Стаття 77. Підстави для відводу прокурора, слідчого

1. Прокурор, слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

2. Попередня участь прокурора у цьому ж кримінальному провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій, у провадженні при перегляді судових рішень Верховним Судом України як прокурора не € підставою для його відводу.

1. Принцип змагальності у кримінальному процесі полягає в тому, що на одну й ту ж особу не може бути покладено функцію обвинувачення, функцію захисту, функцію вирішення справи. Кожен учасник провадження має право виконувати лише одну функцію, зокрема: сторона обвинувачення - надавати докази і доводити винуватість особи; сторона захисту - надавати докази, які спростовують обвинувачення, і захищатися; суд вирішує справу по суті.

Що ж стосується прокурора, слідчого, то вони відповідно до гл. З КПК виконують функцію обвинувачення від імені держави і їх повноваження визначені цими законодавчими нормами.

Прокурор, слідчий не мають права поєднувати державні інтереси і свої приватні, інтереси своїх близьких родичів чи інших осіб, а тому зазначена норма передбачає, що вони не можуть виконувати державні функції у конкретному кримінальному провадженні і одночасно бути заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем згаданих учасників кримінального провадження.

Прокурор, слідчий не має права брати участь у конкретному провадженні, якщо він був задіяний у ньому як будь-який інший учасник (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, суддя тощо).

Водночас закон надає прокурору право заявляти цивільний позов у кримінальному провадженні не тільки на користь держави, айв інтересах потерпілих від злочину осіб, захищати їх права та законні інтереси у випадках, передбачених законом.

Не забороняється брати участь у конкретному провадженні прокурору, якщо він уже брав у ньому участь як слідчий, і навпаки. Це пояснюється єдністю завдань прокурорсько-слідчої діяльності.

Ні слідчий, ні прокурор, ні суддя чи інший учасник провадження, який виконує функції від імені держави, не має права брати участь у конкретному кримінальному провадженні, якщо він чи його близькі родичі заінтересовані в результатах цього провадження або існують інші обставини, які викликають сумніви в його неупередженості.

На відміну від слідчого судді, судді, присяжного закон надає прокурору право брати участь у конкретному кримінальному провадженні з моменту заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення і до виконання вироку, в тому числі брати участь у всіх судових інстанціях без винятку.

Прокурор, слідчий за наявності підстав відводу мають заявляти самовідвід.

Відвід слідчому може бути заявлений у процесі досудового провадження, а прокурору - як у процесі досудового, так і судового провадження з моменту, коли такі підстави стали відомі.

Питання про відвід слідчого вирішує керівник слідчого органу або прокурор; про відвід прокурора - вищестоящий прокурор, про що виноситься постанова, а в процесі судового розгляду - суд виносить ухвалу.

До прийняття рішення про відвід слідчий, прокурор продовжують виконувати свої обов'язки.

28. Свідки та їх показання в кримінальному процесі

Свідок- це фізична особа,якій відомі,або можуть бути відомі обставини,що підлягають доказуванню під час кримінального провадження,і яка викликана для давання показнь (ч.1 ст.65 КПК Украіни).

Свідок має право:

- Знати,у зв’язку з чим і в якому кр.провадженні він допитується;

- Користуватися під час давання показань та участі у проведенні інших процесуальних дій правовою допомогою адвоката;

- Відмовитися давати показання щодо себе,близьких родичів та членів своєї сімї,що можуть стати підставою для підозри,обвинувачення у вчиненні ним,близькими родичами чи членаи його сімї крим.праопорушення,а також показаня щодо відомостей,які згідно з положеннями ст..65 КПК Украіни не підлягають розголошенню;

- Давати показання рідною або ішою мовою,якою він вільно володіє,і користуватися допомогою перекладача;

- Користуватися нотатками і документами при даванні показань у тих випадах,коли показання стосуються будь-яких розрахунків та інших відомостей,які йому важко тримати в памяті;

- На відшкодування витрат,пов’язаних з викликом для давання показань;

- Ознайомлюватися зпротоколом допиту та заявляти клопотання про внесення до ього змін,доповнень і зауважень,а також власноруч робити таі доповнення і зауваження;

- Заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках,передбачених законом;

- Заявляти відвід перекладачу.

