Згортання НЕПу та повернення до репресивної політики часів воєнного комунізму

Тема 4. Українська РСР в умовах модернізації. Індустріалізація: причини, методи, здійснення.

Мета: розкрити причини відмови держави від нової економічної політики. Схарактеризувати перехід до форсованої індустріалізації. Відмітити, що вході індустріалізації було досягнуто великих зрушень, які однак, не супроводжувалися істотним зростання добробуту людей.

План.

1. Згортання НЕПу та повернення до репресивної політики часів воєнного комунізму.

2. Індустріалізація – складова політики модернізації: її причини і передумови.

3. Наслідки індустріалізації щодо України.

Згортання НЕПу та повернення до репресивної політики часів воєнного комунізму.

Головна ознака обмеженості НЕПу полягає в тому, що економічні перетворення не супроводжувалися політичними змінами. З одного боку НЕП сприяв виходу з економічної кризи завдяки впровадженню елементів ринкової економіки. З іншого боку сприяв соціальній диференціації у суспільстві.

В результаті це був фактичний відступ від ідеалів соціалізму, головна ідея якого соціальна рівність у суспільстві.

Зміцнів значний відсоток заможного українського селянства. Вони вороже ставилися до обмежень з боку радянської влади. Деякі лідери партії (І.Сталін) та держави бачили в цьому загрозу та бажали провести кардинальні зміни для порятунку своїх позицій та поглибити соціалістичні завоювання. Для цього було за необхідне відмовитися від НЕПу та повернутися методів часів воєнного комунізму, коли все залежало від партійних та радянських керівників.

Після смерті В.І. Леніна в партії розгорнулася широка дискусія про шляхи та методи «будівництва соціалізму» та боротьба за владу між І. Сталіним і його оточенням та Л. Троїцьким М. Бухаріним та іншими. Таким чином, починаючи з 1925 року керівництво СРСР приймало рішення, які сприяли скасуванню НЕПу (1925р ХІV з’їзд – курс на індустріалізацію; 1927 рік ХV з’їзд – курс на колективізацію). З метою нищення прихильників опозиції в партії було організовано чистку партійних лав, що розпочалась з травня 1929 р. і тривала цілий рік. З 1928 року І. Сталін став генеральним секретарем ВКПб. В 1929 році НЕП було скасовано.

В СРСР почалася модернізація (modern – новітній, сучасний), що означає зміну суспільства відповідно до новітніх, сучасних вимог. Концепції капіталістичної модернізації вчені почали розробляти в другій половині ХІХ століття. Теоретичні основи радянської модернізації були визначені на партійних з’їздах, конференціях, пленумах ЦК ВКПб наприкінці 20-х років. Радянська модернізація полягала в прискореному проведенні трьох реформ:

1.Індустріалізація (створення сучасної промисловості);

2.Колективізація (створення колгоспів, радгоспів);

3.Культурна революція (підвищення культурного рівня, освіченості населення; затвердження в суспільстві соціалістичної ідеології).

Керівництво СРСР було впевнене, що, здійснивши модернізацію, воно виведе країну на новий, більш високий рівень розвитку соціалістичної економіки і культури, що дозволить випередити розвинені капіталістичні країни і побудувати в СРСР соціалізм (комунізм).