Конвенція ООН з морського права 1982 р

Ця Конвенція, що стала результатом великої та кропіткої роботи багатьох суб’єктів міжнародного права, є одним з найбільших загальних багатосторонніх договорів за всю історію міжнародних відносин. Конвенція 1982 р. складається з 17 частин, що включають 320 статей і 9 додатків. 16 листопада 1994 р., після закінчення 12 місяців з дати здавання на зберігання шістдесятої ратифікаційної грамоти, Конвенція відповідно до ст. 308 набула чинності. Україна в Конвенції 1982 р. бере участь з 1999 р.

Конвенція 1982 р. підтверджує і доповнює низку положень Женевських конвенцій з морського права 1958 р. і вводить нові норми й інститути, які відображають сучасні тенденції розвитку в освоєнні Світового океану. Конвенція вперше в договірному порядку встановила гранично допустиму ширину територіального моря - 12 морських миль. Вона підтвердила й деталізувала право мирного проходу іноземних суден через територіальне море. Конвенція запровадила новий інститут - архіпелажні води, який застосовується до держав-архіпелагів. У Конвенції зафіксовано правила транзитного проходу через міжнародні протоки, що дають можливість здійснювати свободу судноплавства і польотів через них. Зовсім новим є інститут виключної економічної зони, у межах якої прибережній державі надаються суверенні права щодо розвідки, розробки і збереження природних ресурсів, що перебувають на дні, у її надрах, у покриваючих водах, і управлінні ними, а також щодо інших видів економічної діяльності. Конвенція підтвердила основні норми щодо континентального шельфу і внесла уточнення в цей інститут, зокрема, чітко визначила зовнішню межу континентального шельфу.

Уперше в договірній практиці був визначений статус величезної території - району морського дна за межами континентального шельфу ("Району"). Визначено порядок регулювання діяльності з дослідження і використання його ресурсів.

Конвенція істотно розширила перелік свобод відкритого моря, включивши в нього, поряд із традиційними свободами судноплавства, рибальства, польотів, прокладки кабелів і трубопроводів, також свободу зводити штучні острови, установки й споруди, що допускаються відповідно до міжнародного права, здійснювати морські наукові дослідження. У Конвенції є блок норм, що регламентують порядок проведення морських наукових досліджень, а також група норм, спрямованих на забезпечення захисту і збереження морського середовища.

Конвенція містить детально розроблений механізм урегулювання суперечок, пов’язаних із тлумаченням і застосуванням її норм.

Важливим положенням Конвенції 1982 р. у справі забезпечення загального миру й безпеки є резервування відкритого моря для мирних цілей.

У зв’язку з тим, що Конвенція кодифікувала низку звичаєвих норм, ці норми продовжують діяти для держав, що не беруть участь у ній.

У цілому, можна констатувати, що Конвенція ООН з морського права 1982 р. - це важливий історичний етап у кодифікації і прогресивному розвитку міжнародного права, що має на меті стабільний розвиток міжнародних відносин у зв’язку з діяльністю суб’єктів міжнародного права у Світовому океані.