій; акти вищих органів влади і управління; центральні і місцеві органи; акти органів правосуддя, прокуратури, нагляду і контролю; одноособові і колегіальні; у залежності від змісту суспільних відносин і застосовуваних до них норм права правозастосовчі акти варто підрозділяти на регулятивні (спрямовані на конкретизацію правоможностей, на позитивні дії уповноважених суб'єктів, а також конкретизацію юридичних обов'язків) і правоохоронні (їхнім змістом, як правило, є: вимоги усунути правопорушення, владний наказ виконати юридичний обов'язок, або виражають примусовий захід).

За юридичним значенням правозастосовчі акти поділяються на основні і допоміжні. Основні акти - це акти, що містять веління, що виражає кінцеве рішення юридичної справи (вирок, рішення суду). Допоміжні - це акти, що містять розпорядження, що підготовляють видання основних чи ж спрямовані на них здійснення (різні акти нагляду і контролю, акти слідчих дій).

У залежності від дії в часі правозастосовчі акти поділяються на: акти однократної дії (штрафи) і триваючі (реєстрація шлюбу, зарахування до ВУЗУ).

За предметом правового регулювання розрізняють акти кримінально-правові, цивільно-правові, процесуальні і матеріальні.

Відповідно до того, які юридичні наслідки викликають правозастосовчі акти їх можна розділити на: правостворюючі, правозмінюючі і правоприпинюючі. Такий розподіл є умовним, оскільки той самий акт може викликати всі зазначені наслідки.

По колу осіб, на яких поширюють свою дію правозастосовчі акти, розрізняють: загальної дії й індивідуальні.

За зовнішньою формою вираження правозастосовчі акти можуть бути усними і письмовими.

У правозастосовчих актах по-різному відбивається зміст норми права: диспозиція і санкція.

Залежно від сфер використання правозастосовчі акти можуть бути: а) господарські б) соціально-культурні в) адміністративно-політичні.