Свідок зобов’язаний:

- Прибути за викликом до слідчого,прокурора,слідчого судді чи суду;

- Давати правдиві показання під час досудового розслідування та судового розгляду;

- Не розголошувати без дозволу слідчого,прокурора,суду відомості,які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій,що здійснюються (здійснювалися) під час нього,і які стали відомі свідку у зв’язку з виконанням його обов’язків.

Свідок дає показання про обставини, які ґрунтуються на безпосередньому сприйнятті, так і такі, які сприйняті з інших джерел, наприклад, зі слів іншої особи чи з будь-якого документа. В останньому випадку свідок повинен вказати джерело, з якого йому стали відомі факти, про які він розповідає.» Не можуть бути дока-зами дані, повідомлені свідком, джерело яких невідоме» (ч. З ст.68 КПК України).

Предметом показання свідка також можуть бути факти довідко-вого характеру про обставини, які самі по собі не мають доказово-го значення, але необхідні для розгляду справи. Свідок є незамінним. Тому що свідок ї незамінним закон забороняї сумісництво обов'язків свідка з іншими процесуальними функціями (слідчо-го, прокурора, судді, експерта і т.д.).

Тому, якщо виникає необхідність допросити в якості свідка будь-кого з осіб, які ведуть судочинство чи виконують інші функції у процесі, то цей суб'єкт підлягає відводу, він звільняється від інших процесуальних обов'язків.

Участь в справі законних представників підозрюваного і обви-нуваченого не виключає можливості їх допиту як свідка. Особа на-буває процесуального статусу свідка з моменту його офіційного виклику для допиту в якості свідка.

Показання свідка, як і будь-які докази по справі підлягають перевірці і оцінці, оскільки свідок може бути заінтересований в кінцевому результаті справи і дає завідома неправдиві показання. Такі показання можуть бути викликані і дією свідка з боку обвину-ваченого, потерпілого чи близьких їм осіб (підкуп, шантаж, пог-роза вбивством і т.і.). Закон передбачає, що перед початком кож-ного допиту встановити визнаним між свідком та підозрюваним чи обвинуваченим, а також потерпілим (ч.4 ст.167 КПК України), що має важливе значення для правильної оцінки показань свідка. Пока-зання свідка перевіряються шляхом аналізу їх змісту, порівняння з іншими доказами, які містяться в справі, під час виконання додат-кових та повторних допитів, очних ставок, відтворення обстановки та обставин події.

Умовою добросовісних показань свідка є також психічна пов-ноцінність свідка. Особи, які у зв'язку з своїми фізичними або психічними вадами нездатні правильно сприймати обставини, які мають значення для справи, і давати по них показання викорінює можливість участі його в якості свідка (п.3 ч.і ст.69 КПК України).

29. Участь спеціалістів у проведенні слідчих дій

Спеціаліст -- це особа, яка володіє спеціальними знаннями і навиками в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла.

За законом спеціаліст зобов'язаний: з'явитися на виклик; брати участь у проведенні слідчої дії, використовуючи свої спеціальні знання й навички для сприяння слідчому у виявленні, закріпленні та вилучен-ні доказів; звертати увагу слідчого на обставини, пов'язані з вияв-ленням та закріпленням доказів; давати пояснення з приводу спеціаль-них питань, що виникають при проведенні слідчої дії.

Спеціаліст вправі: звертатися з дозволу слідчого із запитаннями до осіб, які беруть участь у проведенні слідчої дії; робити заяви, пов'язані з виявленням, закріпленням і вилученням доказів. Спеціа-ліст, за наявності відповідних підстав, має право на забезпечення влас-ної безпеки шляхом застосування заходів, передбачених законами України.