Завершення приступу

Кожен із перших трьох періодів триває до 30 секунд, четвертий може затягнутися до кількох годин.

Жінка впадає в кому і після неї не пам’ятає, що сталося.

На коматозний стан іноді нашаровується новий приступ.

У зв’язку з високою збудливістю нервової системи, його можуть спровокувати такі подразники, як:

- шум,

- світло,

- біль.

Еклампсія характеризується глибоким порушеннями кровообігу, особливо мозкового. Виникають крововиливи у тканину мозку, мозкові оболонки і шлуночки, розвивається:

- гіпоксія,

- підвищується внутрішньочерепний тиск,

- мозкова тканина набрякає.

- після приступу бувають психози.

- у печінці, нирках, органах травного каналу, плаценті спостерігаються:

крововиливи,

тромбози,

дистрофічні й некротичні зміни,

- можливе часткове або навіть повне відшарування плаценти.

Приступи еклампсії загрожують життю матері й плода.

Материнська смертність зумовлена:

- гіпоксією,

- крововиливами в мозок,

- серцево-судинною недостатністю,

- набряком легень,

- а після припинення приступу – недостатністю нирок і

аспіраційною пневмонією.

Гіпоксія впливає на розвиток плода.

Зростає відсоток мертвонароджуваності й ранньої неонатальної смертності. Діти частіше народжуються недоношеними в стані асфіксії, а тих, які народились вчасно проявляються ознаки гіпотрофії і функціонального недорозвитку.

ПОЗАМАТКОВА ВАГІТНІСТЬ

Коли запліднена яйцеклітина прикріпляється до стінки матки, а в іншому місці

на шляху свого просування, таку вагітність називають позаматковою, або

ектопічною.

У 99,5% випадків яйцеклітина імплантується в стінку маткової труби (трубна вагітність), дуже рідко вагітність розвивається в черевній порожнині, яєчнику і рудиментарному розі матки.

ЕТІОЛОГІЯ:

1.Запальні захворювання жіночих статевих органів, спричинені:

- стрептококами,

- гонококами,

- кишковою паличкою та іншими мікроорганізмами

2.Інфантилізм

3.Туберкульоз труб

4.Пухлини яєчників,

5.Ендометріоз

На 5-6 тижні вагітності самовільно переривається і завершується розривом

труби або трубним абортом.

Розрив труби дає картину гострої внутрішньої кровотечі:

- раптовий біль у животі,

- запаморочення,

- миготіння мурашок перед очима,

- втрата свідомості,

- блідість шкірних покривів,

- ціаноз губ,

- зниження артеріального тиску,

- ниткоподібний пульс.

Трубний аборт виникає тоді, коли яйце імплантоване в ампулярній частині маткової труби.

Внаслідок перистальтичних рухів стінки труби, воно відшаровується від

підлеглих тканин і викидається в черевну порожнину або продовжує

залишатися в просвіті труби, утворюючи разом із згустками крові

м’ясистий занос.

Виношування позаматкової вагітності до кінця - рідкісне явище.

САМОВІЛЬНИЙ АБОРТ.

АБОРТ – це переривання вагітності протягом перших 28 тижнів.

САМОВІЛЬНИЙ АБОРТ – аборт, що стався без будь якого втручання.

Самовільні аборти складають 2-8% усіх вагітностей.

ЕТІОЛОГІЯ:

1)Інфантилізм

2)Ендокринні патології(цукровий діабет, гіпер- і гіпотериоз)

3)Гострі та хронічні інфекційні хвороби

4)Запальні процеси в різних органах

5)Штучне переривання вагітності в минулому

6)Антигенна несумісність крові плода і матері за резус-фактором і системою АБО.

7)Пухлини матки і навколишніх органів

8)Уроджені вади розвитку матки

9)Білково- калорійне голодування і гіповітамінози А, В, С, Е

10)Хромосомні і генні аномалії плода

11)Хронічна інтоксикація

12)Фізичні і психічні травми

Виділяють такі стадії самовільного аборту:

1. Загальний аборт

2. Початковий аборт

3. Аборт у розпалі

4. Неповний аборт

5. Повний аборт

ПІСЛЯПОЛОГОВІ ІНФЕКЦІЙНІ ЗАХВОРЮВАННЯ МАТКИ

ЗАПАЛЬНІ УРАЖЕННЯ ПОЛОГОВИХ ШЛЯХІВ – найбільш

розповсюджена патологія післяпологового періоду.

Первинне вогнище запалення майже завжди локалізується в матці.

Після полог внутрішня поверхня її являє собою суцільну рану, яка служить

вхідними воротами для інфекційних агентів.

Найбільше етіологічне значення мають такі мікроорганізми, як:

- стафілококи,

- анаеробні стрептококи,

- деякі типи гемолітичних стрептококів,

- кишкова паличка,

- ентеробактер,

- протей,

- синьо гнійна паличка.

Низька резистентність організму породіллі до збудників інфекцій сприяє розвитку інфекційного процесу в матці.

Перинатальна патологія

ЕМБРІОПАТІЯ – патологія ембріонального періоду з 16-го дня вагітності до

75-го дня включно, в перебігу якого закінчується основний

органогенез і формування амніону та хоріону.

До основних видів ембріопатій належить уроджені вади розвитку.

УРОДЖЕНА ВАДА РОЗВИТКУ – це стійка морфологічна зміна органу,

частина тіла чи всього організму, яка виходить за межі варіацій

нормальної будови певного біологічного виду, що виникає

внутрішньоутробно в результаті порушення морфогенезу.

Частота уроджених вад, за даними ВООЗ, складає 1,3% від загальної кількості народжувань.

Будь-яка уроджена вада може проявитися у вигляді:

1.відсутності якого-небудь органа чи частини тіла (агенезія, аплазія)

2.недорозвитку органа (гіпоплазія)

3.надмірного розвитку (гіперплазія) чи наявності надлишкової кількості

органів (подвоєння та ін.)

4.зміни форми (злиття органів - атрезія, стеноз отворів, каналів, дизрафія

– незрощення ембріональних щілин, екстрофія – виворіт та ін..)

5.зміна в розташуванні органів (ектопія)

6.персистування ембріональних провізорних (передіснувавших) органів

КЛАСИФІКАЦІЯ:

1. За розповсюдженістю:

а) ізольовані – з ураженням одного органа

б) системні – з ураженням декількох органів однієї системи

в) множинні – з ураженням органів різних систем

2. За локалізацією:

а) вади розвитку ЦНС

б) вади розвитку серцево-судинної системи

в) вади розвитку травної системи

г) вади розвитку сечостатевої та інших систем

3. За етіологією:

а) рубеолярна емболія

б) алкогольна емболія

в) талідомідна емболія

г) спадково-обумовлені фенотипічні уроджені вади

д) уроджені вади внаслідок хромосомних аберацій

ФЕТОПАТІЇ – патологія фетального періоду з 76-го по 280-й день вагітності в

перебігу якого закінчується основна тканинна диференціація органів і