5 страница. Поняття і форми представницької демократії

Поняття і форми представницької демократії.

Представницька демократія – державна влада здійснюється через представницькі органи – ВР, Президент, ВР АРК, місцеві Ради Базується на таких вихідних положеннях:	Народне представництво засновується Конституцією
Орган народного представництва (парламент, Президент, місцева рада) здійснює законодавчу владу від імені народу – носія суверенітету – за його уповноваженням
Представницький орган складається з депутатів (Президента), які обрані народом
Депутат парламенту представляє весь народ, а не лише тих, хто його обрав 9принцип вільного мандата)
Характерні специфічні форми роботи
Рішення представницького органу (закони) мають визначальний характер

Поняття і суть виборчого права і виборчої системи.

&&&&&********($$$$$$$$%%%@@@####

Виборчі системи, застосовувані в Україні під час виборів	Президента	Мажоритарна, абсолютної більшості
До ВР	Пропорційна, за жорсткими списками
До місцевих Рад	Пропорційна, за жорсткими списками
Міські, сільські, селищні голови	Мажоритарна, відносної більшості

Основні принципи виборчої системи України.

Вибори – інститут демократії, що передбачений Конституцією та законодавством України як форма прямого народовладдя, яка є волевиявленням народу шляхом таємного голосування, формування представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування

Демократичні принципи виборчого права	Загальності – право обирати мають всі громадяни України, яким виповнилось 18 років (активне виборче право) Пасивне виборче право – право бути обраним депутатом (громадянин України, з 21 року, проживання в Україні – останні 5 років) Президентом (громадянин України, з 35 року, проживання в Україні – останні 10 років), депутатом місцевої Ради (громадянин України, з 18 року, постійно проживає чи працює на території)
Прямого і рівного виборчого права – громадяни беруть участь у виборах на рівних засадах і депутати обираються безпосередньо виборцями.
Таємність голосування – ніякі форми контролю за волевиявленням виборців не допускається
Вільного і рівноправного висунення кандидатів – всі громадяни з правом голосу мають право висувати кандидатів як безпосередньо, так і через політичні партії та їх виборчі блоки або трудові колективи.
Гласність і відкритість виборчого права – завжди підготовка і проведення виборів здійснюється відкрито і гласно.
Рівність можливостей для всіх кандидатів у проведенні виборчої компанії – всім кандидатам після їх офіційної реєстрації надається можливість взяти участь у виборчій компанії на рівних засадах, рівне право використання ЗМІ, рівні можливості щодо матеріально-технічного і фінансового забезпечення їх участі у виборчій компанії з боку держави.
Неупередженість до кандидатів з боку державних органів, установ та організацій, органів місцевого самоврядування – звільнення кандидата від здійснення службових обов`язків із збереженням заробітної плати, вони не можуть бути звільнені з роботи, притягнуті до кримінальної відповідальності тощо.
Свободи агітації – право вільного і безперешкодного для всіх і кожного обговорювати програми кандидатів, їх особисті якості, вести агітацію і „за” і „проти”..

ЗУ від 22.02.2007 року № 698-V„Про Державний реєстр виборців”

ЗУ від 30.06.2004 року № 1932 –IV „Про ЦВК”

ЗУ від 05.03.1999 року № 474-XIV”Про вибори Президента України”

ЗУ від 06.04.2004 року № 1667-IV "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"

ЗУ від 25.03.2004 року № 1665-IV "Про вибори народних депутатів Україн

Порядок організації та проведення виборів. Виборчий процес в Україні.

Статус Центральної виборчої комісії.

Статус ЦВК визначено в ЗУ від 17.12.1997 року № 733/97-ВР"Про Центральну виборчу комісію"

Центральна виборча комісія ЦВК - є постійно діючим державним органом, який відповідно до Конституції, цього та інших ЗУ забезпечує організацію підготовки і проведення виборів Президента, народних депутатів України, а також всеукраїнських референдумів. ЦВК здійснює консультативно-методичне забезпечення виборів до місцевих рад, сільських, селищних, міських голів і проведення місцевих референдумів. ЦВК очолює систему виборчих комісій, які утворюються для підготовки і проведення виборів Президента, народних депутатів України та всеукраїнського референдуму, спрямовує їх діяльність. ЦВК є юридичною особою, має печатку із своїм найменуванням

Ст.2. Основні принципи діяльності ЦВК - відповідно до своїх повноважень забезпечує здійснення передбачених Конституцією та ЗУ принципів і засад виборчого процесу, реалізацію виборчих прав громадян, будує свою діяльність на принципах законності, незалежності, об'єктивності, компетентності, професійності, колегіальності розгляду і вирішення питань, обґрунтованості прийнятих рішень, відкритості і гласності.

