Співробітництво України з іншими державами в справах рятування на морі

Угоду про співробітництво причорноморських держав з пошуку та рятування на Чорному морі було ратифіковано Законом N 322-IV (322-15) від 28.11.2002 р.

Уряд Республіки Болгарія, Уряд Грузії, Уряд Румунії, Уряд Російської Федерації, Уряд Турецької Республіки, Уряд України є сторонами зазначеної угоди. Угоду було вчинено в м. Анкарі 27 листопада 1998 року в одному примірнику англійською мовою.

Текст угоди розпочинається наступною преамбулою:«нагадуючи про цілі та відповідні положення Міжнародної конвенції про пошук і рятування на морі,

усвідомлюючи, що високий рівень співробітництва між прибережними державами Чорного моря є необхідним для створення регіонального плану пошуку та рятування на морі "ПТР" як частини міжнародного плану, визнаючи, що авіаційні послуги по ПТР надаються Сторонами відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р., визнаючи також нагальну необхідність укласти двосторонні та багатосторонні угоди або домовленості про забезпечення та координацію служб ПТР і співробітництво між прибережними державами Чорного моря з метою прискорити ефективне проведення ПТР операцій та довести їх до відома Міжнародної Морської Організації (ІМО)»,

домовились про наступне.

Ця Угода застосовується до співробітництва між Сторонами по наданню морських послуг по ПТР у Чорному морі (ст.1).

У разі прохання про допомогу у проведенні ПТР, що надійшло від рятувально-координаційного центру (РКЦ) будь-якої Сторони, РКЦ, що одержує такий запит, повинен негайно підтвердити його отримання та задовольнити таке прохання у межах наявних можливостей (ст.4).

Пошуково-рятувальні райони (ПРР) встановлюються двосторонніми та/або багатосторонніми угодами між Сторонами. Сторони інформують одна одну про укладання таких угод. У період до встановлення ПРР районів Сторони надають послуги ПТР через координацію та співробітництво спільно або відповідно до принципу ранішнього прибуття на місце, де буде здійснюватись діяльність з ПТР. Виконання операції ПТР Стороною у даному районі не буде надавати такій Стороні будь-яких привілеїв або прав по відношенню до цього району в майбутньому (ст.5).

Встановлення меж пошуково-рятувальних районів ніяким чином не стосується питання про встановлення будь-якого кордону між прибережними державами Чорного моря.

Сторони гарантують тісну практичну координацію між морською та авіаційною службами ПТР з тим, щоб надавати найбільш ефективні та дійові послуги по ПТР у районах ПРР, які встановлюються відповідно до параграфа 1 цієї статті (ст.5).

Якщо заінтересовані Сторони не домовились про інше, кожна Сторона повинна дозволяти відповідно до її національного законодавства, правил та норм вхід та прохід або проліт без затримки через свої територіальні води або територію рятувальних одиниць інших Сторін виключно з метою пошуку місця морського інциденту та рятування уцілілих. У такому випадку операції з ПТР, наскільки це можливо, координуються відповідним РКЦ Сторони, яка надала дозвіл на вхід, або іншою організацією, призначеною цією Стороною (ст.6).

Сторони обмінюються інформацією про розташування одиниць та рятувального обладнання з ПТР, їхні технічні характеристики та наявність, а також можуть обмінюватись оперативними планами та порядком дій, які належить вжити у зв’язку з різними видами інцидентів (ст. 7).

Сторони спільно приймають рішення щодо організації морських ПТР навчань на основі імітованих інцидентів з метою відпрацювання спільних дій ПТР організацій та, якщо це вважатиметься необхідним, тренувань за участю авіаційних аеронавігаційних ПТР організацій (ст.8).

Ця Угода залишатиметься чинною протягом невизначеного строку.

Сторона може вийти з Угоди через 12 місяців після повідомлення депозитарію про такий намір, якщо не визначено іншого періоду.

Депозитарієм цієї Угоди є Уряд Турецької Республіки.