Основні лідерські риси та їх зміст

Тема 3: Розвиток лідерського потенціалу особистості

План:

1. Визначення поняття лідерського потенціалу та його структура.

2. Умови формування та розвитку лідерського потенціалу.

3. Критерії оцінювання лідерства.

«Той, хто вважає, що може обійтись без інших, дуже помиляється.

Але той, хто вважає, що інші не зможуть обійтись без нього, помиляється ще сильніше…»,

Франсуа де Ларошфуко, герцог, видатний французький письменник-мораліст

«Кращих результатів досягає навіть не той, хто найрозумніший…

А швидше той, хто краще за всіх координує роботу

свої розумних та талановитих колег…»,

Вільям Алтон Джонс, англійський учений, юрист

Визначення поняття лідерського потенціалу та його структура

Слово «потенціал» походить від (лат. Potentia), яке трактується в тлумачному словнику як можливість, тобто те, що існує в прихованому вигляді і може проявитися у відповідних умовах.

Іншими словами, потенціал є якась можливість, сила, що включає в себе джерела та засоби, які можуть бути використані для вирішення якої-небудь задачі, досягнення певної мети.

Відповідно, і стосовно до лідерства, потенціал (лідерський потенціал) в узагальненому вигляді, зазвичай, розглядається як можливість і готовність індивіда до ефективного лідерської поведінки.

На сьогодні у закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного визначення лідерського потенціалу. Розглядаються різні його аспекти. Лідерський потенціал представляють як:

– соціально-психологічну характеристику особистості, яка відображає як ситуаційно обумовлену, так і не залежну від ситуації здатність індивіда до успішного здійснення лідерства;

– якісну характеристику особистості, яка відображає сукупність внутрішніх потреб, можливостей, ціннісного ставлення, засобів, що сприяють досягненню такого рівня інтеграції компетентності, відповідальності, активності і комунікативності, який забезпечує її провідний вплив на членів групи при спільному рішенні завдань в різних сферах життєдіяльності.

Враховуючи той факт, що в процесі лідерства беруть участь як мінімум дві сторони: «лідер» і «послідовники», то у визначенні лідерського потенціалу керівника потрібно відобразити такі складові як:

1. Лідерські якості (компетенції) лідера (забезпечують ефективність лідерства);

2. Особливості сприйняття лідера послідовниками (забезпечують прийняття послідовниками керівника в якості лідера);

3. Умови здійснення лідерства (визначають можливості прояву лідерства).

Враховуючи це можна дати наступне визначення лідерського потенціалу керівника:

лідерський потенціал керівника в соціальній групі включає в себе сукупність його лідерських якостей, умов прояву лідерства, а також особливості його сприйняття даною групою, які визначають можливості керівника зайняти лідерське становище і успішно використовувати лідерський ресурс в практиці управління.

Незважаючи на те що інтерес дослідників до лідерського потенціалу в даний час досить високий, немає універсальної прикладної концептуальної моделі, що описувала б структуру і компоненти лідерського потенціалу організаційного лідера. Багато робіт, присвячені дослідженню лідерського потенціалу стосовно до різних сфер діяльності.

Наприклад, одні дослідники в структурі лідерського потенціалу виділяють наступні сфери розвитку особистості:

· психофізіологічну (тип темпераменту, здоров'я),

· соціальну (комунікативні вміння, самостійність,

· адаптивну (поведінка, ініціатива і старанність, самооцінка),

· інтелектуальну (розвиток мови і дивергентного мислення),

· емоційну (вміння розуміти емоційний стан іншої людини й уміння співпереживати).

Інші дослідники виділяють наступні психологічні складові лідерського потенціалу стосовно до політичної сфери:

· силу особистості,

· здатність впливати на оточуючих,

· здатність до управлінської діяльності,

· екстравертованість,

· комунікабельність,

· інтелектуальні здібності,

· інтуїцію,

· гнучкість,

· цілеспрямованість тощо.

Однак, найбільш важливим є аналіз структури лідерського потенціалу особистості керівника у конкретних соціальних групах. Тобто кожен структурний компонент моделі лідерського потенціалу керівника-лідера повинен забезпечувати можливість керівника зайняти лідерське становище в групі і успішно використовувати лідерський ресурс в практиці управління.

Тобто виділяють наступні базові взаємопов’язані компоненти структури лідерського потенціалу:

- Лідер і послідовники. Лідерство як соціально-когнітівний феномен може існувати тоді, коли є не тільки лідер, а й його послідовники, тобто люди, прихильні його цілям і вирішуваним завданням;

- Когнітивні компоненти лідера і послідовників. Лідер і послідовники так чи інакше сприймають себе і ідентифікують один одного;

- Компетентнісно-поведінкові компоненти лідера і послідовників. Лідер і послідовники певним чином взаємодіють один з одним;

- Ситуації (умови) здійснення лідерської взаємодії. Взаємодія лідера і послідовників здійснюється в певних умовах, які можуть сприяти або перешкоджати прояву організаційного лідерства.

Спираючись на базові концепції та школи менеджменту (Ф. Тейлора, А. Файоля, Е. Мейо) і проводячи аналогію з ними, прихильників різних методологічних підходів до розуміння кількості лідерів у малій групі можна умовно іменувати тейлористами («Лідер повинен бути один»), файолістами («Лідерів може і має бути кілька») і мейоістами («Лідером може і повинен бути кожен»).

Однак, у будь-якому разі є перелік основних рис лідера (однак і він може доповнюватись).

Таблиця 1

Основні лідерські риси та їх зміст