Принципи розвитку діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин

Прагнення будь-якої держави, в тому числі й України, увійти до складу світового ринку ще не означає, що її ділові кола та законодавці мають чітке уявлення про правила і принципи взаємодії на світовому ринку та пов'язані з цим реальні труднощі та проблеми.

В Україні участь у міжнародному поділі праці часто уявляють тільки як одержання прав та додаткових надходжень без визнання обов'язків та обмежень.

Врахування загальновизнаних правил розвитку світового ринку та підпорядкування їм - невід'ємна умова функціонування відкритої економіки, хоч це звужує національний суверенітет та ставить вирішення низки внутрішніх питань у залежність від дії зовнішніх чинників, які складно, або взагалі неможливо коригувати.

Принципи розвитку діяльності суб’єктів міжнародних економічних відносин визначають як суттєві, об'єктивні та загальновизнані норми і правила міжнародної господарської взаємодії.

Уся сукупність таких принципів поділяється на:

1) загальні;

Специфічні

Національні.

Загальні принципи світогосподарської взаємодії - це невелика кількість загальновизнаних у всьому світі правил, що стали своєрідними загальновідомими істинами (аксіомами), яких дотримуються всі учасники міжнародних операцій. І хоча в різноманітних виданнях набір цих принципів може відрізнятися, однак, у кінцевому результаті, вони зводяться до трьох головних -науковість, системність, взаємовигідність.

1.1. Науковість міжнародної економічної діяльності означає, насамперед, розвиток цієї діяльності відповідно до об'єктивних економічних законів. Дотримання цього принципу на практиці управління міжнародними діловими операціями припускає насамперед виявлення організацією попиту і пропозиції на її продукцію за кордоном, рівня цін, співвідношення їх із витратами в країні-експортері та ін. Знання менеджерів підприємств існуючих теорій міжнародної торгівлі допомагає їм уникати значних прорахунків, обґрунтовано прогнозувати зміни на міжнародних ринках. Особливо важливе значення має цей принцип у здійсненні міжнародних фінансових розрахунків, при яких потрібно спиратися на зміни валютних курсів. Сучасна теорія пропонує чимало корисних теоретичних моделей прогнозування валютних курсів. На базі згаданих моделей практика виробила зручні і різноманітні інструменти управління валютними ризиками: операційні, перерахункові (бухгалтерські) і економічні. Використання зазначених та інших інструментів в управлінні міжнародної економічної діяльності — безсумнівна ознака використання принципу науковості.

1.2. Системність ЗЕД означає, насамперед, що між окремими її складовими частинами існують міцні взаємозв'язки. Наприклад, необхідно забезпечувати належний взаємозв'язок між всіма статтями контракту: якістю товару, базисними умовами постачання і ціною, валютою ціни, валютою розрахунку і формами платежу, термінами постачань і транспортних умов, предметом контракту та арбітражем і т.д. Системні взаємозв'язки існують і в період між укладанням і виконанням контрактів.

1.3. Принцип взаємовигідності ЗЕД на перший погляд є цілком очевидним: кожний партнер міжнародних операцій одержує свій прибуток. Проте дотримуватися цього принципу дуже складно через значну кількість часу, необхідного для виконання угод, зміни валютних курсів, наявності різноманітних зв'язків між окремими зовнішньоекономічними угодами, використання бартерних операцій та ін. Тому дотримання принципу взаємовигідності потребує ретельного аналізу і врахування, розмежування різноманітних потоків прибутків і витрат.

2. Крім наведених загальних принципів світогосподарської взаємодії, існує багато специфічних принципів, яких також необхідно дотримуватися. Специфічні принципи закріплені у відповідних міжнародних правових актах і є обов'язковими для виконання всіма державами, що підписали той або інший акт.

Найбільш повний перелік принципів організації міжнародних економічних відносин міститься в "Хартії економічних прав і обов'язків держав", прийнятій IV спеціальною сесією Генеральної Асамблеї 00Н у 1974 р. В зазначеному документі вказано такі принципи:

· суверенітет;

· територіальна цілісність і політична незалежність держав;

· суверенна рівність усіх держав;

· ненапад і невтручання у внутрішні справи;

· взаємна і справедлива вигода;

· мирне співіснування;

· рівноправність і самовизначення народів;

· мирне врегулювання спорів;

· усунення несправедливості, що виникає в результаті застосування сили та позбавляє націю засобів для їїнормального розвитку;

· сумлінне виконання міжнародних зобов'язань;

· повага прав людини та основних свобод;

· відсутність прагнення до гегемонії в сферах впливу;

· сприяння міжнародної соціальної справедливості;

· міжнародне співробітництво з метою розвитку;

· вільний доступ до морів і від них для країн, що їх не мають.

Необхідно зазначити, що деякі з перерахованих принципів збігаються з загальними, наприклад: п.5 «взаємна і справедлива вигода».

В інших міжнародних документах принципи вільного пересування фізичних осіб і господарських цінностей розглядаються у розрізі основних галузей міжнародного права. Зокрема, Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ) регламентує такі питання:

· в'їзд фізичних осіб;

· переміщення товарів;

· судноплавство і перевезення вантажів;

· переміщення капіталу;

· придбання власності;

· захист інтелектуальних прав і власності;

· переказ коштів.

Значна частина специфічних принципів діє на регіональному рівні. Для України особливий інтерес мають принципи міжнародної економічної взаємодії у Європейському союзі (ЄС). Вони містяться в так званій Білій книзі (1985 р.) й охоплюють такі питання:

· контроль і оформлення документів на товари, що перетинають національні кордони;

· свободу пересування осіб для працевлаштування або постійне місце проживання в будь-якій країні;

· уніфікацію технічних норм і стандартів;

· відкриття споживчих ринків;

· лібералізацію фінансових послуг;

· поступове відкриття ринку інформаційних послуг;

· лібералізацію транспортних послуг;

· створення сприятливих умов для промислового співробітництва з урахуванням законодавства про права на інтелектуальну і промислову власність;

· усунення фіскальних бар'єрів.

Національні принципи діяльності суб’єктів міжнародної економіки закріплено в законодавчих актах відповідних країн. Оскільки всі країни використовують тією чи іншій мірі механізми державного регулювання ЗЕД, то існує і відповідна правова основа таких дій.

Що стосується міжнародної економічної діяльності українських підприємств, то її принципи закріплені у статті 2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність". Причому ці принципи охоплюють і діяльність іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні.

В Україні до них відносяться такі принципи:

- принцип суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності полягає у виключному праві народу України самостійно і незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України, керуючись законами України, а також обов'язки України, неухильно виконувати всі договори та зобов'язання України у сфері міжнародних економічних відносин;

- принцип свободи зовнішньоекономічного підприємництва полягає у праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки, здійснювати їх у будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України, в обов'язку додержувати при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності порядку, встановленого законами України, а також у виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі отримані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

- принцип юридичної рівності й недискримінації полягає у рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, у забороні будь-яких (крім передбачених законом) дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація об'єктів зовнішньоекономічної діяльності (як резидентів, так і нерезидентів) за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

- принцип верховенства закону полягає у регулюванні зовнішньоекономічної діяльності лише законами України, забороні застосування підзаконних актів управління місцевих органів влади, якими створюються для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності менш сприятливі умови, ніж ті, що встановлені законами України;

- принцип захисту інтересів суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності полягає в тому, що Україна як держа­ва забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на її території відповідно до законів України, за межами України - відповідно до норм міжнародного права;

- принцип еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при вивозі товарів.