Допустима тривалість безперервного опромінення ІЧ променями та регламентованих перерв протягом години

Захист: удосконалення технологічних процесів, раціональне розташування устаткування-джерел ІЧВ; автоматизація та дистанційне керування; теплоізоляція устаткування, захисні екрани; раціональний режим праці та відпочинку; ЗІЗ.

УЛЬТРАФІОЛЕТОВЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ (УФВ) – частина електромаг-нітного спектра з λ = 200-380 нм. Види УФВ за біологічною дією: слабка дія (380-315 нм); виражена біологічна дія (315-280 нм); бактерицидна дія (280-200 нм), активно діють на тканинні білки і ліпіди. Особливість УФВ – висока сорбійність, поглинає більшість тіл. УФВ становить близько 5% щільності потоку сонячного випромінювання, життєво необхідний фактор, що сприятливо впливає на організм, знижує чутливість до негативних впливів. Оптимальні дози УФВ активізують дію серця, обмін речовин, підвищують активність ферментів, сприяють синтезу вітаміну D шкірою, мають антирахітичну і бактерицидну дію. УФВ з надкороткою λ має дуже велику енергію і згубне для живого, при нормальній екології ці хвилі поглинаються озоновим шаром атмосфери. Випромінювання штучних джерел УФВ (електрозварювання, апаратура електрозв’язку, станції радіомовлення) – причина гострих і хронічних проф. захворювань. Дія УФВ на шкіру: дерматити, екземи, злоякісні пухлини, еритемна дія (почервоніння шкіри після 48 годин); очі: електрофтальмії, кон’юнктивіти; загальні симптоми – головний біль, нервове збудження, запаморочення, втома. Інтенсивность УФВ вимірюють радіометром; потужність оцінюють еритемним потоком (1 ер – видимий потік, що відповідає потоку випромінювання з λ=297 нм і потужністю 1 Вт). Еритемна освітленість виражається в ер/м², а доза –ер/год/м². На промислових підприємствах інтенсивність УФВ не повинна перевищувати максимальну добову дозу 60 мер/м² для УФВ з λ понад 280 нм. При використанні спецодягу та засобів захисту очей, обличчя і рук, що не пропускають УФВ, допустима інтенсивність при λ=320-280 нм не повинна перебільшувати 1 Вт/м².

Захист: раціональне розташування робочих місць, екранування робочих місць й джерел випромінювання. Матеріали для екранування – світлофільтри, непрозорі металеві, пластикові листи, флінт глас (скло містить РbO). ЗІЗ: спецодяг, рукавички, окуляри зі світлофільтром, мазі з салолом, саліцилові препарати.

ЛАЗЕРНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ (ЛВ) – електромагнітне випромінювання з λ = 0,1-1000 мкм. Особливості: монохроматичність, потужність, направленість. Висока потужність ЛВ з високою направленістю дозволяє одержати за допомо-гою фокусування світлові потоки величезної потужності (1011-1014 Вт/см²). ЛВ негативно впливає на живі організми, ступінь впливу залежить від λ, інтенсив-ності випромінювання, тривалості і частоти імпульсів, часу дії, особливостей тканин і органів. Дія обумовлена тепловим, механічним й електрохімічним ефектом. При опроміненні шкіри утворюються опіки, пухлини; передозуванні – функціональні зміни ЦНС, серцево-судинної, ендокринної систем; роздратова-ність, втомленість, головний біль, порушується сон. Лазерні установки (квантові генератори) мають високу напругу (10 кВт). Лазери бувають газові, напівпровід-никові, рідинні, твердотілі. Основні елементи лазерів: робоча речовина, джере-ло накачки, оптичний резонатор. Лазери за характером генерації випроміню-вання: імпульсні (час випромінювання 0,25 с, характери-зуються енергією (Дж)) і безперервної дії (характеризується потужністю (Вт)). Енергетична експозиція (Нуф) – відношення енергії випромінювання, що падає на відповідну ділянку поверхні, до площі цієї ділянки. Нормативні величини ЛВ є потужність до площі поверхні (Вт/см²) або концентрованого пучка енергії до одиниці площі (Дж/см²). Наведено гранично допустимий рівень енергетичної експозиції при опроміненні імпульсним і неперервним лазерним променем в межах УФ області рогівки ока або шкіри. Для вимірювання ЛВ використовують прилад ИЛД-2.