Особа , яка підлягає кримінальній відповідальності(суб’єкт злочину)

Суб’єктом злочину – це фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, з якого відповідно до КК може наставати кримінальна відповідальність.

Ознаки суб’єкта злочину:

1)Субєктом є виключно фізична особа;

2)Осудна особа. Осудність — це здатність особи під час учинення злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Осудність включає в себе:

Інтелектуальну осудність-особа усвідомлює суспільно небезпечний характер свого діяння.

Вольова осудність-особа керує своїми діями, здатна контролювати свої дії.

Юридичний осудності - характеризує як здатність особи усвідомлювати фактичний характер скоєного суспільно небезпечного діяння і керувати цим діянням під час його вчинення.

Медичний (біологічний) осудності -означає такий рівень розвитку психічних функцій особи, який обумовлює здатність цієї особи під час скоєння злочину усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними.

3)Досягненя суб’єктом віку, з якого настає кримінальна відповідальність передбачена в ККУ.

Види суб’єктів злочину: загальний суб’єкт і спеціальний суб’єкт.

Загальний суб’єкт-це фізична осудна особа, яка досягла встановленого законом віку кримінальної відповідальності,

Спеціальним суб'єктом злочину –це фізична осудна особа, що вчинила у віці, з якого може наставати кримінальна відповідальність, злочин, суб'єктом якого може бути лише певна особа. Таким чином, спеціальний суб'єкт — це особа, яка крім обов'язкових загальних ознак (фізична осудна особа, яка досягла певного віку) має додаткові спеціальні (особливі) ознаки, передбачені в статті Особливої частини для суб'єкта конкретного складу злочину.

Стаття 20 ККУ передбачає, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом Обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину через психічний розлад повною мірою не здатна була усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і (або) керувати ними.

Поняття обмеженої осудності визначається за допомогою 2 критеріїв: медичного та юридичного.

Неосудною визнається така особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого КК, не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. Медичні критерії окреслюють всі можливі захворювання, що істотно впливають на свідомість і волю людини.