Ст. 3. Незалежність ЦВК – є незалежним державним органом, який здійснює свої повноваження самостійно, незалежно від інших державних органів та органів місцевого самоврядування, зобов'язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, цим Законом та іншими ЗУ, порядок утворення, склад, повноваження та організація діяльності ЦВК визначаються Конституцією, цим та іншими ЗУ. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у вирішення питань, що належать до повноважень ЦВК, не допускається, крім випадків, передбачених ЗУ, Гарантії незалежності ЦВК у здійсненні своїх повноважень встановлюються Конституцією, цим та іншими.

Ст. 4. Відкритість і гласність у діяльності ЦВК - на засіданнях ЦВК мають право бути присутніми кандидати у Президенти, кандидати у народні депутати України, їх довірені особи, представники політичних партій, виборчих блоків партій, представники органів законодавчої, виконавчої, судової влади, органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, а також офіційні спостерігачі від інших держав, міжнародних організацій, громадських організацій України, а також й інші особи; при розгляді заяв і скарг мають право бути присутніми представники заінтересованих сторін; рішення ЦВК публікуються в центральних і місцевих засобах масової інформації у випадках і в строки, встановлені ЗУ "Про вибори Президента України", "Про вибори народних депутатів України", "Про всеукраїнський та місцеві референдуми".

Місцезнаходженням ЦВК є столиця України - місто Київ. На будинку, де знаходиться ЦВК, вивішується Державний Прапор України. Державний Герб України та Державний Прапор України є обов'язковими атрибутами залу засідань ЦВК.

Ст. 6. Порядок утворення та склад ЦВК - ВР призначає на посаду та припиняє повноваження членів ЦВК за поданням Президента, 15 членів, кандидатури осіб на посади членів попередньо обговорюються в депутатських групах і фракціях, а їх призначення проводиться за наявності висновків відповідного Комітету ВР, Голова, заступник Голови, секретар обираються з числа членів шляхом таємного голосування на її засіданні, які, а також не менше 1/3 інших членів повинні мати вищу юридичну освіту (протягом року не можна змінювати більш як на 1/3), працює на постійній основі, члени звільняються від виконання виробничих або службових обов'язків за попереднім місцем роботи, строк повноважень членів - 6 років.

Ст. 7. Вимоги до членів ЦВК - ї може бути громадянин України, який на день призначення досяг 25 років, має право голосу, проживає в Україні не менше 5 останніх років та володіє державною мовою, не може бути народним депутатом України або мати інший представницький мандат, бути кандидатом у Президенти, кандидатом у народні депутати України, їх довіреною особою, представником або уповноваженою особою політичної партії, виборчого блоку партій, що беруть участь у виборах, подружжям та іншим близьким родичем кандидата, а також перебувати в їх підпорядкуванні, членом іншої виборчої комісії, членом ініціативної групи всеукраїнського референдуму та в інших випадках, передбачених ЗУ; не може входити до складу органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, займатися підприємницькою або іншою діяльністю, крім викладацької, наукової та творчої у вільний від роботи час, входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку; не може бути призначений той, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку, який до свого призначення на посаду був членом будь-якої політичної партії, на час здійснення своїх повноважень зупиняє членство у цій партії, він не може брати участь в її діяльності чи виконувати доручення органу партії.

У разі реєстрації члена Комісії кандидатом у Президенти України, кандидатом у народні депутати України, їх довіреною особою, представником або уповноваженою особою політичної партії, виборчого блоку партій, що беруть участь у виборах, членом ініціативної групи з всеукраїнського референдуму його повноваження в Комісії зупиняються до вирішення питання про їх припинення у встановленому чинним законодавством порядку з моменту його реєстрації.

Члени ЦВК перед вступом на посаду складають на пленарному засіданні ВР присягу. ЦВК є повноважною з моменту призначення на посаду та складення присяги не менш як двома третинами її склад

Основною організаційною формою діяльності ЦВК є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до компетенції Комісії

Рішення приймаються у формі постанов відкритим голосуванням більшістю голосів від персонального складу. За рівної кількості голосів членів, поданих під час голосування, прийнятим вважається те рішення, за яке голосував головуючий на засіданні.

Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, посадові і службові особи цих органів зобов'язані сприяти ЦВК у здійсненні нею своїх повноважень

Повноваження ЦВК і членів передбачають практичні організаційні, методичні, фінансові питання забезпечення виборчих та референтних процесів і передбачають обов`язковість виконання їх вимог.

Ст. 25. Дострокове припинення повноважень члена ЦВК - за рішенням ВР у разі: 1) порушення ним Конституції України чи законів України та складеної присяги; 2) припинення його громадянства; 3) вибуття його на постійне місце проживання за межі України; 4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; 5) реєстрації його кандидатом у Президенти України або кандидатом у народні депутати України, їх довіреною особою чи уповноваженою особою політичної партії, виборчого блоку партій, що беруть участь у виборах, членом іншої виборчої комісії, комісії з всеукраїнського референдуму чи ініціативної групи з всеукраїнського референдуму, або висунення представником політичної партії, виборчого блоку партій, що беруть участь у виборах; 6) порушення ним вимог, передбачених частиною третьою статті 7 цього Закону; 7) звернення члена Комісії з особистою заявою про складення своїх повноважень; 8) визнання його недієздатним, безвісно відсутнім чи оголошення таким, що помер; 9) смерті.

Ст. 26. Регламент ЦВК - порядок організації і внутрішньої роботи ЦВК, що не врегульований цим Законом, визначається регламентом, який за пропозицією Голови затверджується ЦВК більшістю від її складу.

Ст. 28. Фінансування ЦВК - витрати, пов'язані з діяльністю ЦВК та її секретаріату, фінансуються за рахунок коштів державного бюджету. Обсяг цих коштів за поданням Голови ЦВК передбачається у проекті Закону про Державний бюджет України окремим рядком. ЦВК має рахунки в установах банків та інших кредитних установах, подає щорічний звіт про використання кошторису витрат до Рахункової палати.

Гарантії здійснення виборчого права.

Законодавство передбачає гарантії здійснення виборчого права: організаційні та юридичні гарантії, тобто встановлення відповідальності за порушення виборчого законодавства.

Гарантії здійснення виборчого права виписані в цілому ряді нормативно-правових актів:

1) Конституція, розділ 111 „Вибори. Референдум”

2) Система спеціальних ЗУ про вибори:

ЗУ від 22.02.2007 року № 698-V „Про Державний реєстр виборців”

ЗУ від 30.06.2004 року № 1932 –IV „Про ЦВК”

ЗУ від 05.03.1999 року № 474-XIV ”Про вибори Президента України”

ЗУ від 06.04.2004 року № 1667-IV "Про вибори депутатів ВР АРК, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів"

ЗУ від 25.03.2004 року № 1665-IV "Про вибори народних депутатів України"

тощо

3) Нормативно-правові акти конституційного законодавства:

ЗУ „Про громадянство України”

ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні”

ЗУ „Про політичні партії в Україні”

тощо

4) Положення нормативних актів суміжних галузей, що регулюють виборчий процес:

Норми адміністративного, кримінального, трудового, житлового, цивільного, фінансового інших

Поняття, принципи і зміст правового статусу особи.

Правовий статус особи – це її юридично закріплене становище в державі й суспільстві, він становить важливу складову частину суспільного статусу особистості, належить до її якості як людини і громадянина, характеризує зв`язки особистості з державою та державно організованим суспільством.

Правовий статус особи – це сукупність законодавчо закріплених прав, свобод і обов`язків громадянина, які визначають фактичне становище людини в суспільстві та державі.

Правовий статус особи	За суб`єктами	Загальний (конституційний) – поширюється на всіх людей і громадян
Спеціальний (родовий) – характеризується особливості становища окремих категорій людей і громадян наприклад, біженців, студентів, пенсіонерів, тих, хто мешкає чи працює в певних умовах, на певних територіях тощо
Індивідуальний – притаманний окремому індивіду (від статі, віку, освіти, місця проживання тощо)
За галузями права, які визначають положення особи	Конституційно-правовий
Адміністративно-правовий
Кримінально-процесуальний
Інші статуси	Статус іноземців, осіб без громадянства, осіб з подвійним громадянством, осіб без громадянства
Громадянина України, що перебуває поза її межами
Юридичної особи
Професійні
Посадовий

Конституційний статус людини і громадянина – визначається лише Конституцією.

Конституційно-правовий статус людини і громадянина - визначається як Конституцією, так і іншими джерелами конституційного права, зокрема ЗУ „Про громадянство України”, ЗУ „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, ЗУ „Про біженців” тощо.

Основи правового статусу громадянина України	Наявність громадянства – приналежність до громадянства необхідна для поширення на нього прав і свобод, установлених державою для захисту особи як у середині країни, так і за її межами.
Основоположні принципи
Основні права, свободи й обов`язки громадян України – як основоположні для інших прав і обов`язків, що випливають з норм різних галузей права

Принципи правового статусу особи, які містить Конституція
Ст. 21	Вільності і рівності людей у своїй гідності та правах (ст. 3, 8)
Ст. 21	Невідчужуваності й непорушності прав і свобод людини – закріплені Конституцією права і свободи людини є незворотними
Ст. 22	Гарантованості і довічності прав і свобод – вони не можуть бути скасовані
Ст. 22	Невичерпності прав і свобод людини й громадянина, закріплених Конституцією, - визначене коло може бути розширене ЗУ, внесенням змін до Конституції тощо
Ст. 23	Права на вільний розвиток особистості – кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших осіб, та має обов`язки перед суспільством, в якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості
Ст. 24	Рівності конституційних прав і свобод громадян та їх рівності перед законом, згідно з яким не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками
Ст. 25	Права громадянства і його зміни – громадянин не може бути позбавлений громадянства чи права його зміни
Ст. 26	Національного режиму для іноземців і осіб без громадянства – ті, хто перебуває в Україні на законних підставах, користуються такими самими правами і свободами, несуть ті самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, ЗУ чи міжнародними договорами
Ст. 55	Права на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб
Ст. 56	Відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, що завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю при здійсненні ними своїх повноважень
Ст. 57	Права на інформацію щодо своїх прав і обов`язків – кожному гарантовано право знати інформацію про свої права і обов`язки, нормативно-правові акти офіційно опубліковуються, інакше - начинні
Ст. 58	Недопустимості зворотної дії закону, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх виникнення не визнавалися законом як правопорушення
Ст. 59	Право на правову допомогу – кожний є вільним у виборі захисника своїх прав чи, у визначених випадках – допомога надається безоплатно
Ст. 60	Необов`язковості виконання явно злочинного розпорядження чи наказу
Ст. 61	Недопустимості подвійного притягнення до юридичної відповідальності одного виду (кримінальної, адміністративної, тощо) за одне і те саме правопорушення
Ст. 62	Презумпція невинності особи – невинна, доки вину не встановлено судом
Ст. 63	Звільнення від відповідальності за відмову давати показання щодо себе, сім`ї, родичів
Ст. 64	Недопустимості обмеження конституційних прав і свобод, крім встановлених конституцією випадків

Інститут громадянства в Українській державі.

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.

Інститут громадянства історично прийшов на зміну інституту „підданства”, який виник ще за часів буржуазних революцій.

Громадянство України базується на певних принципах – основних, визначальних ідеях, які покладено в основу взаємозв`язків елементів змісту громадянства, взаємовідносин держави та громадянина.

Принципи, які властиві інститутові громадянства в Україні	Загальні принципи, які властиві й іншими політичним, соціальним і правовим інститутам	Повновладдя народу (ст. 5)
Демократизм (ст. 1, 3)
Інтернаціоналізм (ст. 10, 11, 24, 26)
Втілення в інституті громадянства ознак суверенітету держави (ст. 1, 2, 4, 25)
Поєднання інтересів суспільства, держави й особи (ст. 2, розділ 2)
Пріоритет і повага до норм міжнародного права (ст. 9)
Спеціальні принципи	Єдиного громадянства (ст. 4) – не можна мати одночасно декілька громадянств
Збереження громадянства - невизнання автоматичного набуття чи втрати громадянства України (шлюб)
Єдність громадянства членів однієї сім`ї
Невидача громадян України іноземним державам
Рівність перед законом незалежно від підстав здобуття громадянства України (на противагу – у США не може бути Президентом той, хто не народився у США)
Запобігання випадкам безгромадянства
Неможливість позбавлення громадянства (окрім випадків, коли прийняв громадянство, а не народився)
Визнання права на зміну громадянства
Збереження громадянства України незважаючи на фактичне місце проживання

Основні властивості громадянств України	Невід`ємне право людини (Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 року, ст. 15, Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року, ст. 24)
Постійний і тісний зв`язок між державою і громадянином, який не змінюється від зміни простору і часу
Подвійний зв`язок - одностороння відмова неможлива, громадянин – хоче, держава – забезпечує.
Правовий зв`язок
Документально підтверджений зв`язок – наявність персоніфікованого зв`язку
Поширення на особу суверенної влади держави всередині і за її межами (невидача, екстрадиція, захист)

Інститут громадянства забезпечується:

Конституцією;

ЗУ від 12.09.1991 року № 1543-XII "Про правонаступництво України"

ЗУ від 18.01.2001 року № 2235-III „Про громадянство України"

Указ Президента від 27.03.2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений цим Указом

Указ Президента від 30.04.2005 року № 740/2005 " Про Комісію при Президентові України з питань громадянства"

Загальна декларація прав людини від 10.12.1948 року,

Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16.12.1966 року,

ЗУ від 20.09.2006 року № 163-V "Про ратифікацію Європейської конвенції (від 06 листопада 1997 року) про громадянство", окрім глави 7 про військовий обов`язок у випадках множинного громадянства, яке в Україні було усунуте після 19997 року.

Ліміти прийняття в громадянство України щорічно визначаються КМ згідно із ЗУ від 21.06.2001 року „Про біженців”.

Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджений Указом Президента від 27.03.2001 року № 215/2001 "Питання організації виконання Закону України "Про громадянство України" визначає перелік документів, які подаються в кожному конкретному випадку набуття громадянства України.

Повноваження державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства.

Громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках

ЗУ від 18.01.2001 року № 2235-III „Про громадянство України"

Ст. 22. Повноваження Президента України

Президент України:

1) приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України;

2) визначає порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень;

3) затверджує Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства.

Ст. 23. Повноваження Комісії при Президентові України з питань громадянства

Комісія при Президентові з питань громадянства:

1) розглядає заяви про прийняття до громадянства України, вихід з громадянства України та подання про втрату громадянства України і вносить пропозиції Президенту щодо задоволення цих заяв та подань;

2) повертає документи про прийняття до громадянства України чи про вихід з громадянства України уповноваженому центральному органу виконавчої влади з питань громадянства або Міністерству закордонних справ України для їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства України;

3) контролює виконання рішень, прийнятих Президентом з питань громадянства.

Ст. 24. Повноваження спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань громадянства та підпорядкованих йому органів

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють такі повноваження:

1) приймають заяви разом з необхідними документами щодо прийняття до громадянства України та виходу з громадянства України, перевіряють правильність їх оформлення, відсутність підстав, за наявності яких особа не приймається до громадянства України, а також підстав, за наявності яких не допускається вихід з громадянства України, і разом зі своїм висновком надсилають на розгляд Комісії при Президентові з питань громадянства;

2) готують подання про втрату особами громадянства України і разом з необхідними документами надсилають на розгляд Комісії при Президентові з питань громадянства;

3) приймають рішення про оформлення набуття громадянства України особами за підставами, передбаченими пунктами 1, 2, 4 - 10 статті 6 цього Закону;

4) скасовують прийняті ними рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 цього Закону;

5) виконують рішення Президента з питань громадянства;

6) видають особам, які набули громадянство України, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України (для осіб віком до 16 років), тимчасові посвідчення громадянина України, проїзні документи дитини, довідки про припинення громадянства України;

7) вилучають у осіб, громадянство України яких припинено, паспорти громадянина України, свідоцтва про належність до громадянства України, тимчасові посвідчення громадянина України, паспорти громадянина України для виїзду за кордон, проїзні документи дитини;

8) ведуть облік осіб, які набули громадянство України та припинили громадянство України.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства раз у півріччя інформує Комісію при Президентові з питань громадянства про виконання рішень Президента з питань громадянства.

Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань громадянства і підпорядковані йому органи здійснюють повноваження, передбачені частиною першою цієї статті, стосовно осіб, які проживають на території України.

Ст. 25. Повноваження Міністерства закордонних справ України, дипломатичних представництв та консульських установ України